Парламентарі подали до Верховної Ради пакет поправок до Податкового кодексу: законопроект № 3357 зареєстрували 114 депутатів, зокрема, син президента Олексій Порошенко. Авторський колектив був менше – 16 осіб. Підготовку документа курирувала голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Запропонований проект – альтернатива ініціативі Мінфіну. Головною його відмінністю є істотне зниження ставок більшості податків. «В умовах недостатності власних оборотних коштів, вартості кредитних ресурсів, обмежених джерел залучення інвестицій подальша фіскалізація в Україні є неприпустимою і такою, що не сприятиме відновленню економіки України, подоланню її значного боргового тягаря», – йдеться в пояснювальній записці до документа.

Питання ставок

Пропонується знизити ПДВ з 20% до 15%, ввести відшкодування податку в автоматичному режимі для всіх підтверджених сум (у порядку черговості надходження заявок). Ставка податку на прибуток знизиться з 18% до 15%, а сам податок стягуватиметься з розподіленого прибутку у вигляді нарахованих дивідендів. Дивіденди, що сплачуються платниками розподіленого прибутку, обкладатимуться 5-відсотковим податком, а неплатниками розподіленого прибутку – 20%. «Реформа податку на прибуток відкриває шляхи для усунення дискреції – можливості вирішувати на розсуд інспектора, що породжує свавілля і корупцію», – вважає співавтор документа, старший економіст центру «CASE Україна» Володимир Дубровський.

Замість прогресивної шкали податку на доходи фізосіб в 15-20% пропонується запровадити ставку 10%. Ставка ЄСВ, яка в середньому становить 38%, зменшиться до 20%. Запропоновано відмінити максимальну величину бази нарахування ЄСВ і скасувати ЄСВ із зарплати працівників.

Автори законопроекту не пояснюють, чому пропонують саме такі ставки. Уточнення є тільки щодо ПДВ. «Ставка 15% є мінімальною стандартною ставкою за законодавством ЄС», – йдеться в пояснювальній записці. Але документ не відповідає на питання, чому в Україні потрібно використовувати мінімальну ставку бюджетоутворюючого податку, як і не пояснюється, чому зниження податку на зарплату має супроводжуватися зниженням податку на споживання.

Без компенсаторів

Міністр фінансів Наталія Яресько оцінювала зниження надходжень до держбюджету від впровадження парламентського бачення реформи в суму до 200 млрд грн. За її словами, на таку ж суму доведеться скоротити витрати для утримання дефіциту бюджету на рівні до 3,7% ВВП, який узгоджено з МВФ. Після зустрічі з постійним представником МВФ в Україні Жеромом Ваше Ніна Южаніна заявила, що Фонд готовий призупинити програму фінансування України , якщо парламентський комітет з питань податкової та митної політики внесе до Верховної Ради проект податкової реформи, розроблений депутатами, експертами та представниками бізнесу, до виборів. У МВФ уточнювали, що зниження ставок можливе тільки за умови впровадження компенсаторів. Йдеться про ідентичне різке збільшення інших видів податків.

Автори парламентського бачення реформи визнають, що надходження до бюджету впадуть на 207,8 млрд грн. Вони стверджують, що ці кошти бізнес витратить на оновлення основних коштів, поповнення оборотних коштів і збільшення рівня заробітних плат, що «в певній частині через системи оподаткування та обов'язкового медичного страхування збільшить надходження до держбюджету на 88 млрд грн».

Але при цьому вони бачать приховані можливості економіки в інфляції. Автори реформи стверджують, що прогноз Мінфіну про надходження держсектора в 2016 році у 896,5 млрд грн є заниженим, а насправді надходження становитимуть 966 млрд грн. В якості компенсаторів вони пропонують вже в перший рік реформи враховувати потенційні надходження від детінізації економіки. «Беручи до уваги рівень детінізації заробітної плати в розмірі 25%, додаткові надходження від ПДФО складуть 4,4 млрд грн, від ЄСВ – 8,1 млрд грн», – йдеться в пояснювальній записці.

Ще 20 млрд грн вони очікують від повноцінного впровадження електронного адміністрування. «Абсолютно більша частина бізнесу використовує незаконні методи податкової оптимізації. Філософія цього документа полягає в тому, щоб значна частина бізнесу почала жити за законом, щоб це було вигідно. Безперечно, залишаться ті, які не захочуть платити навіть низькі податки. З ними можна буде боротися, якщо їхня частка складе 10-15%. Компенсаторами зниження податків може бути не введення інших податків або збільшення інших ставок і навіть не жорстка боротьба з більшою частиною економіки, а тільки детінізація, зростання економіки і скорочення витрат бюджету», – вважає президент ІГ «Універ» Тарас Козак.

Відправити на доопрацювання

Наталія Яресько не має наміру враховувати можливі надходження від детінізації в проекті бюджету на 2016 рік. «Якщо додаткові надходження будуть, ми будемо тільки раді», – заявляла вона. Її варіант реформи менш лояльний для бізнесу – основні податки по 20%. Але навіть у цьому випадку Мінфін має скоротити витрати держбюджету на 60 млрд грн.

Оскільки над депутатським документом працювали різні експерти, підсумковий документ піддається критиці навіть самими авторами. «Якщо цей законопроект приймуть за базу податкової реформи, то до другого читання доведеться кардинально змінювати закладену в неї систему ставок», – вважає експерт групи «Реанімаційного пакету реформ» Павло Кухта. «Наші пропозиції з податку на майно підприємств не почули, тому система вийшла перекошеною, а МВФ прогнозовано став у стійку», – зазначає Володимир Дубровський.

Спочатку активісти експертної групи «Реанімаційного пакету реформ» пропонували ввести податок на основний капітал в розмірі 1% від первинної вартості основних коштів. На думку активістів, така ініціатива не тільки призведе до додаткових надходжень до бюджету, а й підштовхуватиме власників бізнесу позбавлятися від активів, які не беруть участі у виробництві, і модернізувати матеріально-технічну базу.