Про збільшення гарантованої суми

Від моменту створення Фонду гарантована сума зросла з 500 грн до 200 тис. грн. Зараз 200 тис. грн – це багато чи мало? Напевно, мало. Я – за збільшення гарантованої суми. Це сприятливо відіб'ється на фінансовому ринку. Але потрібно розуміти, за рахунок яких коштів це робити. А це питання не до нас. Якщо уряд віднайде кошти, тоді можливо.

«Гарантована сума покриває 99% кількості вкладів населення і близько 60% їхнього депозитного портфеля. Щоб підняти суму, потрібно визначити, за яку кількість вкладників ми боремося. Коли дійде мова до підвищення гарантованої суми, ми проведемо аналіз депозитного портфеля», – уточнила начальник фінансового відділу Фонду Олена Нужненко.

Вклади повертатимуть швидше

Новий закон зобов'язує Фонд прискорити виплати вкладникам неплатоспроможних банків. Виплати мають початися на 20-й день після введення тимчасової адміністрації. Зменшуються і терміни роботи тимчасової адміністрації: місяць плюс продовження на місяць, якщо є інвестор або для виведення банку з ринку використовується не ліквідація, а інший спосіб. Так, це змушує нас шукати потенційних інвесторів ще в період «проблемності» банку. Ми вже починаємо працювати з наглядом Нацбанку. Це дуже добре. Буде командна робота, а отже, менше нарікань на роботу, в тому числі на те, що «пізно визнали неплатоспроможним і до того часу вже всі активи виведені», або що «куратор сидів і нічого не робив». Ми зможемо заздалегідь оцінювати якість кредитного портфеля банку, основних коштів і працювати з базою вкладників.

Про порятунок «Фініків»

Як заявляє Нацбанк, і у нас немає підстав йому не вірити, в принципі, ситуація в банках першої та другої груп вже стабілізувалася. Навіть банк «Фінанси та Кредит» нормально функціонує, виконує всі нормативи НБУ. Є скарги громадян, які хочуть забрати швидко свої вклади, але усе ж таки банк вже досяг того рівня, коли можна рухатися далі. «Фінанси та Кредит» вже не проблемний банк. Депозити він виплачує частинами.

Будь-який банк можна «покласти» за тиждень: прийти і вимагати видати відразу всі депозити. У мене є надія і впевненість, що банк не піде на друге коло. Ми неодноразово розмовляли з власником, востаннє вчора: він проводить капіталізацію банку, показує джерела подальшої капіталізації. Я закликав власника і великих вкладників об'єднатися і рятувати банк разом. Депозити – це бізнес, і вони мають бути бізнес-партнерами. Їм треба об'єднати ресурси, аби врятувати банк і свої вкладення не за рахунок держави, а за рахунок спільних зусиль. Банк, який бореться, виживе, а хто не бореться – ні.

Про ліквідацію Дельта Банку

Дедлайн завтра. У мене були великі надії. Сьогодні надії є, але менші. Потопаючий завжди хапається за соломинку. Ми сподіваємося, що угода все ж таки відбудеться, але готуємося до того, що банк може бути відправлено на ліквідацію. Давайте дочекаємося завтрашнього дня. Адже якщо буде прийнято рішення про перехідний банк, то нам треба до 2 жовтня, коли закінчуються повноваження тимчасового адміністратора, його створити. Що стосується спірних виплат, то зараз замороженими залишаються 4,5 тис. депозитів на загальну суму до 1 млрд грн.

Про підвішений стан ВБР сина Януковича

Ми будемо оскаржувати рішення суду (від 4 вересня про законний продаж банку. – FinClub). Ми хотіли продати банк, щоб він залишився на ринку. Але виникла позиція прокуратури: «Ви продаєте заарештований актив». І це прокол не уповноваженої особи Фонду, а прокол або злий намір працівників прокуратури, які не довели справу до кінця. Коли ми зайшли в банк, то не було арешту акцій, тому ми виставили його на продаж. А вони в останній момент вискочили як чорт із табакерки. Адже знали, що відбувається угода, чому не повідомили про це раніше?

Вклади, термін дії яких закінчився до введення тимчасової адміністрації, ВБР повертав за рахунок своїх грошей. У нього їх достатньо, аби розрахуватися з усіма вкладниками з третьою та четвертою чергою включно. Сьогодні банк – у підвішеному стані: ми подали на ліквідацію, але банк не ліквідовано, бо суд заборонив Нацбанку відправляти його на ліквідацію. У результаті ми продовжуємо тимчасову адміністрацію, а в цей час банк «проїдає» гроші. Вкладникам потрібно набратися терпіння і дочекатися розв'язки.

