Гроші втрачають в ціні

Національний банк з 25 вересня знизив облікову ставку з 27% відразу до 22% річних. Офіційна причина – уповільнення інфляції. «Дезінфляція стала можливою через нашу монетарну політику і дію адміністративних обмежень», – визнала голова Нацбанку Валерія Гонтарева. Таким чином НБУ вже другий місяць поспіль знижує вартість своїх кредитів – у серпні на 3 п.п.

Зменшення облікової ставки майже автоматично здешевлює вартість ресурсів, ціни на які залежать від її розміру. Ставки рефінансування прив'язані до облікової ставки і, згідно з Положенням про регулювання Нацбанком ліквідності банків, не можуть бути нижче за неї. До останнього зниження облікової ставки НБУ видавав банкам кредити овернайт під 29%, кредити на підтримку ліквідності – 27%. Вартість стабілізаційних кредитів становила облікова ставка плюс 1,5 п.п. (28,5%), а кредити під відтік депозитів – півтори облікові ставки (40,5%).

Останнім часом позиції регулятора та ринку зближуються: банки не хочуть брати кредити в НБУ, а він не горить бажанням їх кредитувати. Якщо в червні банки всього тричі брали в НБУ кредити на термін довше 30 днів (77,5 млн грн взяв банк «Хрещатик» і двічі – сумарно на 750 млн грн – банк «Фінанси та Кредит»), то в липні таких випадків не було жодного, а в серпні – лише один (банк «Хрещатик» отримав 70 млн грн під заставу держоблігацій). Навпаки, банки активно несли свої гроші в НБУ, викуповуючи його депозитні сертифікати (у серпні – на 224 млрд грн).

Здешевлення не для всіх

Однак не варто очікувати, що завдяки грошам, які подешевшали, банки різко відновлять кредитування економіки і населення. По-перше, ні НБУ, ні МВФ не дозволять перетворити банки в каси з видачі позичальникам рефінансування НБУ. По-друге, кредитування бізнесу і населення залежить не від наявності та вартості ресурсів у банках, а від їхньої здатності отримати назад видані кредити. «Щоб банки почали кредитувати, необхідно провести оздоровлення та докапіталізацію всього ринку. Зараз відбувається перезапуск системи – в парламенті знаходиться вісім законопроектів, у тому числі щодо посилення захисту прав кредиторів. Якщо це не буде зроблено, ніхто кредитувати не зможе», – визнає Валерія Гонтарева.

Банкіри переважно працюють з нинішніми клієнтами і не залучають нових. «Для утримання частки ринку будемо працювати з існуючою базою клієнтів. Враховуючи складну ситуацію в країні, наші очікування в сфері кредитування фізичних осіб – на рівні минулого року», – говорить старший керівник проектів з розвитку кредитування фізосіб Райффайзен Банку Аваль Юлія Гуртовенко.

Поки учасники ринку готові видавати у вигляді кредитів невеликі суми грошей, вимагаючи майже дворазове заставне покриття. «Для відродження кредитування необхідні стабілізація роботи і повернення довіри до банківської системи, стабілізація курсу гривні, нормалізація політичної ситуації в країні, економічне зростання, і як наслідок, зростання реальних доходів населення. Без зростання купівельної спроможності потенційних позичальників активізувати ринок іпотечних та автокредитів неможливо. Затребуваними залишаться тільки короткострокові та дрібні споживчі кредити для задоволення поточних потреб населення», – зазначає начальник управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська.

Середньострокова перспектива

У більш віддаленій перспективі учасники ринку бачать можливості для розвитку кредитування. «У великих банків зник апетит до зростання. Але економіка і населення все-таки повинні кредитуватися. У гру можуть вступити дрібні банки», – вважає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.

У НБУ не думають, що це буде скоро. «Ставки поступово знижуватимуться. Але зростання кредитування почнеться тільки наступного літа», – говорить Валерія Гонтарева.