Влада ділиться банками

Держава вперше продала належний їй банк – Український банк реконструкції та розвитку (УБРР) вчора продано китайському інвестору. Досі держава банки націоналізувала або закривала, зокрема, банк «Київ» приєднано до Укргазбанку, Держзембанк зараз знаходиться в ліквідації, а в Родовід Банку продовжено роботу тимчасової адміністрації. Приватизація УБРР є першим кроком на шляху до роздержавлення банківських активів. Потім на продаж виставлять Укргазбанк, Ощадбанк і Укрексімбанк.

Учора Фонд державного майна продав 99,9945% акцій УБРР єдиному учаснику приватизаційного конкурсу – китайській товарній біржі Bohai Commodity Exchange (BOCE). Сума угоди склала 82,827 млн грн, що нижче найпершої оцінки банку на 36 млн грн.

BOCE є найбільшою в Китаї спотовою товарною біржею, засновниками якої виступають китайські громадяни, кілька державних компаній, а також муніципалітет провінції Тяньцзінь. Біржа заснована в 2009 році. Її річний оборот становить близько $1 трлн.

«Ми раді взяти участь у розвитку українського фінансового ринку шляхом об'єднання міжнародних стандартів з українськими традиціями. Спеціалізація банку буде спрямована на проведення розрахункових операцій між українсько-китайськими клієнтами», – заявив генеральний директор BOCE Ян Дун Шенг. BOCE обіцяє ознайомити китайських інвесторів з найцікавішими об'єктами приватизації в Україні.

Капітальна проблема

УБРР де-факто є проблемним банком. До 17 червня він не виконав вимогу Нацбанку з мінімального статутного капіталу в 120 млн грн, після чого НБУ повинен був визнати банк проблемним. На виправлення проблеми дається не більше 180 днів, інакше – неплатоспроможність.

Потенційний дедлайн УБРР може наступити 14 грудня, точна дата відома тільки НБУ, адже постанови про проблемний статус мають гриф «банківська таємниця». Але сумніватися в тому, що УБРР є проблемним, не доводиться. І ФДМ, і НБУ підтвердили, що головною та найбільш терміновою вимогою до нового інвестора є поповнення статутного капіталу банку на 2 млн грн, щоб УБРР міг відповідати мінімальним регуляторним вимогам Національного банку.

НБУ очікує швидкого вирішення цього питання. «Національний банк поки працює з заявником. Угода закриється після узгодження з НБУ, що погоджено з ФДМ і покупцем. Найближчим часом очікується надходження необхідних для виконання нормативу статутного капіталу 2 млн грн на рахунок банку, після чого НБУ прийматиме рішення щодо цього банку», – повідомили FinClub в прес-службі НБУ. Там не змогли уточнити, що станеться, якщо інвестор не встигне внести необхідну суму в зазначений термін.

Усе залежить від швидкості узгодження угоди Нацбанком і внесення грошей в капітал. «Інвестор отримав знижку в порівнянні з попереднім конкурсом, який не відбувся, а бюджет недоотримав грошей, – вважає президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров. – Якщо питання узгоджено стратегічно, то уводити в неплатоспроможність не будуть».

На думку інших експертів, проблем з докапіталізацію у нового інвестора не виникне. «Для китайців це не гроші. Більш того, під міжнародну експансію в Китаї можливі державні кредити або компенсація відсоткової ставки кредитів комерційних банків. Але покупцеві це не потрібно, своїх ресурсів вистачає», – каже директор економічних програм Ukraine Institute for the Future Анатолій Амелін.

Китайська експансія

Заступник голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради Руслан Демчак каже, що йому довелося докласти зусиль, щоб переконати ФДМ усе ж знайти покупця – після першої невдалої спроби продати банк його могли ліквідувати. «ФДМ сумнівався, чи проводити повторний аукціон, чи відправити банк на ліквідацію. Але знайшовся інвестор, і виручені від продажу гроші підуть до бюджету», – говорить Руслан Демчак. Про те, що УБРР купить китайський інвестор, стало відомо ще влітку.

Незважаючи на зниження стартової ціни, держава залишилася в плюсі. «У УБРР реальних активів зараз на 60 млн грн, тобто держава на 20 млн грн спрацювала в плюс», – впевнений Руслан Демчак. До того ж виручені від продажу УБРР 83 млн грн підуть до держбюджету як дохід від приватизації, тоді як у випадку з Держзембанком усі ліквідні кошти, які ФГВФО не доведеться виплачувати за зобов'язаннями банкам, не повертатимуться власнику банку – уряду, вони залишаться у ФГВФО для фінансування його роботи.

Крім того, Державна іпотечна установа та Укргазбанк зможуть запобігти втратам, які вони понесли б в разі ліквідації УБРР. «У УБРР є субборг, залучений від ДІУ – близько 26-27 млн грн, і така ж сума від Укргазбанку. При створенні УБРР його капітал становив 118 млн грн, але протягом п'яти років банк «проїв» капітал, залишилося близько 60 млн грн. І для того щоб регулятивний капітал був на рівні необхідних 120 млн грн, банк залучив субборг. Тому коли акціонер докапіталізує банк, він поверне борги двом держструктурам», – сказав депутат.

Купівля УБРР – оптимальний варіант для виходу на український банківський ринок нових інвесторів. «Вони взяли чистий банк «без хвостів», ризики мінімальні. Більше ризиків було б, якби вони купували діючий банк з портфелем кредитів і натовпом клієнтів-фізосіб», – вважає Анатолій Амелін. Крім того, купивши діючий банк, інвестор фактично отримав розстрочку на проведення докапіталізації. Адже створення нового банку з нуля вимагало внесення статутного капіталу в розмірі 500 млн грн. «НБУ зараз нові банки не прагне реєструвати, це дуже непростий шлях. Це і дорожче, і довше», – зазначає експерт.

Ця угода може стати початком циклу купівель китайськими інвесторами активів в Україні. «Схоже, це перший крок до створення інфраструктури української частини проекту «Шовковий шлях». Китайцям цікаві українські сировинні активи (зернові, руда), вони розглядають інвестиції в транспортну інфраструктуру, давно придивляються до агросектора. Плюс Україна стає цікавішою, ніж Китай, в якості виробничого майданчика: дешевий кваліфікований працьовитий персонал, повна забезпеченість необхідними ресурсами, в першу чергу енергетичними, а також близькість до платоспроможного ринку Європи», – натхненно розповідає Анатолій Амелін.

В Україні китайським інвесторам цікаві також товарні та фондові біржі. «Вони вже проводили чимало зустрічей, але це для них не пріоритет», – уточнює Анатолій Амелін.

Олена Губар, Вікторія Руденко