Зміна позиції

Заступник голови НБУ Катерина Рожкова, яка курирує банківський нагляд, вчора заявила про пом'якшення позиції Нацбанку в питанні підвищення мінімального статутного та регулятивного капіталів. Зараз діє графік, згідно з яким банки до 11 липня наступного року повинні підвищити мінімальний капітал з 200 млн грн до 300 млн грн. Фінальна мета – до 2024 року всі банки, що залишилися на ринку, повинні мати капітал щонайменше 500 млн грн. Такий ліміт для нових банків діє з 2014-го.

«Ми вели дискусію з Незалежною асоціацією банків України, з невеликими банками, сьогодні почали дискусію з МВФ щодо доцільності збільшення капіталу до 300 млн грн наступного року», – заявила Катерина Рожкова.

За її словами, НБУ хоче узгодити з банками та МВФ перегляд графіка. «Можливо графік посунути далі. У нас є мета – 500 млн грн до 2024 року, і є 300 млн грн, які треба «розкласти» за графіком. Це питання дискусійне», – підкреслила вона. Йдеться про те, що банкам не доведеться у 2018-му збільшувати капітал до 300 млн грн.

«Я б хотів почути конкретні терміни. Що 2018 рік ми не чіпаємо, а з 2020-го починаємо», – заявив голова парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка. Але НБУ поки конкретні терміни не називає, оскільки, за словами Катерини Рожкової, 5-6 жовтня у них будуть переговори з МВФ.

Після цього 11 жовтня відбудеться зустріч, на якій банки хочуть отримати підтримку МВФ у «заморожуванні» капіталу на рівні 200 млн грн. Тоді ж продовжиться дискусія НБУ та банків навколо поновлення графіка. «Ми 11-го на зустрічі будемо переконувати Нацбанк прописати постанову так, щоб 500 млн грн відсунути на 2024 рік однією сумою», – розповіла FinClub голова правління банку «Фамільний» Ольга Долженко.

Повторення пройденого

Спочатку в листопаді 2014 року НБУ затвердив дуже лояльний графік підвищення капіталу – на 50 млн грн на рік (див. графік). Однак у лютому 2016-го НБУ все переграв і, наприклад, капітал 300 млн грн банки повинні були мати ні до 11 липня 2020 року, а до 11 січня 2017 року. Докапіталізація була оцінена у 10 млрд грн. Банки виступили категорично проти, запропонувавши альтернативу – ввести обмежені ліцензії для банків з невеликим капіталом. Пізніше банкіри та НБУ відмовилися від цієї ідеї.

Тоді ж Сергій Рибалка висунув ультиматум Катерині Рожковій: або НБУ пом'якшує графік докапіталізації, або парламент вписує перший графік – зростання капіталу на 50 млн грн на рік – до закону «Про банки і банківську діяльність». Шантаж спрацював: наприкінці березня 2016-го депутати запропонували ухвалити законопроект в першому читанні, а вже на початку квітня НБУ переглянув графік, зробивши його більш лояльним банкам.

 

 

Але й цей графік виявився для банків таким, що важко виконати. В НБУ кажуть, що шість банків досі не збільшили статутний капітал до 200 млн грн, хоча їх дедлайн закінчився ще три місяці тому (сумарно їх необхідно 450 млн грн). Як повідомляв FinClub, НБУ змушений був визнати їх проблемними, поки вони не збільшать капітал. Питання докапіталізації до 300 млн грн є актуальним для 44 банків (сумарно на 3,777 млрд грн). І вже зрозуміло, що не всі впораються. А всього «проблема 500» торкнеться 57 банків з дев’яти десятків банків і буде коштувати їх 15 млрд грн.

Тому банки ще в лютому нинішнього року виступили з ініціативою знизити планку мінімального капіталу з 500 млн грн до 200 млн грн, тобто повністю відмовитися від графіка примусової докапіталізації. Серед ключових аргументів було те, що в ЄС мінімальний капітал – 5 млн євро.

