Усе в інтернет

Вчора Мінфін запустив інформаційний портал E-data, на якому відображатимуться державні видатки бюджетів усіх рівнів. Вимога про створення такого порталу прописана в законі «Про відкритість використання публічних коштів», який депутати прийняли ще 11 лютого. «Міністерство фінансів впроваджує революційну IТ-платформу, яка дозволить зробити більш прозорим використання державних коштів. Після завершення реалізації проекту всі громадяни України зможуть у вільному доступі та абсолютно безкоштовно ознайомитися з використанням коштів держбюджету», – заявила міністр фінансів Наталія Яресько.

Згідно з документом, до публічних коштів віднесено кошти державного та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Нацбанку і держбанків, держцільових фондів, Пенсійного фонду та фондів загальнообов'язкового державного соцстрахування, кошти державних та комунальних підприємств. Голова Держказначейства Тетяна Слюз уточнила, що на порталі не публікуватиметься інформація з грифами «таємно» і «для службового використання», витрати, пов'язані з обороноздатністю держави та проведенням АТО, а також персональні дані.

Поки що на порталі будуть оприлюднюватися тільки платежі Держказначейства. За перший день розкриття інформації – 14 вересня – до системи було внесено 28,32 тис. платежів на суму понад 9,2 млрд грн. За даними Держказначейства, щодня проводиться 120-130 тис. платежів. «Гадаю, що декого наше нововведення злякало, тому першого дня було так мало транзакцій», – уточнила Наталія Яресько. Архіву більш ранніх платежів на E-data не буде: закон набув чинності 12 вересня, а отже, розкриваються лише платежі з понеділка.

Найбільший платіж провів Пенсійний фонд. Він перерахував 530 млн грн між різними своїми рахунками. Автозаводський відділ державної виконавчої служби Кременчуцького держуправління юстиції провів найменший платіж: 1 копійка була направлена на рахунок Головного управління Держказначейської служби в Полтавській області.

За словами першого заступника міністра фінансів Оксани Маркарової, з листопада на порталі публікуватиметься вся інформація про витрати держбюджету, а з 2016 року додадуться звіти комунальних і державних підприємств. Доступ до введення в систему даних матимуть близько 75 тис. осіб – представники всіх установ держсектора економіки.

У Мінфіні стверджують, що портал створювався власними силами, тобто великих витрат вони не понесли. «Були залучені фахівці та використовувалося апаратне обладнання Мінфіну, Держказначейства та держпідприємства Головфінтех», – уточнила вона. У майбутньому всі закупівлі проводитимуться на тендерах, а всі витрати опублікують на сайті.

Без табу

Політики і чиновники вважають запуск проекту великим досягненням. «Це не просто портал, а ще одна цеглинка для будівництва іншої України. Це перший крок у боротьбі з корупціонерами у сфері використання держкоштів», – запевняє перший заступник голови Верховної Ради Андрій Парубій. «Не існує ідеальних систем та ідеальних людей. Але помилки виправляються саме завдяки таким системам. Зникають всі посередники, які впливали на укладання тих чи інших договорів. Тепер ми можемо не просто стежити за витратами, а й аналізувати їх, порівнювати, робити певні висновки», – говорить заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків.

Експерти впевнені, що така ініціатива буде корисна для України. «Я просував аналогічну ідею ще в 1990-х роках. Подібні інструменти існують у багатьох країнах світу», – каже старший економіст компанії «CASE Україна» Володимир Дубровський. Насамперед це дозволить уникнути бюджетних зловживань. «Цей портал гратиме роль відеокамери», – пояснює експерт.

Пересічні громадяни зможуть брати участь у бюджетуванні, у тому числі в місцевому, що особливо актуально в контексті децентралізації. Будь-який бажаючий зможе відстежувати фінансування роботи підрядників: в базі даних вказані не тільки відправник і одержувач коштів, але й цільове призначення платежу. Якщо місцевий бюджет виділить кошти на ремонт дороги, школи, лікарні, ці платежі можна буде побачити, і в разі відсутності будівельних робіт будь-яка людина зможе звернутися із заявою в державні або правоохоронні органи. «Я дуже сподіваюся, що Мінфін не зупиниться на досягнутому, але, як і заявлялося раніше, розкриє інформацію також про доходи та витрати держпідприємств», – каже Володимир Дубровський.

Є в проекті також і ризики. Наприклад, за ненадання інформації передбачено штраф, розмір якого може бути в сотні разів менше, ніж платіжки, що заводяться в систему. «Його сума може коливатися від 500 грн до кількох десятків тисяч гривень», – уточнив Голова центру політичних студій та аналітики Віктор Таран. Але механізму виявлення порушників при 120 тис. платіжок на день просто немає, а це може спровокувати змову ініціатора та одержувача бюджетного фінансування. «Думаю, велику роль у цьому відіграватимуть політичні конкуренти, які в разі приховування інформації будуть заявляти про подібні порушення», – сподівається Володимир Дубровський.