Місяць до дембелю

«Моя місія виконана – реформи проведені», – заявила учора голова Національного банку Валерія Гонтарева на прес-конференції, присвяченій її добровільній відставці. Вона хоче піти 10 травня або навіть раніше. Протягом майже трьох років керівництва центробанком чутки про швидке звільнення Валерії Гонтаревої виникали неодноразово. Найчастіше – після чергового витка девальвації або банкрутства банку одного з олігархів або політиків. Остання хвиля чуток прокотилася наприкінці лютого. Вже на початку березня Валерія Гонтарева майже їх підтвердила.

Учора Гонтарева повідомила, що більше трьох місяців вела з президентом Петром Порошенком переговори про своє звільнення. «Я сподіваюся, що він задовольнить мою заяву про відставку, оскільки я вже все зробила. І як людина я маю право за власним бажанням піти з цієї посади», – заявила вона журналістам. Валерія Гонтарева запропонувала главі держави кілька кандидатур на вибір і сподівається, що він не буде довго тягнути з висуванням нового голови. «Наш президент – гарант Конституції. У Конституції є стаття 43, у якій йдеться про те, що використання примусової праці заборонено», – сказала вона. Після виходу з НБУ вона планує відпочити і навіть не думає про те, де працюватиме далі.

Хворобливі реформи

Валерія Гонтарева була призначена головою Нацбанку 19 червня 2014 року: її кандидатуру підтримали 349 депутатів парламенту VII скликання. Тоді вона змінила на цій посаді Степана Кубіва, який зараз працює першим віце-прем'єром – міністром економічного розвитку і торгівлі в уряді Володимира Гройсмана. «Спочатку я запропонувала Петру Порошенку включити мене до Ради НБУ, що дозволило б мені зберегти свій бізнес. Але це нашого президента не влаштувало, тому я тут. Зворотного шляху вже немає, отже – тільки вперед і тільки до перемоги!» – сказала Валерія Гонтарева після свого призначення. Їй довелося продати частку в інвесткомпанії ICU своїм бізнес-партнерам – оплату вона отримує траншами щорічно.

Представники банків, що вижили, владної команди і міжнародних кредиторів в унісон називають Валерію Гонтареву «драйвером реформ». «Валерія Гонтарева – справжній change-maker. Вона зібрала сильну команду, яка перетворила Нацбанк на дійсно ефективного регулятора і рушійну силу реформ у всьому фінансовому секторі», – заявив міністр фінансів Олександр Данилюк. Слова підтримки пролунали з вуст послів США, Канади, Великобританії. Представник президента в парламенті Ірина Луценко повідомила, що «Петро Порошенко високо оцінив роботу Валерії Гонтаревої», але заяву про відставку з нею ще нібито не обговорював.

Про які реформи йдеться? По-перше, в 2015 році парламент посилив інституційну незалежність Нацбанку. Він став настільки «незалежним» від зовнішнього впливу, що депутати заблокували передачу НБУ контролю над страховиками та іншими сегментами небанківського фінансового ринку. По-друге, НБУ в рази скоротив штат, переважно за рахунок оптимізації регіональної мережі, переглянув свою функціональну структуру і механізм ухвалення рішень.

Третя реформа – вичищення ринку від неплатоспроможних банків і «пилососів», які використовувалися олігархами для фінансування кептивного бізнесу. У порівнянні з кризою 2008-2009 років, коли збанкрутувало біля десятка банків, за останні три роки кількість банків скоротилася вдвічі – до 91. «Ми закрили банки-мийки, які не займалися нормальним бізнесом. Тепер ринок чистий і готовий відновити кредитування», – вважає Валерія Гонтарева.

Держбюджету ця реформа обійшлася «в копієчку»: через Фонд гарантування вкладів фізосіб платники податків вже заплатили постраждалим вкладникам 82,2 млрд грн. На порятунок ПриватБанку витрачено ще 117 млрд грн бюджетних грошей, і ці цифри – не фінальні витрати. Понад 45 млрд грн рефінансування банків-банкрутів НБУ не може отримати назад. Заможні вкладники, а також бізнес втратили в банках-банкрутах сотні мільярдів гривень.

Четверта реформа – відмова від фіксованого курсу гривні. Результат цієї реформи відчули на собі всі українці: за час перебування Валерії Гонтаревої в НБУ долар подорожчав більш ніж удвічі (з 12 грн до 27 грн). «Бажання політиків утримати курс за будь-яку ціну стримувало розвиток економіки. Зараз помірні коливання курсу вже не провокують паніку», – стверджує вона. Тепер Нацбанк фіксується не на валютному курсі, а на цінах. Інфляційне таргетування – це п'ята реформа. Минулого року інфляція знизилася до 12,4%, середньострокова мета – 5%.

