Ломбарди уникли закону

«Фінансовий день» в парламенті не приніс нічого нового ринку ломбардних послуг. Депутати не змогли не тільки підтримати законопроект № 1800 «Про ломбарди і ломбардну діяльність» в першому читанні, але й відмовилися повертати його на доопрацювання до комітету або авторам документа, депутатам від «Народного фронту» Максиму Полякову та Віктору Романюку.

«Законопроект про ломбарди провалено. У мене є чітка впевненість, що ломбардне лобі веде масштабну боротьбу проти нашої ініціативи увести цей сегмент в законодавче поле. Ми два роки чекали, щоб цей законопроект потрапив до порядку денного сесії. Наш комітет рекомендував його парламенту ще в березні 2015 року. Майже усі фракції публічно висловилися за. Але прямо перед цим голосуванням усі вийшли із залу. І зібралося трохи більше півтори сотні голосів», – обурився голова комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка. Він пообіцяв подати новий проект щодо ломбардів, хоча відхилений законопроект не можна в тій самій редакції повторно реєструвати до кінця сесії.

Законопроект про ломбарди лежав в Раді з січня 2015 року. «Ломбардний ринок – єдиний, який не має профільного закону. Його діяльність досі регулюється нормативно-правовими актами Нацкомфінпослуг», – нарікає секретар фінансового комітету Максим Поляков.

У документі прописувалися основні вимоги до ломбардів, зокрема, встановлювалися підвищені вимоги до власного капіталу – 500 тис. грн. Ломбарди з філіальними мережами повинні були б мати капітал не нижче 1 млн грн. «Зараз розмір власного капіталу повинен бути не менше 200 тис. грн», – уточнив член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов.

Депутати хотіли заборонити розміщення ломбардів у МАФах – тільки в капітальних будівлях площею не менше 5 кв. м, обладнаних пандусами. Ломбарди планувалося зобов'язати не просто зберігати в належному вигляді закладене майно, а й страхувати його від знищення й псування. Голова і головний бухгалтер ломбарду повинні мати бездоганну ділову репутацію. Передбачалося створення резервного фонду в розмірі не менше 15% мінімального статутного капіталу для покриття майбутніх збитків (щорічне поповнення – мінімум на 5% прибутку).

Проблему вирішать напівзаходами

Попри відсутність профільного закону і досить туманні перспективи його прийняття, правила ринку ломбардних послуг поступово змінюються. Наприкінці 2016 року Нацкомфінпослуг внесла правки до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність ломбардів. Вони набули чинності 10 лютого. Більшість з них дублюють норми законопроекту № 1800. Протягом року – вже до початку лютого 2018-го – ломбарди повинні збільшити статутний капітал до 500 тис. грн, а установи з відділеннями – до 1 млн грн. Посилено вимоги до приміщень.

У Нацкомфінпослуг не уточнюють, скільки ломбардів зараз відповідають новим вимогам. Олександр Зальотов стверджує, що «їх небагато». До 30 вересня 2016 року працювало 467 ломбардів, чий сумарний власний капітал становив 1,47 млрд грн. Середній розмір капіталу перевищує 3 млн грн. За останній рік капітал ломбардів збільшився на 17,9%.

За даними Нацкомфінпослуг, за дев'ять місяців 2016 року ломбарди видали 8,865 млн кредитів на 12,27 млрд грн. Середньозважена процентна ставка за ними склала 189,2%. За рік обсяг ринку виріс на чверть, тоді як кількість договорів збільшилася всього на 4%.

Капітальний відбір

Великі мережі, які представлені по всій країні, переважно відповідають вимогам. «Наш розмір капіталу повністю відповідає вимогам. У великих банках, які працюють в правовому полі, з цим питанням проблем не виникає, оскільки видача усіх кредитів відбувається за рахунок одного з головних джерел коштів – статутного капіталу. Вимога направлена на виведення з тіні несумлінних фінансових установ, які працюють з мінімально встановленим капіталом і не завжди можуть підтвердити джерело походження коштів для видачі кредитів», – вважає керівник юридичного департаменту мережі ломбардів «Благо» Микола Янковий.

У той же час нові вимоги можуть спричинити вихід з ринку низки невеликих учасників. «Це може прискорити такі необхідні процеси збільшення на ринку ломбардного кредитування, оскільки ймовірним є вихід з нього низки дрібних або одиничних гравців, які не завжди прозоро ведуть свою діяльність», – вважає Микола Янковий.

Замість посилення вимог ломбарди готові освоювати нові ринки. «Вважаємо, що для фінустанов необхідно розширити види діяльності й дати можливість надавати кілька видів фінансових послуг, прописати декларативні принципи взаємодії між регулятором – Нацкомфінпослуг – і учасниками ринку, скасувати обмеження, пов'язані з реалізацією заставного майна, передбачити податкові пільги для фінансової установи під час кредитування дрібного бізнесу», – говорить Микола Янковий.

Хоча ломбарди повинні привести свою діяльність у відповідність до вимог регулятора протягом року, в комісії розраховують на більш швидкі результати. За словами Олександра Зальотова, до 10 червня усі ломбарди повинні отримати ліцензії на видачу позик на умовах фінансового кредиту. «Зараз ліцензії мають лише 37 ломбардів, які раніше мали ліцензії на надання кредитів за рахунок залучених коштів. До грудня минулого року тільки така діяльність вимагала ліцензії. Ми просто переоформили їм ліцензії на нові. Решта ломбардів, які працювали за рахунок власних коштів, не потребували ліцензування», – пояснює Олександр Зальотов. Тепер же їм доведеться отримувати ліцензії. «На цьому етапі ми розраховуємо визначити ломбарди, які не планують збільшувати капітал, а отже, з часом вони підуть з ринку», – говорить чиновник.

Втім, не виключено, що будуть компанії, які пообіцяють виконати вимоги, але не виконають їх до лютого 2018-го. Перевірити, чи відповідають ломбарди нормам, регулятор зможе тільки під час перевірки. А зараз діє мораторій на їх проведення. «Ми вже зверталися до Кабміну з проханням зняти з нас мораторій. Але відповіді не отримали», – каже Олександр Зальотов.

 

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.