Вкрадена таємниця

Від початку 2015 року правоохоронці зафіксували 20 тис. незаконних операцій з платіжними картками громадян. Загальна сума їхніх збитків склала 500 млн грн, повідомили в МВС. Показник крадіжок за аналогічний період минулого року в МВС не уточнили. При цьому в міністерстві прямо звинуватили банкірів у тому, що вони приховують цю інформацію від правоохоронних органів. «Не завжди банки йдуть нам назустріч і повідомляють про ситуації, які відбулися в їх системах і процесингових центрах. Вони не хочуть показувати свої недоробки, тому нам доводиться збирати інформацію з інших джерел», – заявив начальник управління боротьби з кіберзлочинністю МВС Сергій Демедюк.

За його словами, банкіри намагаються самостійно вирішувати ці проблеми. «У більшості випадків заяви з банків до нас не надходять. Банкіри самі намагаються встановити порушників і закрити ті «дірки», які дозволили злочинцям отримати гроші», – сказав він.

Банкіри відповідають, що часто їхні клієнти самі проявляють ініціативу та інформують міліцію про крадіжки, через які зазнали збитків. «З офіційною заявою до міліції банки звертаються від свого імені, як правило, в тому випадку, коли понесли або взяли на себе фінансові втрати внаслідок шахрайських дій, – пояснює керівник з безпеки технологій роздрібного бізнесу Альфа-банку Сергій Досенко. – А для оперативного інформування управління боротьби з кіберзлочинами МВС банки мають можливість використовувати систему міжбанківського обміну інформацією про ознаки\спроби\факти шахрайства Exchange On-line в рамках ЄМА, а також пряме інформування ключових оперативних співробітників УБКБ на офіційні електронні поштові адреси».

За даними ЄМА, в II кварталі найпоширенішими видами шахрайства було банкоматне шахрайство (32% випадків) і крадіжка грошей через інтернет (30%). Шахрайство в системах дистанційного банківського обслуговування склало 18% випадків, крадіжки з використанням психологічного тиску – 12%, а злочини в еквайрингових мережах – 8%.

Передача інформації

Банкіри стверджують, що не приховують від МВС інформацію про крадіжки. «ОТП Банк на підставі проведених розслідувань готує матеріали для передачі до правоохоронних органів щодо кожного випадку підтвердженого шахрайства. Додатково МВС отримує заяву також від самого клієнта, про що говорить квитанція, видана клієнту у відділенні міліції про підтвердження його звернення, і яку ми, додатково, вкладаємо в наші заявницькі матеріали. Але відповідей від МВС дуже мало, а точніше – майже немає», – нарікає начальник сектора моніторингу та розслідування шахрайських операцій ОТП Банку Олексій Думінюк. Причому і в інших банках кажуть, що і вони, і клієнти направляють інформацію правоохоронцям. «Ми, як банк, готуємо і подаємо звернення до правоохоронних органів щодо шахрайських операцій з клієнтськими рахунками. Ми також рекомендуємо клієнтам самостійно подавати заяви про випадки несанкціонованого доступу до їхніх карткових рахунків», – каже начальник управління ідентифікації шахрайства Укргазбанку Роман Степанець.

Але не завжди банки володіють повною інформацією про крадіжки з рахунків своїх клієнтів. «Банки не ведуть таку статистику, тільки їх клієнтам відомо, скільки насправді було вкрадено грошей з рахунку. Хоча дійсно частина банків вважає, що проблеми клієнтів – це лише їхні проблеми, і посилаються на банківську таємницю», – визнає директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.

Самозахист від шахраїв

Учасники ринку наполягають на тому, що найбільш ефективним способом захисту карток від крадіжки коштів залишаються превентивні заходи самих їхніх власників. «Ми направляємо своїм клієнтам розсилки і повідомлення з рекомендаціями дотримання правил безпеки при використанні платіжних карт, необхідності встановлення індивідуальних лімітів на проведення операцій в інтернеті, підключення SMS-інформування, використання антивірусних програм з їх постійним оновленням на пристроях, з яких здійснюються операції», – розповідає начальник центру інформаційної безпеки Фідобанку Олег Ковальчук.

Тому в більшості випадків крадіжки грошей з карток відбуваються через недогляд громадян. «Банки роблять багато для того, аби запобігти шахрайству, але основним захистом проти шахрайства є усвідомленість власника картки, як кажуть: інформований – отже озброєний, озброєний – отже захищений. Банки всіляко намагаються донести інформацію власнику картки про її безпечне використання: через сайти, відділення, а також електронні курси. У конверті з карткою під час її видачі є детальна інформація про правила її використання і запобіжні заходи, – каже Олексій Думінюк. – Але всі ми повинні розуміти, що ніхто не може вкласти інформацію в голову тому, хто цього знати не захоче. Це як у школі, інформації корисної багато, але не всі приходять на уроки або хочуть її слухати. Ось у чому основна причина зростання трендів».