НБУ вабить новим світом

Національний банк спростив населенню інвестування за кордон. З 3 липня громадяни зможуть щорічно виводити з країни до $ 50 тис., несподівано вирішив НБУ.

Для виведення валюти буде потрібна, як і раніше, індивідуальна валютна ліцензія НБУ, оскільки валютний декрет 1993 року, що містить таку вимогу, може скасувати тільки парламент. Однак, по-перше, НБУ нарешті відновить видачу таких ліцензій, по-друге – скасує заборону на купівлю і переказ валюти за такими ліцензіями, і, по-третє, – спростить їх отримання. Фізособи-заявники отримуватимуть ліцензії НБУ в електронній формі за принципом повідомлення. Їхати в будівлю НБУ не доведеться: агентами громадян стануть банки, які в подальшому пересилатимуть валюту.

Потенційному інвестору необхідно буде надати в банк документи, що підтверджують наявність у нього доходів, достатніх для переказу зазначеної в заяві суми, а також оригінали або копії документів, що підтверджують мету здійснення переказу з України.

Після верифікації документів банк направить в НБУ запит на отримання електронної ліцензії, а НБУ – видасть фізособі е-ліцензію шляхом внесення облікового запису до автоматизованої інформаційної системи (АІС) «Реєстр індивідуальних ліцензій на здійснення фізособами валютних операцій». Оскільки інформація про валютні проводки також вноситиметься до АІС, фізособи не зможуть перехитрити НБУ і вислати через кілька банків більше $50 тис. «Спрощена система надання індивідуальних ліцензій полегшить і прискорить проведення фізособами валютних операцій. Водночас обсяг таких операцій не матиме істотного впливу на стан валютного ринку», – очікують в Нацбанку.

Українці зможуть скористатися е-ліцензіями для трьох видів валютних операцій: інвестиції за кордон, розміщення валюти на своїх рахунках за межами України, а також з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами за договорами страхування життя.

Раніше отримати ліцензію було надзвичайно складно, а НБУ забороняв пересилати валюту навіть за виданими дозволами. Тому в українців, за даними ЗМІ, зараз всього 65 ліцензій.

Обіцяного довго чекають

Ще півроку тому Нацбанк планував в ході валютної лібералізації спростити процедуру виведення коштів фізосіб за кордон в останню чергу. «Зараз Нацбанк змінив точку зору: він шукає можливості для лібералізації, виходячи з чинного законодавства. Взагалі скасувати валютні ліцензії він не може – це норма декрету про валютне регулювання. А єдиний реєстр дозволить стежити, щоб інвестори не перевищували встановлений ліміт», – вважає координатор громадської платформи «Нова країна» Тарас Козак.

Нинішнє рішення регулятора – черговий крок в його політиці дебюрократизації. 23 лютого він визнав, що не контролює відкриття українцями рахунків за кордоном і розміщення на них валюти (адже іноземні банки, дотримуючись банківської таємниці, не передають такі дані НБУ). Тому він дозволив українцям без індивідуальних валютних ліцензій інвестувати за кордоном доходи, які на законних підставах отримані ними за кордоном (заробітна плата, пенсія, дивіденди, спадок). Тепер же НБУ дозволить пересилати на ці рахунки валюту з України.

Це виглядає як «прорив» на ринку, який ще не звільнився від усіх запроваджених з 2014 року валютних обмежень. Раніше фізособа могла перевести за кордон не більше 150 тис. грн в еквіваленті ($6 тис.) на місяць, але з 12 червня НБУ дозволив при неторгових операціях переводити великі суми. «Я бачу побутове пекло, принизливе і вкрай неефективне: мій друг просить мене заплатити 1600 фунтів за літній табір дочки в Англії, тому що з України він повинен тричі ходити в банк і за один раз робити переказ по 500 фунтів. Інший просить зробити платіж на 5 тисяч євро, а він мені віддасть їх готівкою, тому що він не може провести платіж за кордон», – шокований екс-голова ради Нацдепозитарію Роман Сульжик.

Впровадження ліміту в $50 тис. дозволить легально інвестувати в межах цієї суми грошей. На думку Романа Сульжика, валютні операції фізосіб не несуть ризику для курсу гривні, оскільки заощадження українців і так зберігаються у валюті. «Якщо гривню зараз звільнити, вона буде зміцнюватися. Але вони (НБУ. – FinClub), як зазвичай, пропустять цей момент і дочекаються чергової кризи, локальної або глобальної, і скажуть: «Зараз не на часі». Я бачу попит на український борг: з погляду глобального ринку, українські активи вкрай недооцінені», – говорить він.