Про погашення кредитів після введення тимчасових адміністрацій

Все залежить від позичальника: дорожить він своєю репутацією чи ні. Наприклад, компанія «Агромат» захотіла перекредитуватися, аби погасити повністю кредит у банку «Форум». Дельта Банк вже після введення тимчасової адміністрації зміг зібрати більше 1 млрд грн за споживчими кредитами. Звичайно, не всі позичальники платять. Всі кошти зараховуються на рахунки банку.

«Всього споживчих кредитів в Дельта Банку до 3 млрд грн», – уточнив директор департаменту впровадження планів врегулювання та управління активами Андрій Шевченко.

Про покупців на стадіон «Чорноморець»

Все, за винятком необхідної для роботи Фонду нерухомості, буде продано: нам потрібні гроші, щоб розрахуватися з усіма чергами кредиторів Імексбанку. А стадіон – валіза без ручки. Я не знаю, хто його може купити.

Чому не проданий запорізький гранітний кар'єр – лот на 75 млн грн

Ми його вже двічі виставляли на аукціон, але не було жодної заявки. Начебто є два потенційні покупці, але кожен з них вичікує. Є такі покупці, які ходять і розповідають, що вони куплять, але в підсумку не купують. Це як на ринку: коли продаєш, завжди здається, що дешево, а коли купуєш – все дорого. Всі хочуть купити дешевше. Не виключаю, що кожен покупець просто вичікує, коли в іншого здадуть нерви і він подасть заявку.

Про курс конвертації депозитів вкладникам «Надра»

Вкладники банку «Надра» в суді вимагають перерахувати валютні вклади за більш високим курсом (діяв у другій половині дня введення тимчасової адміністрації), оскільки закон «Про захист прав споживачів» трактує неточності на користь споживачів.

Під час прийняття рішення ми керувалися своїми нормами. Вкладники вважають інакше. Це питання чітко не врегульовано, тому крапку в цій справі має поставити суд.

Про маски-шоу в Радикал Банку

«Що стосується винесення з банку документів, то ситуація усе ще незрозуміла. Ми робитимемо все, щоб повернути всі документи в банк. До виплат у них відносно невелика сума – 80 млн грн. Покриємо ми її тими активами, які там є? Скоріше так, ніж ні, – каже заступник директора-розпорядника фонду Андрій Кияк. – Триває робота з інвестором, який хоче купити банк. Банк непоганий, але є «дірка», розмір якої інвестор саме зараз оцінює. Після оцінки ми будемо приймати рішення».

Про реструктуризацію валютних кредитів

Запропонований банками законопроект про реструктуризацію валютної іпотеки пропонує поширити його на кредити в збанкрутілих банках, що зменшить їхні активи.

Сказати свою думку зможемо тільки після того, як побачимо остаточну редакцію документа. Ми – за будь-який варіант, який дозволить вирішити проблему валютних кредитів. Фонд з цими активами теж хоче розібратися. Але більша частина таких активів у заставі у Нацбанку. Кошти від їхньої реалізації підуть Нацбанку, тому питання про переоцінку активів потрібно адресувати йому. Валютної іпотеки, яка знаходиться в управлінні Фонду, дуже мало.

Активи банків-банкрутів продаватимуть по-новому

Зараз продажем активів неплатоспроможних банків займається уповноважена особа Фонду – ліквідатор. Нас це влаштовує не завжди, адже є об'єктивні та суб'єктивні чинники. При Фонді буде створено консолідований офіс, який займеться реалізацією активів усіх неплатоспроможних банків. 19 серпня ми оголосили конкурс на заміщення вакантної посади. До 18 вересня приймаються заявки, потім буде ступінчастий відбір. Остаточне рішення за радою Фонду. Ми сподіваємося залучити свіжу кров. Людям, які подаватимуться на директора (і не пройдуть. – FinClub), ми будемо пропонувати інші посади.

У нас було дуже багато скандалів навколо «прозорих або непрозорих продажів». Тепер продажі всіх активів проходять тільки на біржах з електронними майданчиками. Якщо раніше у нас було чотири-п'ять майданчиків-партнерів, і вони в чомусь нас не влаштовували, то тепер їх 19, і вони прийняли наші правила гри. Наше завдання – продаж активів без участі працівників Фонду та працівників банку. Користуючись нагодою, звертаюся до всіх потенційних покупців: якщо хтось стикається з проблемами заходження на біржу, у нього не приймають заявку, то є гаряча лінія Фонду – повідомляйте нам. Ми зацікавлені в тому, щоб радикально переломити ситуацію, коли будь-який бажаючий зможе купити актив, який йому цікавий. Єдина умова: вартість покупки не може бути нижче за оціночну вартість. Ми не зацікавлені в монополії та створенні закритого клубу. Ми зацікавлені у створенні відкритого майданчика.

