Окружний адміністративний суд Києва 20 січня задовольнив позов компанії «Граве Україна страхування життя» і визнав протиправною відмову ліквідатора ЕРДЕ Банку Маріанни Ткач повертати страховику депозит у розмірі 10,7 млн грн. Суд погодився з твердженням позивача, що гроші в банку є коштами фізосіб – страхувальників за договорами довгострокового страхування життя, і зобов'язав ліквідатора включити до переліку вкладників ЕРДЕ Банку, які мають право на відшкодування коштів, клієнтів компанії «Граве Україна страхування життя».

Виконувати рішення суду повинен буде новий ліквідатор: 12 листопада 2014 Маріанну Ткач замінив Артем Караченцев. З рішення суду випливає, що 2 квітня 2012-го правління компанії «Граве Україна страхування життя» вирішило розмістити в ЕРДЕ Банку резерви нетто-премій за договорами, укладеними з фізособами-страхувальниками. У вересні того ж року власника ЕРДЕ Банку Руслана Демчака було заарештовано, а 31 жовтня в банк ввели тимчасову адміністрацію.

Фонд береже активи

У ФГВФО офіційно не прокоментували рішення суду. Джерело FinMaidan повідомило, що про рішення суду вони знають, але рішення – оскаржувати чи ні – ще не прийнято. Свою позицію Фонд висловив у запереченнях проти позову. «На підставі поданої заяви позивача вимоги «Граве Україна страхування життя» на 10,79 млн грн були включені до реєстру вимог кредиторів ЕРДЕ Банку, що підтверджується витягом, і віднесені до сьомої черги за ст. 52 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, позивач визнав і підтвердив, що кошти, які обліковуються на поточному рахунку в ЕРДЕ Банку, є власністю суспільства, і що саме «Граве Україна страхування життя» є кредитором банку. Тобто ніяких договорів банківського рахунку на користь фізичних осіб між «Граве Україна страхування життя» і ЕРДЕ Банком укладено не було», – йдеться в рішенні суду.

Відповідно до ч. 14-15 ст. 31 закону «Про страхування», кошти резервів зі страхування життя не є власністю страховика і мають бути відокремлені від його іншого майна. Страховик зобов'язаний враховувати ці кошти на окремому балансі та вести їх окремий облік. Кошти резервів зі страхування життя не можуть використовуватися СК для погашення будь-яких зобов'язань, крім тих, які відповідають прийнятим зобов'язанням за договорами страхування життя. Примітно, що представник прокуратури Києва також висловився проти задоволення позовних вимог позивача, вважаючи їх безпідставними.

Навіть якщо Фонд не подасть апеляцію, шанси, що страховик зможе отримати з ЕРДЕ Банку кошти, мінімальні. Законодавчого механізму, який би дозволив перерахувати гроші на рахунок юрособи, немає. Одержувачем компенсації за рахунок коштів Фонду може бути тільки фізособа. «Це рішення суду має, скоріше, філософський характер», – вважає генеральний директор Української федерації страхування Галина Третякова. Адже навіть якщо кошти на депозиті в ЕРДЕ Банку будуть визнані резервами страховика, то на наступному етапі страховику доведеться детально розписати, яка сума на депозиті належить конкретному клієнтові.

Страховики стали більш перебірливими

Опитані FinMaidan учасники ринку визнають, що після кризи 2008-2009 року стали більш відповідально ставитися до вибору банку, тому поки втрат у них немає. «Свого часу у нас був вклад в Укрпромбанку. Спочатку ми сформували під цей вклад резерви в розмірі 100%, але повернути кошти в процесі ліквідації банку нам не вдалося, тому ми просто списали їх, зафіксувавши збиток. Зараз практично всі кошти ми розміщуємо в державних банках», – сказав заступник голови правління компанії «Оранта-Життя» Рустем Галієв.

У лайфових компаніях визнають, що поки їм вдається уникати проблеми неповернення грошових коштів з неплатоспроможних банків. «Завдяки корпоративному інвестиційному комітету компанія просто не може працювати з ненадійними фінансовими установами. У нас діє спеціальна методологія визначення надійності банків: за нею визначаються ліміти участі компанії в банках, які працюють на території України», – розповів директор департаменту інвестицій Страхової Групи PZU в Україні Гжегож Вінкел.

Наприкінці травня 2014 року Ліга страхових організацій України підрахувала, що страховики не могли забрати з банку «Форум» і Брокбізнесбанку, в яких працювала тимчасова адміністрація, а також з ВіЕйБі Банку і Дельта Банку сукупно понад 70 млн грн. Тоді в асоціації не змогли уточнити, яка частка припала на компанії зі страхування життя. При цьому ЛСОУ пропонувала дати преференції страховикам, резерви яких «зависли» на депозитах в банках з тимчасовою адміністрацією. Був розроблений законопроект про повернення цих коштів страховикам «позачергово». Щоправда, до Верховної Ради цей документ так і не потрапив.

Більше того, страховики були не першими, хто хотів «влізти» поза чергою – отримати пільгові умови повернення коштів з проблемних банків. У 2009 році Українська асоціація інвестиційного бізнесу ініціювала розробку законопроекту з механізмом повернення з проблемних банків коштів недержавних пенсійних фондів (НПФ) та інститутів спільного інвестування (ІСІ). Вони також робили ставку на те, що розміщували депозити з залучених коштів фізичних осіб. НПФ навіть судилися з Фондом, але грошей не отримали.

Навряд чи Фонд захоче розширити коло «пільговиків» зараз, коли кількість банків з тимчасовою адміністрацією постійно зростає, а Фонд для виконання своїх зобов'язань перед вкладниками змушений брати кредити у Мінфіну і Нацбанку. За даними ФГВФО, на 1 січня обсяг коштів під його управлінням склав 16,9 млрд грн. Половину з них отримають вкладники ВіЕйБі Банку.