Банки підозрюють державу

Парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності завершує доопрацювання до другого читання законопроекту № 3555 «Про фінансову реструктуризацію». Цей документ на три роки запроваджує єдиний механізм добровільної фінансової реструктуризації боргів компаній та їх досудової санації. Але якщо в цілому ідею проекту підтримують усі сторони, до окремих його норм висуваються претензії.

Законопроект передбачає створення міжвідомчої наглядової ради, до якої увійдуть представники Нацбанку, Мінфіну та МЕРТ. Банкіри побоюються, що держава може нашкодити. «Бізнес повинен сам розібратися з боргами, і це треба вирішувати на громадському рівні. Якщо стежитимуть за цим тільки органи держвлади, то банкам в цьому процесі буде нема чого робити. Тому мають бути збалансовані інтереси влади та бізнесу», – говорить член наглядової ради ПриватБанку Віктор Лисицький.

«Реакція ринку на те, що в раді будуть тільки держоргани, – негативна. Законопроект створено для зменшення ролі держави в цьому процесі, тому не можна набирати арбітрів виключно з держорганів», – підтримала критику координатор комітету з питань захисту прав кредиторів Незалежної асоціації банків України Інна Багатих. В результаті було вирішено доповнити раду представниками банківських та бізнес-асоціацій.

Способи вирішення проблем

Термін мораторію на виконання боржником вимог кредиторів та пов'язаних осіб складе до 180 днів, хоча спочатку пропонувався термін не більше 120 днів. «У такий короткий термін (120 днів. – FinClub) провести аудит просто фізично неможливо», – заявив народний депутат Максим Поляков. Нацбанк висловився проти цієї ініціативи. «120 днів цілком достатньо. Ми не хочемо, щоб цей процес затягувався», – сказала в.о. заступника голови НБУ Катерина Рожкова. Однак позицію регулятора не почули, і депутати залишили норму про надання мораторію на 90 днів з можливістю продовження ще на три місяці.

Обговорювалося також питання видачі боржникам нового фінансування. Депутати запропонували, що якщо кредитний комітет ухвалить таке рішення, то зобов'язання з видачі кредиту кожен з кредиторів повинен брати добровільно. «Деякі банки можуть взагалі не захотіти давати кошти. Нове фінансування передбачає наявність коштів для цього. Не можна змусити банк видавати комусь кредити. Під час видачі у банку може виникнути порушення нормативів», – заявила заступник директора департаменту реструктуризації заборгованості та стягнення Ощадбанку Ольга Білай. Нацбанк підтримав цю позицію. «Якщо кредитори збираються домовитися, то їхнє головне завдання – повернути актив. А можливість видачі нових коштів залежить від наявності грошей. Не можна зобов'язувати до цього, кредитори мають вирішувати самі», – підтримала банкірів Катерина Рожкова. Тому депутати залишили це рішення на відкуп самим кредитним комітетам.

Банкам буде гірше

У процесі масової реструктуризації боргів ситуація в банках може погіршитися. Тому депутати запропонували НБУ не застосовувати заходи впливу до банків при погіршенні у них нормативів. «Під час реструктуризації термін боргу може бути збільшено, а валюта може змінитися. Тому не виключено, що виникнуть порушення нормативів. Але НБУ не застосовуватиме заходи впливу до банків під час реструктуризації», – сказала пані Рожкова.

Одну з норм закону регулятор не зможе виконати. «У проекті прописано, що при порушенні умов реструктуризації НБУ застосовуватиме санкції до всіх учасників процесу. Але це неможливо, оскільки ми можемо впливати лише на банки», – зазначила Катерина Рожкова.