У вересні голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов передав проект відповідного закону на розгляд парламентського комітету. Але депутати досі його не зареєстрували. Учора перший заступник голови комітету Михайло Довбенко запропонував не поспішати, а спочатку отримати до 15 жовтня проект постанови НБУ про новий графік. Його колеги у комітеті підтримали ініціативу. «Так ми зможемо направити до комітету проект рішення до 15-го», – сказала FinClub Катерина Рожкова.

Варіанти компромісу

Навіть якщо НБУ зараз пом'якшить графік, це не означає, що депутати й банки заспокояться і відмовляться від своєї основної мети – зниження вимог до капіталу. Законопроект про зменшення мінімальної планки до рівня 200 млн грн вже розроблено, але він не реєструвався через бажання депутатів зберегти козир в діалозі з Нацбанком.

Виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова запропонувала перенести підвищення капіталу з 2018 на 2020 рік, а паралельно прийняти закон, який капітал 500 млн грн залишить для нових банків, а для діючих знизить планку до 200 млн грн. Логіка такої ініціативи проста: НБУ знімає з банків обов'язок підвищувати капітал у найближчі один-два роки, а за цей час парламент встигне прийняти новий закон.

«У нашій асоціації є узгоджена позиція, що зменшення або перенесення термінів докапіталізації вирішить питання тільки на певний проміжок часу. Зрозуміло, що в 2018 році нічого не треба робити. Якщо й розглядати докапіталізацію, то з 2020 року, – каже пані Коробкова. – По-друге, нас влаштує така ситуація, що для діючих банків, які пройшли перевірки НБУ, залишається рівень капіталу 200 млн грн. Для великих банків – 500 млн грн. І на ринку, якщо хоче зареєструватися новий банк, то для них також буде 500 млн грн».

Депутати комітету висловили претензії до впровадження двох різних капіталів, оскільки це обмежить прихід інвесторів. Не підтримують такий поділ і самі банки.

Сергій Мамедов вважає, що великий капітал не знімає всі ризики банку. «Чому ми пропонуємо зменшити до 200 млн грн, а не міняти графік? І, до речі, наша позиція трохи відрізняється від НАБУ, яка хоче і 200, і 500. Чому ми хочемо 200 млн для всіх? Тому що прописавши їх у законі, ми знімаємо проблему графіка. Якщо банку треба працювати і нарощувати обороти, то він збільшуватиме капітал, наприклад, ми збільшуємо капітал на 100 млн грн, тому що розвиваємося. А є банки, для яких навіть капітал 200 млн грн буде зайвим», – говорить голова банку «Глобус».

Ольга Долженко вважає ідею двох різних капіталів помилковою, оскільки вона порушує конкуренцію і сприйматиметься як монополізація ринку. А оновлення графіка Нацбанком – це «страховка» на випадок, якщо парламент не ухвалить запропонований ринком законопроект. «Рада в один момент не проголосує, а нам потрібна страховка на наступний рік», – пояснює ситуацію банкір.

Банки не хочуть витрачатися, оскільки або їхні акціонери не мають грошей, або бізнес-модель банку не може генерувати прибуток в розмірі, достатньому для докапіталізації. І навіть якщо банк може заробити такий прибуток, його акціонери хотіли б отримати дивіденди, а не залишати в банку весь прибуток найближчі сім років.

НБУ вважає, що банки перебільшують, адже якщо вони хочуть конкурувати один з одним та інвестувати в інновації, їм треба збільшувати капітал. Плюс, за словами Катерини Рожкової, деякі банки зовсім не розуміють, чим їм займатися: «Серед банків з капіталом до 500 млн грн є багато таких, які абсолютно не розуміють, що їм робити далі. У них ні менеджмент, ні акціонери не мають жодного уявлення, де вони працюватимуть, з ким працюватимуть і кого кредитуватимуть. Відсутність бачення розвитку говорить про те, що ймовірність їхнього успіху низька. Ми будемо з ними працювати окремо».

А те, що банки часто посилаються на європейський норматив капіталу в 5 млн євро (понад 150 млн грн), для НБУ також не є аргументом. «В Європі зараз переглядаються вимоги і, можливо, вони будуть підвищені», – попередила куратор банківського нагляду.

В'ячеслав Садовничий