Президент Петро Порошенко вчора подав до Верховної Ради законопроект № 2085 про посилення відповідальності пов'язаних з банком осіб. Цей документ – перший з пакету шести проектів НБУ, покликаних реформувати ринок. «Проблема недостатньої відповідальності пов'язаних з банком осіб, насамперед керівників, кінцевих бенефіціаріїв та інших власників істотної участі, під час прийняття рішень, які негативно впливають на фінансовий стан банку, потребує врегулювання», – йдеться в пояснювальній записці до проекту.

Наприкінці січня перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук анонсував, що цей документ буде передано до парламенту протягом двох місяців через одного з депутатів. «Але його підтримав президент, вважаючи першочерговим для банківської системи. Цей законопроект необхідний, аби додатково отримати підтримку акціонерів, тому що багато банків, які йдуть на ліквідацію, мають нульовий баланс», – уточнив заступник голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Ради Руслан Демчак.

Ланцюгова реакція

Запропоновано в Кодексі про адміністративні правопорушення посилити відповідальність за подання «недостовірної (неповної) звітності, зокрема, про якість активів, проведення операцій з пов'язаними з банком особами, суть операцій». Розмір штрафу підвищать зі 100-1000 неоподатковуваних мінімумів до 2000-5000 (34-85 тис. грн). Якщо ж такі дії призвели до того, що банк було визнано неплатоспроможним, то сума штрафу складе 85-170 тис. грн. Сума штрафу порівнянна з місячною зарплатою топ-менеджерів великих банків, тому вони на вимогу акціонерів можуть і далі продовжувати порушувати правила складання звітності. «Самі по собі штрафи неефективні, – каже FinMaidan колишній перший заступник голови правління Укргазбанку Станіслав Шлапак. – Але я підтримую підвищення відповідальності, хоча це все потрібно робити в комплексі».

До Кримінального кодексу включать відповідальність за доведення банку до неплатоспроможності, тобто за «умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення керівником банку, кінцевим бенефіціарієм, іншим власником істотної участі в банку будь-яких дій, які призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору». Такі порушення каратимуться обмеженням волі на термін від одного до п'яти років або позбавленням волі на той самий термін, разом зі штрафом у 85-170 тис. грн і позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.

Керівники банку та його власники за порушення вимог законодавства, в тому числі актів НБУ, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів, або доведення банку до неплатоспроможності нестимуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність. За рішенням суду їхнє майно може бути вилучено для покриття збитків або витрат з виведення їх неплатоспроможного банку з ринку.

Зв'язки знайдуть

У законі «Про банки та банківську діяльність» пропонується визначити термін «кінцевий бенефіціарний власник банку»: фізособа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність банку безпосередньо або через інших осіб. Такий вплив може здійснюватися шляхом реалізації права володіння або користування усіма активами або їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, на укладання угод, які надають можливість визначати умови господарської діяльності. Інформація про структуру власності публікується на сайтах банків і Нацбанку. FinMaidan вивчив її і з'ясував, що дані про власників істотної участі (понад 10% акцій) відсутня у 13 банків.

Нацбанк хоче отримати право самостійно визначати, хто є «пов'язаною з банком особою», і встановлювати обмеження на операції банків з ними. Наприклад, банкам заборонять опосередковано кредитувати пов'язаних осіб. Угоди, укладені банком із пов'язаними особами на неринкових умовах, визнаються недійсними з моменту їх укладення.

Довести, що конкретна особа є бенефіціарієм, буде непросто. «Кожен, кого Нацбанк вважатиме бенефіціаром, зможе в суді оскаржити цей зв'язок. Домисли Нацбанку не будуть аргументами в суді. А що стосується власників істотної участі, то вже наступного дня після прийняття цього закону акціонери, які володіли в банку понад 10% акцій, стануть власниками 9,99%, що вже не є істотною участю», – вважає старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець. На думку юриста, важливим у проекті є заборона на кредитування пов'язаних осіб. «Якщо ця норма збережеться, проблеми можуть мати банки великих ФПГ», – очікує Ростислав Кравець.