Спілки оновлять

Учора депутати парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності рекомендували Верховній Раді ухвалити в першому читанні законопроект № 6405 про ринок кредитної кооперації. Документ, поданий до парламенту в квітні, підготовлений майже всім складом комітету: головою Сергієм Рибалкою і сімома депутатами. «Нам необхідно переписати правила. Ми пропонуємо, щоб членами кредитних спілок були не тільки фізособи, а й деякі юрособи», – заявив в ході засідання комітету перший заступник голови Михайло Довбенко.

Членами КС зможуть стати, наприклад, фермерські господарства, кооперативи, професійні спілки зі статусом первинних або місцевих, релігійні організації. Як наслідок, ці «засновники» зможуть залучати фінансування від своїх кредитних спілок. «Кредитні спілки сьогодні – це єдиний вихід для фізосіб і приватних підприємців в регіонах», – вважає секретар комітету Максим Поляков («Народний фронт»).

Законопроект також розширює перелік послуг, які можуть надавати КС. «Якщо взяти міжнародний досвід, то у наших кредитних спілок немає того переліку інструментарію, який дозволить їм активно розвиватися», – вважає член Нацкомфінпослуг Ольга Максимчук, яка курирує діяльність кредитних спілок.

Ще одна ключова норма законопроекту – запровадження системи гарантування вкладів у кредитних спілках. Також будуть змінені процедури створення і ліквідації КС, вдосконалена система держрегулювання спілок та визначені критерії для визнання КС проблемними або неплатоспроможними. Передбачається створення організації, що сама регулюється (СРО), з обов'язковим членством для всіх компаній.

За даними Нацкомфінпослуг, на 1 квітня 2017 року було зареєстровано 449 кредитних спілок (-22,2% за рік), у них було 639,8 тис. членів (-11,5%), лише 23,1 тис. осіб розмістили депозити (-8,3%) на 858,5 млн грн (+ 6%).

Радіють не усі

Це не перша спроба змінити діючі з 2002 року правила кредитної кооперації, але попередні спроби, починаючи з 2008-го, не були успішними. Зараз депутати теж не одностайні. «Я як голова підкомітету з питань роботи небанківських фінансових установ та захисту прав споживачів не поставив свій підпис під документом», – сказав Віктор Романюк.

На його думку, документ не мотивує фізосіб, приватних підприємців і фермерів вступати до кредитних об'єднань. «Членами кредитних спілок зараз є менше 1% українців. Без додаткової мотивації розвитку ринку не буде», – вважає він. Не бачить депутат необхідності в деталізації процесу виведення кредитних спілок з ринку, а також у включенні кредитних спілок до системи гарантування вкладів.

«Система гарантування вкладів в Україні запустила механізм самознищення. Ми не зробили жодних висновків за останні кілька років», – стверджує він.

На підтримку зміни процедури виведення КС з ринку висловилися голова Нацкомфінпослуг Ігор Пашко і тимчасовий в.о. голови комісії в 2014 році Максим Поляков. «Кредитні спілки мають специфічну форму власності, тому процес їх ліквідації потрібно прописувати дуже детально», – пояснив Ігор Пашко. «Це велика проблема. Деякі кредитні спілки роками не можуть закритися», – підтримав його Максим Поляков.

Доля норми про систему гарантування вкладів у КС також туманна. Навіть якщо її залишать в документі після доопрацювання до другого читання, найближчим часом вона не запрацює, оскільки потрібно вносити зміни до закону про систему гарантування вкладів у банках. А ці правки до Верховної Ради ще навіть не подавали.

Депутат Павло Різаненко вказав на ще одну спірну норму: створення на базі кредитних спілок кооперативних банків з мінімальним статутним капіталом у 60 млн грн. «При цьому обмежень у роботі у такого банку немає», – підкреслив Павло Різаненко.

