Не зберегла

До пошуку екс-керівництва колись найбільшої страхової компанії «Оранта» підключили Інтерпол: на прохання України в міжнародний розшук оголошені колишні голова наглядової ради Олег Спілка і член наглядової ради Олександр Тимінський. Про це повідомив адвокат юрфірми «Ілляшев та Партнери» Олександр Фефелов, який представляє інтереси казахстанського БТА Банку, якому належить 35,17% акцій «Оранти».

За даними МВС, спочатку Олег Спілка і Олександр Тимінський були оголошені у внутрішньоукраїнський розшук – 15 листопада 2016-го. Слідче управління ГУ Національної поліції в Києві підозрює їх в злочині, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою). Санкція за цим звинуваченням – до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Кримінальне переслідування – не єдиний спосіб притягти втікачів до відповідальності. «Було подано позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної діями зазначених осіб. Також активно ведеться робота з пошуку їхніх активів, які могли б бути використані для відшкодування збитків», – уточнив Олександр Фефелов.

Справа на мільйони

Слідство оцінює розмір нанесеної страховику шкоди у $10 млн. «У ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2008-2013 років службові особи НАСК «Оранта», діючи умисно, за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «ІМГ Інтернешнл Холдинг Компані» заволоділи активами НАСК «Оранта», а саме зареєстрованими знаками для товарів та послуг в кількості 12 штук, що належали останнім, і коштами в сумі понад 67 млн грн, чим завдали збитків НАСК «Оранта» в особливо великих розмірах», – йдеться в ухвалі суду від 15 жовтня 2015 року.

ТОВ «ІМГ Інтернешнл Холдинг Компані» зареєструвало товарний знак НАСК «Оранта», а також слоган «Оранта оберігає Україну» в жовтні 2008 року. Після цього за договором були передані права на товарний знак і слоган страхової компанії. Причому в матеріалах справи вказується, що «на момент підписання вказаних договорів президентом ТОВ «ІМГ Інтернешнл Холдинг Компані» і головою наглядової ради HACK «Оранта» був Олег Спілка».

Були в цьому кримінальному провадженні № 42014100000000228 також інші підозрювані. Наприклад, Олена Болотова, яка очолювала «Оранту» з 25 січня 2008 року до 24 листопада 2009-го. Зараз вона є заступником голови правління ВіЕс Банку (це банк з російським державним капіталом, який на даний момент перебуває під санкціями НБУ). У вересні 2016 року Слідче управління ГУ Нацполіції Києва звернулося до суду з клопотанням про застосування до неї запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Колишній топ-менеджер страховика «підозрюється в скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів».

У клопотанні прокурор підкреслив, що «особисте зобов'язання є одним з найбільш м'яких запобіжних заходів». 26 вересня суддя Шевченківського районного суду Києва задовольнив клопотання і обрав для Олени Болотової до 20 листопада 2016 року запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Слідство з'ясувало, що протягом п'яти років службові особи НАСК «Оранта» перерахували понад 59 млн грн на рахунки ТОВ «Агентство розвитку "Інн Хаус"» (одним із засновників агентства є ТОВ «ІМГ Інтернешнл Холдинг Компані») за нібито надані рекламні послуги, які насправді не надавалися. Згодом ці кошти перераховувалися на рахунки ТОВ ТРК «ТВ-Парадіз» «з метою переведення їх у готівку та подальшої легалізації». Згідно з постановою Деснянського районного суду Києва від 11 грудня 2012 року, ТОВ ТРК «ТВ-Парадіз» було створено для прикриття фіктивної підприємницької діяльності, жодних послуг у 2008-2010 роках не надавало, а використовувалося виключно для переведення безготівкових коштів у готівку.

Виводилися кошти і через ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» шляхом продажу та зворотної купівлі страховиком 95% статутного капіталу цієї компанії. «Цікаво, що продавалися корпоративні права тільки на початку фінансової кризи – восени 2008 року, коли дія кризи було майже непомітною, за однією ціною, а викуповувалися вже в розпал кризи, коли, за логікою, ціна корпоративних прав, що викуповуються, мала б бути набагато нижче. Але компанія викупила частку в статутному капіталі ТОВ «Гарант-АСІСТАНС за ціною, яка майже вдвічі перевищує об'єктивну ринкову вартість, внаслідок чого нанесений їй матеріальний збиток оцінюється більш ніж у 16 млн грн», – пояснив Олександр Фефелов.

До кінця 2013 року непокритий збиток НАСК «Оранта» досяг рекордних 668,6 млн грн. Виходячи з даних слідства, фіктивні угоди додатково збільшили ці збитки.

Інформація про зловживання розкрилася у 2014 році, коли аудит за 2013 рік з'ясував, що витрати на оренду торгової марки склали 52,4 млн грн, і це вплинуло на зменшення власного капіталу. Олег Спілка і Олександр Тимінський пропрацювали в наглядовій раді до кінця 2014 року.

Не минуло й 10 років

Конфлікт навколо товарних знаків та ліцензійних договорів почався в 2013 році: як тільки в «Оранту» запровадили тимчасову адміністрацію, компанія перестала платити власникам торгового знаку. «Більшість ліцензійних угод, за якими були «уведені» ТМ, були укладені терміном на п'ять років. Звичайно, самі ТМ залишалися у власності «ліцензіара». При цьому дія ліцензійних договорів щодо двох ТМ закінчувалася в 2016 році, а інших двох – тільки в 2017-му. Після запровадження в грудні 2013-го у НАСК «Оранта» тимчасової адміністрації плата за користування ТМ не здійснювалася, в тому числі й за IV квартал 2013 року», – говорить Олександр Фефелов.

З 2013 року «ІМГ Інтернешнл Холдинг Компані» намагалася стягнути з «Оранти» плату за користування товарним знаком, але позов про стягнення заборгованості за ліцензійним договором в розмірі 644,1 тис. грн подала лише на початку 2015 року.

Паралельно позов подала й «Оранта». 4 листопада 2015-го Госпсуд Києва на вимогу «Оранти» визнав усі договори про передачу прав на знаки недійсними, а 8 грудня Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольняти скаргу «ІМГ Інтернешнл Холдинг Компані». Компанія подала касацію, але 26 вересня 2016 року Вищий госпсуд залишив чинними рішення нижчих інстанцій. «ІМГ Інтернешнл Холдинг Компані» намагалася оскаржити це рішення і у Верховному суді, але 27 грудня минулого року колегія суддів Судової палати у цивільних справах ВСУ відмовила в допуску до провадження у ВСУ.

З урахуванням цих рішень Господарський суд Києва 31 січня 2017-го відмовив «ІМГ Інтернешнл холдинг компані» у виплаті ліцензійних платежів за період з 2013 року. Зараз усі ТМ, що містять слово «Оранта», знаходяться у власності НАСК.

Обсяг збитку

Учасники ринку визнають: озвучені три епізоди, які свідчать про виведення коштів, – це лише невелика частина зловживань. «"Оранта" була однією з дуже небагатьох страхових компаній, яка перестраховувала ризики з ОСЦПВ. Причому найчастіше це були маловідомі компанії, за чиї послуги з перестрахування платилися величезні суми. За такою ж схемою перестраховувалися й ризики з КАСКО, хоча збитковість за цим видом страхування у «Оранти» була дуже невеликою», – розповів FinClub неофіційно співрозмовник на страховому ринку.

При цьому ймовірність повернути хоча б частину виведених сум все ж є. «Екс-керівники «Оранти», як і раніше, є міноритаріями страховика, тому теоретично можна накласти арешт на ці активи», – вважає генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслав Черняховський.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.