У НБУ вважають, що цей список можна ще продовжувати: і діагностика банків, і проведена докапіталізація, і посилення вимог до кредитів інсайдерів, і запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності, і підвищення прозорості структури власності банків.

«Серед найбільш важливих реформ перш за все слід зазначити очищення банківської системи: закриття дрібних банків, закриття збанкрутілих великих банків і докапіталізація інших учасників ринку, створення банківського регулятора європейського зразка, впровадження нової грошово-кредитної політики і стабілізація курсу», – вважає глава правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач. «Зазвичай зміни на фінансовому ринку добре розуміють лише його гравці та професійні фахівці, проте вони стосуються кожного. Впевнена, що суспільство з часом більше зрозуміє важливість тієї стратегії, якої дотримувався НБУ останніми роками. Сподіваюся, що НБУ зможе і надалі зберігати наступність реформ і розвивати отримані досягнення», – говорить голова правління Альфа-Банку Вікторія Михайле.

Валютна лібералізація, яка не відбулася, – серед провалів НБУ. Протягом останніх двох років регулятор лише пом'якшував валютні обмеження, введені в 2014-2015 роках. «Я не радію з того, що мало було зроблено для збільшення економічної свободи у фінансовій системі. Можна й потрібно було залучати капітал, робити ринок конкурентним. Шкода, що нічого не було зроблено в русі до вільноконвертованої гривні», – говорить екс-голова ради Нацдепозитарію Роман Сульжик.

Спірною виявилася робота кураторів, НБУ не зміг запобігти лопанню фінансової піраміди банку «Михайлівського», а також виявився замішаним в корупційних скандалах. Національне антикорупційне бюро перевіряє причетність керівництва НБУ до схем розкрадання грошей.

Список очікування

Місяць тому співрозмовники в НБУ говорили, що Валерія Гонтарева подала президенту список з чотирьох кандидатур. Вона шукала заміну серед технократів. Публічно ні в Адміністрації президента, ні у Верховній Раді їхні прізвища не звучать. «Зазвичай після вибору кандидатури президент подає її напередодні самого голосування. З огляду на те, що цей пленарний тиждень останній перед травневими святами, а наступного разу парламент збереться тільки 16 травня, то або це станеться найближчими днями, або вже в другій половині травня», – пояснив FinClub голова комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка. Якщо призначення затягнеться, з 10 травня в. о. голови НБУ стане перший заступник Яків Смолій. Він повідомив, що готовий тимчасово зайняти цей пост, а постійну посаду голови йому не пропонували.

На думку Сергія Рибалки, новий керівник НБУ повинен мати план розвитку фінансового сектора: «У нього має бути чітке розуміння не тільки того, як оздоровити банківську систему, але й як вона повинна стимулювати економічний розвиток і забезпечувати доступним кредитуванням нові високотехнологічні виробництва і важливі інфраструктурні проекти».

Банкіри хочуть аполітичного керівника регулятора. «Ми не віддаємо перевагу конкретній особистості, але віримо і розраховуємо, що наступник продовжить реалізацію розпочатого курсу реформ банківського сектора, і це буде незалежна і політично незаангажована фігура», – каже Вікторія Михайле. «Це має бути незалежна людина, яка не є представником будь-якої партії. Гадаю, незалежного кандидата коаліція підтримає. Це може бути представник бізнесу або профільних асоціацій, який має розуміти, як працює державна машина. Вважаю, що саме банківське середовище має «народити» кандидата», – розмірковує генеральний директор Української федерації страхування Галина Третьякова.

Поки немає жодного гарантованого кандидата. «Цілком можна розглядати кандидатуру нинішнього керівника ПриватБанку Олександра Шлапака. За багатьма ознаками можна сказати, що до Привату він прийшов ненадовго. До того ж він вже був на держслужбі, знає, як працює наша бюрократична машина. Цього якраз іноді не вистачало Валерії Олексіївні. Якщо його підтримали як голову ПриватБанку, то повинні бути голоси і на голову НБУ. Ще одна можлива політично компромісна фігура – Віктор Ющенко. Інше питання – чи потрібна людина з таким «багажем» на посаді голови НБУ?» – каже FinClub топ-менеджер одного з банків. Серед кандидатів також називають голову правління Райффайзен Банку Аваль Володимира Лавренчука (в правлінні НБУ є екс-авалевці Дмитро Сологуб і Яків Смолій), а також голову ради Незалежної асоціації банків, радника Альфа-Банку Романа Шпека.

