МТБ Банк опиниться в «Центрі»

На українському ринку готується злиття двох банків. Як стало відомо FinClub, 29-й за величиною активів одеський МТБ Банк планує поглинути банк «Центр» (78-й з 82 діючих банків) з київською пропискою. Про це розповіли FinClub джерела в обох банках. Співрозмовник FinClub в НБУ додав, що регулятору відомо про цю ініціативу.

В банку «Центр» відмовилися від офіційних коментарів, а в прес-службі МТБ Банку інформацію про операцію, що готується, підтвердили. «В результаті реорганізації МТБ Банк стане правонаступником всіх прав і обов'язків банку «Центр» щодо його клієнтів, партнерів, контрагентів, а статутний капітал банку збільшиться до 635 млн грн», – повідомили FinClub в банку.

У МТБ Банку пояснили, що на тлі посилення вимог НБУ (мінімальний капітал банків має бути збільшений з 200 млн грн до 500 млн грн до 2024 року. – Ред.) приєднання невеликих банків до більших є природним процесом розвитку ринку України.

У розпорядження МТБ Банку перейде картковий процесинговий центр, що працює з платіжною системою «Простір». «Надалі на цій основі планується розширення зони обслуговування процесинговим центром міжнародних карткових систем», – повідомили FinClub в МТБ Банку.

Власниками МТБ Банку (статутний капітал – 435 млн грн) є одеські бізнесмени Михайло Партикевич та Ігор Згуров, які є бізнес-партнерами президента компанії «Одесагаз» Ігоря Учителя. Влітку 2017-го вони купили у кіпріотів Марфін Банк і назвали його МТБ Банком, адже раніше установа називалася Морським транспортним банком. Власником банку «Центр» (капітал – 200 млн грн) є громадянин Франції Хамед Аліхані, що проживає в ОАЕ.

Наявність різних власників робить майбутнє злиття нестандартним для українського ринку, але це не повинно стати перешкодою для об'єднання банків. Аналітичний сервіс YouControl дозволяє виявити зв'язок між банками. Хамед Аліхані є співвласником одеського підприємства «Агро-Ойл-Експорт» спільно з одеситом Хашемі Аббасом. Останній спільно з Михайлом Партикевичем має частку в одеському обслуговуючому кооперативі «Міжнародний». Також Хашемі Аббас володіє часткою компанії «Євротрейд 7000», у якій в 2013 році керівником була нинішня голова наглядової ради банку «Центр» Вікторія Абрамова.

У прес-службі НБУ сказали FinClub, що поки документи із злиття до них не надходили. Для старту процедури злиття необхідно, щоб це питання затвердили збори акціонерів обох установ. І тільки після цього вони подадуть до Національного банку план своєї реорганізації.

Питання капіталу

Основна причина злиття двох банків полягає в посиленні вимог НБУ до банків. З липня 2017 року для всіх банків почала діяти вимога до статутного капіталу мінімум 200 млн грн. Банк «Центр» не встиг збільшити капітал до цього терміну. І майже півроку «Центр» порушував цю вимогу, зумівши докапіталізуватися до 200 млн грн майже останнім – до січня 2018-го.

Парламент спробує прописати в законі планку 200 млн грн на постійній основі, але якщо у депутатів це не вийде, всім банкам доведеться докапіталізуватися до 500 млн грн. З іншого боку, наявність у МТБ Банку статутного капіталу в 435 млн грн не є значною перевагою, оскільки норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) у нього становить 12,19%, що неістотно перевищує мінімально необхідні за законодавством 10%.

Що «купує» МТБ Банк? Банк «Центр» видав 148,5 млн грн позичальникам, переважно в торговельній сфері. Для порівняння: кредитний портфель МТБ в 10 разів більше – 1,5 млрд грн. Зобов'язання банку «Центр» невеликі – 66 млн грн, а у МТБ Банку – 3,24 млрд грн.

Минулий рік банк «Центр» закінчив з чистим прибутком 2,3 млн грн, тоді як МТБ Банк отримав прибуток 69,3 млн грн. Відчутними у обох банків є адміністративні витрати. У банку «Центр» вони з'їли 43,2 млн грн від операційного прибутку, а у МТБ – 255,6 млн грн.

Злиття дозволить банкам скоротити адміністративні витрати і підвищить прибутковість їхнього бізнесу. «Капітал банку «Центр» відповідає мінімально необхідному рівню (200 млн грн) і, в разі відміни збільшення планки за абсолютним розміром капіталу, банк продовжить відповідати йому і в майбутньому. Але якщо адміністративного підвищення вимог до капіталу можна уникнути, то проти економіки не підеш. Банкам потрібно буде збільшуватися в розмірі, щоб залишатися ефективними. Витрати на діяльність банку змушують укрупнюватися навіть банки більш великі, ніж "Центр"», – повідомив фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.

В Україні злиття двох непов'язаних банків – нечасте явище. «Можливо, з огляду на невеликий фінансовий результат банку, об'єднання все-таки відбудеться», – припускає аналітик.

Складнощі процесу

Як правило, злиття банків в Україні відбуваються тільки за наявності загального власника. Останнім яскравим прикладом є злиття Індустріалбанку та Експрес-банку сім'ї Дворецьких, а також заплановане Сергієм Тігіпком об'єднання ТАСкомбанку і ВіЕс Банку. У квітні FinClub повідомляв про плани об'єднання банку «Січ» і Скай Банку, що мають різних власників. Але тоді цю ініціативу «поставили на паузу» через неврегульовані розбіжності акціонерів банків. Однак не тільки це перешкоджає консолідації банківського сектора.

Заступник голови НБУ Катерина Рожкова каже, що проблема банківських злиттів – це ще й проблема корпоративного управління і бізнес-моделей. «Деякі банки повідомляли нам про свої наміри об'єднатися, щоб збільшити капітал шляхом математичного процесу. Але банки – це не сухі цифри. Це й клієнти, і процедури. Тому ми цим банкам говорили, що перед тим, як подаватиметься план з об'єднання, потрібно надати до Національного банку також аргументоване пояснення, якою буде синергія при злитті», – каже Катерина Рожкова.

Банки поки обережно сприймають ідею злиття, вважають в НБУ. «Гіпотетичні можливості для злиттів є, але яскравих прикладів ми не бачимо. Тому що ми знаємо, як ці банки керуються. У них власник в особі однієї людини ухвалює рішення як на рівні наглядової ради, так і на рівні правління. А при об'єднанні вони удвох управляти цим не зможуть, тому потрібні чіткі правила злиття», – зазначила Катерина Рожкова.

Вона каже, що найчастіше «в банках відсутні бізнес-моделі». «Якщо об'єднуватимуться два банки без нормального корпоративного управління і бізнес-моделі, то ми замість двох проблем отримаємо одну велику. Тому зараз затвердимо постанову про бізнес-моделі банків, а з осені почнемо працювати з питань корпоративного управління. Гадаю, до кінця цього року – до початку наступного можна чекати справжніх об'єднань», – спрогнозувала вона.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.