Вагомі аргументи

Під час обговорення законопроекту в комітеті не було представника НБУ, хоча пропоновані правила ринку кредитної кооперації зачіпають банківський сектор. Сергій Рибалка лише сказав, що «НБУ не проти ухвалення законопроекту». Однак у Нацбанку пояснили FinClub, що у регулятора все ж є чимало зауважень.

«НБУ листом № 18-008/39278 від 1 червня 2017 року повідомив комітету з фінансової політики і банківської діяльності про позицію регулятора щодо цього законопроекту. У листі було зазначено, що законопроект № 6405 «Про кредитні спілки» вимагає суттєвого доопрацювання, і в ньому перераховано чимало зауважень», – повідомили в Нацбанку.

У НБУ впевнені, що вимоги до капіталу кооперативних банків повинні бути аналогічними вимогам до класичних банків, оскільки «законопроектом передбачено здійснення кооперативними банками операцій із залучення коштів від необмеженого кола юридичних та фізичних осіб». Для нових банків планка мінімального статутного капіталу зараз становить 500 млн грн, для діючих банків – 200 млн грн, а з 2018 року вони повинні підняти його до 300 млн грн.

Не згодні в НБУ також з тим, що до учасників кооперативного банку не застосовуються вимоги, які висуваються до власників істотної участі в банку. «Ці зміни суперечать 6-му принципу Основних принципів ефективного банківського нагляду Базельського комітету з банківського нагляду, згідно з яким орган банківського нагляду повинен мати повноваження розглядати, відхиляти і встановлювати умови для набуття істотної участі або контрольного пакета в існуючому банку прямо або непрямо іншим особам», – вважають в НБУ. Недотримання цих принципів може привести до «створення можливостей для використання банківської системи для легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом», попереджають в НБУ.

Недостатньо опрацьована і частина, яка стосується системи гарантування. «Ці положення необхідно розглядати в єдиному комплексі з іншими проблемними питаннями діяльності ринку кредитних спілок, в тому числі щодо перегляду та суттєвого вдосконалення існуючої практики пруденційного нагляду за діяльністю кредитних спілок та встановленням повноважень Фонду проводити ліквідацію кредитних спілок, які залучають внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки, в разі визнання їх неплатоспроможними», – вважають в НБУ.

Аналогічно проходила реформа ФГВФО: держава спрощувала отримання вкладниками гарантованих компенсацій втрачених вкладів і збільшувала їх суму, але посилювала нагляд за банками і розширювала повноваження Фонду гарантування, щоб знизити ймовірність банкрутства фінустанови або полегшити виведення її з ринку.

Оцінити вплив приєднання КС до системи гарантування в НБУ поки не можуть: депутатська пояснювальна записка до законопроекту не містить ніяких розрахунків, в тому числі за кількістю кредитних спілок, які залучають вклади від своїх членів, і загальної суми таких вкладів. «Законопроект не передбачає перехідних положень в частині визначення терміну, протягом якого кредитні спілки повинні накопичити мінімальний обсяг коштів Фонду, який на сьогодні не може бути нижче 2,5% від гарантованих Фондом коштів у межах суми відшкодування за вкладами», – кажуть в НБУ.

Серед інших зауважень – необхідність визначити якісні характеристики існуючих зараз об'єднаних кредитних спілок, реальні механізми підтримки ними ліквідності окремих спілок, які входять в об'єднання. У НБУ впевнені, що необхідно прописати джерела поповнення коштів (зокрема обов'язкові періодичні внески членів або розміщення певної суми коштів). «Має бути визначений механізм надання кредитним спілкам кредитів рефінансування «кредитором останньої інстанції» для підтримки ліквідності, а також визначена організація, яка виступатиме таким кредитором», – вважають в НБУ.

Без урахування цих рекомендацій не тільки не вдасться створити нову працюючу систему на ринку кредитної кооперації, а й, можливо, парламент не наважиться навіть ухвалити цей закон. І вклади в кредитних спілках, як і раніше, не гарантуватимуться.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.