«Ми почали роботу зі створення свого власного електронного майданчика. Вона буде презентована, швидше за все, в жовтні. Всі наші банки, уповноважені особи працюватимуть через неї. Усі біржі, які зараз акредитовані, отримають статус електронних майданчиків і стануть партнерами Фонду. Так роблять наші колеги, зокрема, в США. Це нормальна практика», – розповідає заступник директора-розпорядника фонду Андрій Кияк.

Про активи, віддані Нацбанку в заставу

На наш жаль і на щастя Нацбанку, він видавав кредити під найякісніші застави. Тому усі кращі активи, майже вся нерухомість, перебувають в заставі у НБУ. У банку «Надра» практично все в такій заставі. І я навіть не знаю, скільки ми зможемо повернути з 3,8 млрд грн, виданих вкладникам. Сподіваємося, що за рахунок продажу активів зможемо хоча б частково компенсувати наші витрати. Але 70% активів – кредити. З ними працювати складніше.

Щодо надходжень від реалізації майна

До 1 вересня ми отримали від реалізації активів 375 млн грн. До кінця року плануємо отримати 2,4 млрд грн. Поки ми не виставляли на продаж активи, які перебувають в заставі у Нацбанку. Він буде погоджувати стартову ціну всіх таких об'єктів. Більшу частину коштів отримає Нацбанк, але я сподіваюся, що нам теж щось залишиться. Крім того, в серпні отримали від банків 300 млн грн в рахунок погашення кредиторських вимог. До кінця року плануємо отримати мінімум 1 млрд грн, реально – 1,5 млрд грн, але Фонд розраховує на 2-2,5 млрд грн.

Як довго шукатимуть вкрадені активи

Дуже багато активів виведено з банків до введення тимчасової адміністрації і навіть до оголошення банків проблемними. Сума претензій в рамках 2057 заяв, поданих Фондом, становить вже 116,44 млрд грн. У тому числі в 243 заявах на суму 88,47 млрд грн фігурантами є власники і керівники банків. А ще в 138 заявах на суму 8,3 млрд грн – співробітники банків. З'явилася надія щодо Міського комерційного банку. Є рух щодо цілої низки інших банків. Але не все залежить від нас. Наші турецькі колеги вже 15 років «наздоганяють» проблемні активи. І у нас цей процес буде нешвидким. Але він триває, повільно, але вибудовуються відносини з правоохоронними органами. Їхні фахівці починають розуміти ці проблеми. 31 серпня ми підписали договір з Антикорупційним бюро.

З усіма, хто зацікавлений у збереженні активів і зниженні навантаження на бюджет, ми співпрацюємо. Якщо раніше ми не могли взагалі нікого «наздогнати», то зараз деякі власники і топ-менеджери вже затримані й будуть притягнуті до відповідальності. Користуючись нагодою, хочу нагадати чинним власниками і топ-менеджерам про їхні зони відповідальності за збереження активів. Вони чітко повинні розуміти, що від їхніх дій залежить у тому числі ситуація в країні, рівень соціальної напруженості. Тих, хто намагається щось вкрасти, ми знайдемо. Незалежно від того, хто стоятиме на чолі Фонду. Це системне питання!

Кабмін без грошей не залишить

Фонд забезпечений коштами для вирішення покладених на нього завдань. Цього тижня було прийнято постанову Кабміну про виділення чергового траншу в 21,5 млрд грн. Вони необхідні для проведення виплат вкладникам банків, які вже виведені з ринку, і для того, щоб у нас були резерви в розмірі 2,5% від гарантованого депозитного портфеля банків. З погляду стабілізації банківської системи – це позитивний сигнал.

Якщо фінансовий ринок буде стабільним і не буде великих банкопадів, ми в змозі самостійно впоратися з майбутніми виплатами. Кількість проблемних банків вже різко скоротилася. Але триває стрес-тестування банків 3-4 груп. Тому ми домагатимемось, щоб у держбюджеті на 2016 рік передбачалося фінансування для Фонду. Це менше 20 млрд грн.

Що змінилося за час існування Фонду

За 15 років – з 1998 до 2013 року – 34 банки було виведено з ринку, торік – 33, в цьому році – 26.

За 15 років Фонд виплатив менше 5,84 млрд грн, торік – 13,92 млрд грн, цього року – 31,65 млрд грн. Навантаження на Фонд і на його співробітників за останні два роки суттєво зросло. Третина банків була виведена з ринку. Життя складне і напружене, десь цікаве.

У нас сьогодні день народження, нам 17 років.