Міністр фінансів Олександр Данилюк анонсував випуск єврооблігацій на $1 млрд вже цієї осені. До цього часу Україна повинна провести земельну та пенсійну реформу, повідомив міністр фінансів Олександр Данилюк в інтерв'ю The Wall Street Journal. «Вперше після російської агресії в Криму і на Донбасі Україна досягла фінансової стабільності, і почалося економічне зростання, яке за рік досягне 2,2%», – сказав міністр в ході візиту в США.

Заяви про заплановане розміщення саме восени звучать не вперше. У лютому Олександр Данилюк казав про можливість залучення $500 млн. «Плануємо залучити невелику суму, щоб дати сигнал про те, що ми присутні на ринку. Це може бути більше, може бути менше. Неважливо. Головне – не припиняти спілкуватися з інвесторами», – говорив міністр.

Час із запасом

Гострої необхідності в залученні дорогого фінансування у країни поки немає. «Україна цілком може прожити без виходу на зовнішні ринки за умови, що торговий баланс буде позитивним. НБУ зможе нарощувати резерви, а уряд буде оперативно виконувати програму МВФ і отримувати фінансування відповідно до заявленого графіку», – вважає аналітик ІК Adamant Capital Костянтин Фастовець. «Цього року витрати на обслуговування зовнішнього боргу з бюджету відносно невеликі – $2,3 млрд, і їх можна профінансувати за рахунок накопичених валютних залишків на рахунках уряду і позик від офіційних кредиторів», – вважає головний економіст компанії Dragon Capital Олена Білан.

Однак Україні варто накопичувати ресурси напередодні 2019 року. «Витрати на обслуговування зовнішнього боргу збільшуватимуться і досягнуть піку в виборному 2019 році, коли програма МВФ вже закінчиться і отримати фінансування буде набагато складніше. З бюджету в 2019-му потрібно буде заплатити за зовнішнім боргом $5,5 млрд», – підрахувала Олена Білан.

«Враховуючи те, що ринкові випуски були ще в 2013 році, Україні потрібно зробити спроби повернутися на ринок значно раніше, ніж це буде критично необхідно», – погоджується з колегою старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. У 2013-му Мінфін залучив $3 млрд у Росії через інструмент єврооблігацій. Це залучення Україна зараз оскаржує в Лондонському суді.

З 2014 по 2016 рік Україна щорічно привертала по $1 млрд під держгарантії США: в 2014 році – під 1,844% річних, у 2015-му – під 1,847%, а в 2016-му – під рекордно низькі 1,471%. Паралельно в 2015 році Мінфін завершив реструктуризацію суверенних випусків єврооблігацій, в ході якої інвестори погодилися на списання 20% боргу. Не погодилася на haircut тільки Росія, яка після дефолту за своїм 3-мільярдним випуском пішла до суду.

Незважаючи на списання частини боргу, Україна має шанси провести успішне розміщення: попит на ризикові та високоприбуткові вкладення у інвесторів досить високий на тлі глобальної гіперліквідності та скорочення дохідностей. «Якщо не буде ніяких глобальних потрясінь, Україна має гарні перспективи провести розміщення», – вважає Олена Білан. «Аргентина нещодавно випустила 5- й 10-річні папери, незважаючи на недавній дефолт, і купон був цілком ринковим: 5,25% і 6,875% відповідно», – наводить приклад менеджер рахунків для заможних клієнтів Saxo Bank Фелікс Інденбаум.

На думку Олени Білан, критичними для інвесторів будуть питання співпраці України з МВФ та стратегії рефінансування зростаючих виплат за зовнішнім боргом найближчими роками: «У зв'язку з цим разом з розміщенням нових єврооблігацій Україна могла б провести обмін паперів, що вже звертаються, на більш довгі, щоб знизити навантаження погашень найближчими роками». «На фактичний попит впливатимуть і політична нестабільність в країні, і розвиток подій на тимчасово окупованих територіях, і ситуація на сировинних ринках в світі. Також є великі сумніви в успішному та своєчасному проведенні заявлених реформ», – попереджає Фелікс Інденбаум.

Недешеве задоволення

Ключовим для України стане питання ціни. Зараз дохідність суверенних єврооблігацій нижче 9%. «Виходячи з сьогоднішніх реалій, прибутковість випуску може бути дуже високою, що не є прийнятним для Мінфіну. Поточні спреди на рівні 650-700 б. п. цілком відображають високий ризик вкладень в українські борги і з прибутковістю бенчмарка близько 1,8-2,2 п. п. формують прибутковість за існуючими випусками на рівні 8,5-9%. Це означає, що при оголошенні випуску і його прайсингу прибутковість може підскочити до 10%. Але висока прибутковість означає високий ризик, і охочих купити може бути не дуже багато», – розмірковує Тарас Котович. «Якщо зараз єврооблігації Україна-2023 торгуються за ставкою 9%, то при розміщенні нових паперів за номіналом інвесторам бажано дати премію та розміщуватися хоча б по 9,5%», – вважає Костянтин Фастовець.

Фелікс Інденбаум більш оптимістичний. «Україна цілком може розраховувати на успішний випуск паперів з купоном в районі 6,5% за 5-річними і вище 8% за 10-річними паперами», – вважає він. На внутрішньому ринку Мінфін останнього разу долари залучав 20 грудня 2016-го. Тоді банки купили його дворічні ОВДП під 6,4%.

Мінфіну варто чекати більш позитивних умов, які можуть сформуватися, якщо підвищаться кредитні рейтинги, буде позитивний новинний фон про проведення реформ тощо, вважає Тарас Котович. «Це має привести до зниження суверенного ризику і, відповідно, звуження спредів. При спредах близько 400-450 б. п. і тих же рівнях прибутковості бенчмарка прибутковість складе вже близько 7-7,5% з урахуванням премії за новий випуск і ринкової волатильності», – підрахував Тарас Котович. Олена Білан вважає, що розміщення за ставкою 7% і нижче буде гарним результатом.

На думку Фелікса Інденбаума, папери, номіновані у євро, могли б обійтися дешевше. «Однак в умовах нинішнього слабкого євро і переважання долара в структурі розрахунків за експорт подібне розміщення матиме значний валютний ризик в перспективі погашення», – уточнює він.

Вікторія Руденко

 

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.