Дорогу можливостям

Керуючий директор ІГ «Універ» Олексій Сухоруков впевнений, що українці скористаються новими можливостями для інвестування на міжнародному фондовому ринку. «Нові можливості будуть набагато популярнішими, ніж українські акції. На кілька порядків», – вважає експерт. Найцікавішими є відомі американські та європейські акції, а також відкриті інвестфонди, паї яких торгуються на біржі (ETF). «Про масовість запиту таких операцій заздалегідь сказати важко, але у клієнтів регулярно виникають питання. Найбільш затребувані інструменти – інвестиції за кордон і поповнення своїх рахунків. А страхування життя – не найпоширеніший вид операцій», – каже начальник сектора контролю операцій за кредитами від нерезидентів і звітності валютного контролю управління валютного контролю ОТП Банку Олександр Вензик.

За словами фінансистів, для інвестування за кордон не завжди потрібно попередньо виїжджати з країни. «Наприклад, для поповнення брокерського рахунку не потрібен рахунок в іноземному банку. Брокери гроші з вдячністю приймуть і з українського банку. При цьому процедура укладення договору у більшості іноземних інтернет-брокерів простіше, ніж в Україні. Вона може не передбачати підписання жодних паперових документів. Для цього потрібен лише скан паспорта, надісланий електронною поштою, та акцепт публічної оферти дією – банківським перерахуванням грошей на рахунок брокера», – розповів FinClub Олексій Сухоруков.

Проблеми можуть виникнути на етапі реалізації ініціатив НБУ. «Все залежатиме від імплементації електронних ліцензій. Можуть бути «підводні камені», адже поки немає розуміння деталей процедури», – говорить Олексій Сухоруков. «Це кардинальне нововведення, тому зараз сказати більше, ніж написано в прес-релізі НБУ, складно. Зараз ці зміни аналізуються, узгоджується порядок, а також проводяться консультації та узгодження між підрозділами за відкритими питаннями», – пояснює Олександр Вензик.

Але масовими такі інвестиції навряд чи стануть. Купівля нерухомості за кордоном – недешеве задоволення, а приватні пенсійні накопичення українці майже не роблять навіть всередині країни. Ставки за валютними вкладами за кордоном низькі, часто навіть негативні, тому доведеться платити за зберігання депозиту. «Іноземні брокери, навіть дисконтні, мають поріг входу від $10 тис., що відсіче левову частку українців», – пояснює Олексій Сухоруков.

Відлякати інвесторів від вкладень в іноземні акції може й той факт, що в Україні права на цінні папери підтверджуються виключно українськими депозитарними установами, які поки не можуть враховувати іноземні цінні папери за межами Нацдепозитарію. «Я два роки намагаюся вмовити НКЦПФР підтримати зміни до закону про депозитарну систему. Досі інтерес до цього з боку регулятора був близький до нуля. Сподіваюся, хоч тепер буде "на часі"», – нарікає Олексій Сухоруков.

Банки де-факто стануть податковими агентами інвесторів, перевіряючи джерела походження грошей. «У Нацбанку пояснили, що для інвестицій можна використовувати тільки документально підтверджений дохід», – каже Тарас Козак. А, наприклад, валюту, яка зберігалася на депозиті та була відображена в декларації, не можна буде вивести з України.

Ще частину потенційних валютних «емігрантів» можуть відсікти банки, які готуватимуть заявки до Нацбанку. Фінансовий моніторинг та валютний контроль банків ретельно вивчатимуть документи заявника. «Для клієнтів найскладніше – це надати усі необхідні підтверджуючі документи, які відповідають вимогам валютного законодавства», – говорить начальник відділу регулювання валютних операцій Укрсоцбанку Тетяна Вітрук. До них відносяться документи, що підтверджують як доходи потенційного інвестора, так і безризиковість проведеної операції. Якщо банк вважатиме операцію ризиковою, він зможе її відхилити. «Нацбанк переклав функції валютного контролю на банки. Регулятор дав зрозуміти, що його не цікавить, куди будуть вкладені ці кошти», – говорить Тарас Козак.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.