Комітетська справа
У четвер ввечері депутати постановою № 1009 затвердили склад парламентських комітетів. З 13 нових членів комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності в цьому ж комітеті в минулому скликанні парламенту працювали чотири народні обранці: Леонід Клімов (депутатська група «Економічний розвиток»), Денис Дзензерський (фракція «Народний фронт»), Степан Кубів (фракція «Блок Петра Порошенка») та Іван Фурсін (депутатська група «Воля народу»).

Леонід Клімов був головою підкомітету з питань грошово-кредитної політики, валютного регулювання та взаємодії з Нацбанком. Депутат контролює одеський Імексбанк, будучи його почесним президентом. Клієнти банку вже давно скаржаться на проблеми зі зняттям грошей з рахунків. Степан Кубів у минулому скликанні був заступником голови комітету, а Іван Фурсін – головою підкомітету з питань фінансового моніторингу, запобігання легалізації та відмивання незаконних доходів, регулювання та застосування фінансових санкцій. Денис Дзензерський обіймав посаду секретаря комітету.

Досвід роботи в комітетах має й Павло Різаненко, але в комітеті з питань бюджетної політики. «Насправді немає нічого дивного в тому, що зараз я увійшов до комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. Для мене, скоріше, несподіванкою була робота у бюджетному комітеті. За освітою мені ближче фінансові ринки», – говорить FinMaidan Павло Різаненко. У 2001 році він отримав міжнародний професійний сертифікат дипломованого фінансового аналітика.

Серед нових облич в комітеті – колишній член Нацкомфінпослуг, який тимчасово виконував обов'язки глави регулятора, – Максим Поляков («Народний фронт»). Передбачалося, що він очолить підкомітет зі страхування, але його обрали секретарем комітету.

Без голови
Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності виявився одним з трьох комітетів (всього їх 27), в яких не були призначені голови. Виконувати обов'язки голови поки що буде перший заступник – Леонід Клімов. «Саме він вів засідання комітету в п'ятницю, 5 грудня», – уточнив Павло Різаненко.

Примітно, що у четвер, коли парламентарії голосували за склад комітетів, кілька депутатів, зокрема Олег Ляшко («Радикальна партія»), Сергій Соболєв («Батьківщина») та Юрій Дерев'янко («Воля»), виступили за те, щоб виключити з переліку керівників комітетів (глави, їх заступники та секретарі) депутатів Верховної Ради VII скликання, які голосували за «закони 16 січня». Серед тих, хто голосував у січні, був і член Партії Регіонів Леонід Клімов. «Вже після засідання комітету ми дізналися, що, виходячи з розшифровки стенограми засідання Верховної Ради, цю поправку було прийнято. Тобто в нашому комітеті зараз, по суті, немає ні керівника, ні його першого заступника», – визнав Павло Різаненко.

Збереження курсу
Перше засідання комітету «мало технічний характер», каже Павло Різаненко. Депутати стверджують, що в роботі комітету збережуть напрацювання, що залишилися від колег з попереднього скликання. «Планую продовжити в рамках комітету займатися співпрацею, як і в VII скликанні, з міжнародними фінансовими організаціями», – каже Степан Кубів.

За словами Павла Різаненка, п'ять законопроектів, які розроблялися в комітеті і вже пройшли перше читання, будуть доопрацьовані та винесені на друге читання. Серед них і законопроект Руслана Князевича «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань в іноземній валюті в гривню» і нова редакція закону про страхування. «До того ж я вже зареєстрував законопроект про строкові депозити, яким вносяться зміни до Цивільного кодексу. Я вважаю, це один з ключових документів, який забезпечить стабільність банківської системи», – зазначив Павло Різаненко.

«Планую зосередитися на допомозі вкладникам, адже це дуже важливе питання. Крім класичних механізмів врегулювання проблеми повернення вкладів, зараз потрібно в активній співпраці з міжнародними фінансовими організаціями вносити зміни до Цивільного кодексу, інші закони, напрацьовувати новаторські механізми, зокрема, використання інструментів фондового ринку. Необхідно продовжувати роботу також з проблемою валютних кредитів. Адже в цьому питанні є комплексна відповідальність держави, комерційних банків і позичальників, а отже, й працювати над її вирішенням слід консолідовано», – каже Степан Кубів.

На думку заступника голови комітету Руслана Демчака, першочергове завдання, яке стоїть перед комітетом, – визначити і синхронізувати план реформування фінансового сектора з командами Мінфіну, НБУ, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг. «У першу чергу необхідна інтеграція фінансового сектора у світові ринки капіталів, здешевлення фінансування капітальних ресурсів, створення сучасної біржової інфраструктури, захист прав та участь в управлінні підприємствами міноритарних акціонерів», – зазначає Руслан Демчак. У нього раніше було два активи у фінансовій сфері: зараз Ерде Банк ліквідується (термін ліквідації продовжений до 8 січня 2015 року), а у страхової компанії «Добробут» 29 травня 2014-го регулятор анулював усі ліцензії.

Найближчим часом, на думку депутата, потрібно врегулювати питання реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, кредитних зобов'язань позичальників, мобілізованих до лав Збройних Сил України, та виконання кредитних зобов'язань на території проведення АТО, а також посилити захист майнових прав кредиторів.

Для розвитку фондового ринку, за словами Павла Різаненка, необхідно запускати другий рівень пенсійної системи і розвивати третій рівень. «Пенсійні фонди – це джерело довгих грошей. А без них розвиток фондового ринку неможливий», – стверджує депутат.

Втім, чи вдасться депутатам реалізувати усі розпочаті ініціативи, залежить від того, наскільки впливовий депутат очолить комітет, і того, наскільки парламент в цілому вважатиме ці проблеми важливими. «Цей комітет має велике значення, і саме тому він став предметом торгу між політичними силами. Наприклад, досі не при справах залишається Олег Ляшко, який претендував на посаду керівника комітету. А враховуючи, що Леонід Клімов може бути позбавлений посади першого заступника голови комітету, торги можуть стати ще гострішими», – розповів один з депутатів.