Грошові перекази громадян привернули увагу держорганів
Антимонопольний комітет зацікавився тарифами банків і платіжних систем за грошові перекази громадян. Щоб з'ясувати, чи немає на ринку демпінгу або «драконівських» тарифів, комітет зобов'язав півсотні банків розкрити свою комісійну політику. Учасники ринку не чекають за підсумками дослідження покарання банків, оскільки ринок карткових p2p-переказів є конкурентним, а нульові тарифи не означають, що банки працюють у збиток.
У пошуках порушників
Антимонопольний комітет (АМКУ) зацікавився ринком грошових переказів фізичних осіб (p2p-перекази). Комітет розіслав запити 51 банку з проханням надати інформацію про тарифи за цю послугу. «Антимонопольний комітет проводить комплексне дослідження ринку послуг з переказу коштів фізичною особою в гривні з картки на картку будь-якого банку-резидента за реквізитами платіжної картки. Вимоги про надання інформації були направлені більш ніж 50 банкам, які пропонують своїм клієнтам вказаний сервіс, та їхнім професійним об'єднанням», – повідомили FinClub в прес-службі Антимонопольного комітету.
Цей запит викликав публічне обурення колишнього «приватівця», який зараз займається проектом «Монобанк». «Антимонопольний комітет надіслав запит до Універсал Банку за проектом monobank. Вони «стурбовані» нульовими тарифами за p2p-перекази між картками і сумніваються, що це створює нормальну «економічну конкуренцію». На підготовку відповіді – 20 днів, і просять відповідь розділити на томи (!!!) по 250 аркушів у кожному», – написав у соцмережі екс-перший заступник голови ПриватБанку Олег Гороховський.
Його позиція зробила банкірів сміливішими. Голова Вернум Банку Євген Панченко та акціонер Айбокс Банку Євген Березовський повідомили відразу ж, що їм також надійшов такий запит від АМКУ.
Банкірів поспішила заспокоїти державний уповноважений АМКУ Анна Артеменко, яка курирує це дослідження. Вона пояснила, що запит направлено 51 банку, в тому числі державним, а раптовий інтерес до комісій банків і платіжних систем викликано «збільшенням кількості переказів з-за кордону». «У цьому випадку система p2p фактично береться для порівняльного аналізу, бо з технологічної точки зору вона не суттєво відрізняється від переказів з-за кордону», – заявила вона.
В АМКУ запевняють, що не намагаються вивчити саме нульові тарифи або тарифи конкретних банків. «Це комплексне дослідження, спрямоване на вивчення питань, чи є обмеження прав споживачів, які платять комісію під час переказів, а також чи можуть банки з великою часткою ринку диктувати "свої правила гри"», – підкреслила Анна Артеменко. Вона повідомила, що АМКУ цікавить не питання ціноутворення, а сам тариф для проведення порівняльного аналізу, щоб знайти «асиметрію в підходах банків».
Паралельно комітет досліджує взаємини банків з платіжними системами. «Чи не встановлені ними «драконівські» тарифи, в результаті чого й самі банки змушені піднімати тарифи за окремі послуги», – зазначає Анна Артеменко. Комітет дав банкам та учасникам ринку 20 робочих днів на надання інформації. «Після узагальнення і аналізу отриманої інформації комітет проінформує про результати», – повідомили в АМКУ. Банки, що не дадуть відповіді на запит, можуть бути оштрафовані.
Тарифна конкуренція
Учасники ринку грошових переказів вважають, що АМКУ не варто турбуватися про тарифи. «Цей ринок дуже конкурентний. Є багато гравців з різною тарифною політикою, що дає клієнтам широкий вибір», – стверджує FinClub генеральний директор Pay Force Іван Істомін.
За його словами, ринковий тариф за карткові перекази зараз становить 1% + 5 грн. «Є тарифи й менші, коли переказ проходить між клієнтами одного банку. Також є окремі сервіси зі зниженими тарифами. Оскільки послуга дуже популярна, деякі гравці – і банки, і платіжні системи – пропонують клієнтам знижений тариф 0,5-0,8%. Деякі банки пропонують безкоштовне зарахування на свої картки з чужих карток, що потім окупається за рахунок роботи з клієнтом. Кожна організація визначає тариф самостійно, і клієнтам є з чого вибрати», – зазначив він.
Директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов не бачить перекосів у тарифах в бік демпінгу. «У банківській сфері термін «демпінг» недоречний, оскільки крос-продажі помножують слово «демпінг» на нуль. Якщо десь виходить демпінг, то в іншому місці це компенсується», – пояснює він FinClub.
Тарифи за p2p-перекази не можна назвати і «драконівськими». «Якщо порівняти тарифи Western Union або MoneyGram у 8% від суми переказу і тариф «1% + 5 грн», то виходять непорівнювані ціни», – зазначив пан Карпов. Він уточнив, що в запиті немає натяку на те, що АМКУ побачив занадто низькі або занадто високі комісійні. «Ті банки, які стягують тарифи за перекази, не мають клієнтів, а безкоштовні перекази сьогодні – це стандарт ринку», – стверджує Олег Гороховський.
Учасники ринку хоч і дивуються з приводу дій АМКУ, але вважають їх законними. «Антимонопольний комітет має право, зобов'язаний і час від часу робить те, що робить. Якщо у них були запити від споживачів, що тарифи за перекази високі, і якщо таких запитів була якась кількість, то вони можуть запитати таку інформацію. Комітет розіслав запити в звичайному режимі, дав 20 робочих днів для відповідей. Те, що це викликало бурхливу реакцію у деяких менеджерів банків, не зовсім виправдано», – вважає Олександр Карпов.
Самі банкіри не готові коментувати цю тему офіційно. На думку топ-менеджера одного з українських банків з приватним капіталом, якби АМКУ хотів отримати повну інформацію, то міг би звернутися до міжнародних платіжних систем. «Усі дані щодо платежів є у VISA і MasterCard. Крім того, якби АМКУ хотів щось дізнатися, то міг би звернутися до ПриватБанку, на який припадає 70% цього ринку», – сказав банкір. На його думку, банки зараз є настільки зарегульованими НБУ установами, що припустити в їхніх діях порушення тарифної політики досить складно.
Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.
Схожі матеріали (за тегом)
ТОП-новини