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин вважає, що новим керівником НБУ повинен бути макроекономіст. «Я не вірю в практикуючих економістів на чолі центробанку в ситуації, схожій на нашу. Це повинен бути банкір з тих, хто стикався з проблемами, дуже схожими на ті, які стоять перед банківською системою (необхідність запуску кредитування економіки в умовах дефіциту капіталу, огидно працює судової системи і висока частку держсектору в економіці). Тобто, фактично, успішний банкір родом з початку дев'яностих (і в цій іпостасі нікого, крім колишніх акціонерів/топ-менеджерів «Авалю» і, можливо, Сергія Тігіпка, я, на жаль, не бачу), або успішний діючий банкір з банку з українським капіталом (ніхто, крім Сергія Черненко з ПУМБ, відразу на думку не спадає), або пенсіонер-колишній глава центробанку зі Східної Європи – такий як Бальцерович», – вважає керуючий партнер компанії FinPoint Investment Advisors Сергій Будкін.

Нові завдання

Україні важливо призначити головою центрального банку незалежного професіонала, здатного продовжити реформи після відходу з поста Валерії Гонтаревої, вважає постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше. Перед новим керівником НБУ стоятиме завдання наступності політики. «Плаваючий валютний курс, інфляційне таргетування, сучасний Національний банк – все те, за що я і вся моя команда боролися – залишаються незмінними. Зараз ми вже обговорюємо процес побудови cashless economy, подальшу транформацію Нацбанку, те, які операції за п'ять років проводитимуть роботи, а які – люди», – сказала Валерія Гонтарева.

Гострою проблемою для ринку залишаються жорсткі правила роботи з валютою, зокрема, заборона на репатріацію дивідендів 2016 року, а також за період до 2013-го. «Дорожня карта» валютної лібералізації узгоджена з МВФ, але кроки з її реалізації НБУ робити не поспішає. «Ризики та військова ситуація в країні в 2014-2015 роках не дозволили нам почати лібералізацію, і ми були змушені впроваджувати непопулярні обмеження. Але близько року ми поступово знімаємо їх. Модель валютного регулювання буде впроваджена за допомогою нового законодавства, яке змінить застарілий декрет 1993 року і близько 120 підзаконних актів», – повідомила голова НБУ.

Банкіри очікують від нового голови регулятора підтримки в посиленні захисту прав кредиторів. «Головне завдання – не розгубити те, що було зроблено. Залишатися незалежним інститутом, поза політичним впливом. Необхідно довести до логічного завершення ряд ініціатив, в тому числі закон про захист прав кредиторів, без якого повноцінного кредитування не буде. Також треба провести деконцентрацію частки ринку держбанків», – вважає голова правління Піреус Банку Сергій Наумов. «Потрібно допомогти банкам зменшити рівень проблемних кредитів і загрози їх виникнення в майбутньому. Це спростить відновлення кредитування», – зазначає Сергій Рибалка.

НБУ повинен буде продовжувати вимагати від акціонерів підтримувати свої банки. «Перед новим головою Національного банку стоять два базових взаємопов'язаних завдання: продовження програми реальної капіталізації банків до необхідного рівня і, як наслідок, зростання довіри всіх учасників ринку до банківської системи», – говорить голова правління Альтбанку Ігор Волох. Ще одним важливим завданням стане повернення проблемних кредитів ПриватБанку на суму 150 млрд грн. «І напрацювання давно назрілої і перезрілої політики щодо майбутнього держбанків», – вважає Сергій Будкін.

Не банками єдиними

Представники небанківського фінансового сектора вважають, що Нацбанк повинен відповідати не лише за банки та інфляції. «Першочергові завдання, які я б ставив, – це інтеграція в європейську регуляторну систему, може, навіть дозвіл великим банкам використовувати європейський паспорт для роботи в Україні. Зараз німецькі банки можуть працювати, наприклад, в Іспанії. Також, звичайно, рух до повної конвертації гривні та вільного руху капіталу – необхідна умова для відходу від сировинної економіки», – вважає Роман Сульжик. Новий голова НБУ повинен буде провести «спліт» Нацкомфінпослуг. «Реформа фінансового сектора включена до переліку пріоритетних дій Кабміну до 2020 року», – нагадала Галина Третьякова.

Новому керівнику буде нелегко протистояти зовнішньому тиску. І ключові функції НБУ переглянуть. «Під зміни потрапить монетарна політика та нагляд. Якими вже будуть ці зміни, сказати складно, це залежить від вибору президента: кого він висуватиме до Ради на голову НБУ», – зазначає головний фінансовий аналітик агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

Незважаючи на трансформацію Нацбанку, роль особистості на посаді голови регулятора, як і раніше, велика. «Будь-яку структуру, якщо потрібно, можна перебудувати за лічені дні. Нинішня структура вибудовувалася для певних цілей. Чи збережеться вона, залежатиме лише від того, які завдання будуть поставлені перед новим керівником», – вважає голова одного з найбільших банків. Експерти сподіваються на спадкоємність політики. «Зараз усі реформи Нацбанку знаходять підтримку в експертному середовищі та уряді», – вважає Галина Третьякова.

Вікторія Руденко, Олена Губар

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.