Оголосили цінник

Для фінансування роботи Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку буде потрібно буде брати з учасників ринку 150-250 млн грн на рік. Про це заявив голова НКЦПФР Тимур Хромаєв. «За нашими оцінками, це близько 150 млн грн, в кращому випадку – 250 млн грн», – сказав він. Ці кошти, згідно із законопроектом № 6303 про захист прав інвесторів, збиратимуть у вигляді платежів нагляду з учасників фондового ринку. Для прикладу: на 2018 рік у держбюджеті на фінансування НКЦПФР передбачено 125,7 млн грн (із загального фонду, тоді як зі спецфонду – нуль гривень).

Законопроект передбачає суттєве розширення повноважень регулятора. «Наші завдання і функції ті ж, що й у всіх регуляторів у світі. Це захист інвестора, кожного інвестора. Наприклад, американський регулятор забезпечує права інвесторів і транспарентність ринку. Ми ці інтереси ніколи не захищали. Для цього на ринку має бути сильний регулятор, який повинен діяти ефективно і так, щоб його діям можна було довіряти», – наголосив Тимур Хромаєв.

Однією з умов виконання цих функцій є достатнє фінансування, впевнений чиновник. «Фінансування комісії має бути стабільним та гарантованим і визначатися на підставі необхідних витрат на нагляд за ринком», – зазначає Тимур Хромаєв.

У реформи фондового регулятора є підтримка в профільному комітеті парламенту. «Я бачу перспективи фондового ринку в розширенні повноважень і незалежності регулятора, його автономності та фінансовій спроможності», – говорить співавтор законопроекту, голова підкомітету з питань цінних паперів, фондового ринку, діяльності рейтингових агентств та електронної комерції комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Павло Різаненко.

Щоправда, він підкреслив, що фондовий ринок не в пріоритеті у депутатів. «У них є інші виклики, більш масштабні. Фондовий ринок не є «маяком» у співпраці з МВФ і його розвиток не є умовою виділення траншу», – зауважив депутат. Але багато що залежить від прийняття пенсійної реформи і запуску обов'язкового накопичувального рівня. «Тоді відбудеться зміна пріоритетів», – упевнений він.

Данина з обороту

У законопроекті № 6303 пропонується, щоб комісія фінансувалася переважно за рахунок сплати внесків учасниками ринку – ці кошти витрачатимуться на НКЦПФР через спецфонд держбюджету. Внески будуть або фіксованими (наприклад, при емісії цінних паперів), або будуть прив'язані до об'єктивних показників, таких як розмір доходу продавця від операцій з цінними паперами. Також НКЦПФР буде отримувати плату за надання адміністративних послуг і зовнішню допомогу від МФО та держав.

Розмір платежу для інвестиційної компанії в такому випадку складе не більше 0,3% від середнього за три роки сукупного доходу від операцій з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, але не менше 10 мінімальних зарплат (зараз – 32 тис. грн). Оператори регульованого ринку будуть відраховувати не більше 3,5% від середнього за три роки сукупного доходу від операцій з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, але не менше 100 МЗП (320 тис. грн).

Компанії з управління активами заплатять не більше 0,01% обсягу активів інституційних інвесторів (крім активів венчурних інвестиційних фондів), які знаходяться в управлінні, і не більше 0,02% обсягу активів венчурних інвестиційних фондів під управлінням, але не менше 10 МЗП (32 тис. грн).

Вище за всіх ставка буде у клірингових компаній і центрального депозитарію – не більше 5,5% від доходу від операцій з цінними паперами та фінінструментами, але не менше 10 МЗП (32 тис. грн). Платитимуть також депозитарні установи (не більше 0,0035% загальної номінальної вартості цінних паперів, облік прав власності на які здійснює така депустанова, але не менше 10 МЗП) та емітенти цінних паперів (крім держпаперів) – фіксовані 10 МЗП (32 тис. грн ), а також пайових ЦП – 0,01% (від 10 до 200 МЗП). «Наша модель передбачає такі витрати, які може дозволити собі ринок», – упевнений Тимур Хромаєв.

Внески на регулювання учасники ринку платитимуть щорічно до держбюджету двома платежами – до 1 березня і 1 вересня. «Сума внеску на регулювання доводиться до відома кожного учасника фондового ринку щорічно не пізніше 1 лютого і 1 серпня відповідно щороку, виходячи з планових потреб у фінансуванні діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на наступні 12 місяців. Методологія визначення суми внеску на регулювання затверджується НКЦПФР з урахуванням рекомендацій бюджетної ради НКЦПФР», – йдеться в законопроекті.

Комісія має право самостійно розпоряджатися коштами, які надходять до спецфонду, наприклад, зможе створювати резерви для непередбачених витрат. При цьому всі ключові видатки, такі як оплата праці голови і членів комісії, затверджуватимуться парламентським комітетом з питань бюджету.

Нова стара ідея

Перегляд повноважень комісії – актуальне для українського фондового ринку питання. «Чи треба вносити зміни і збільшувати повноваження комісії? Звичайно, треба. І зараз це дуже на часі. Є випадки, коли нас, інвесторів, ніхто не може захистити», – нарікає керівник підрозділу з управління локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко.

Однак до ідеї запровадження платежів нагляду учасники ринку ставляться дуже насторожено. «По суті, вводиться новий загальнодержавний збір. Це новий податок, а отже, окрема тема для дискусії. Для цього потрібно вносити зміни до Податкового кодексу. Більш того, комісія хоче фінансуватися за рахунок посередників, від зловживань яких ви будете захищати інвесторів. А фінансова незалежність комісії повинна забезпечуватися державою, а не ринком», – впевнений президент громадської спілки «Українське об'єднання ринків капіталу» Сергій Москвін.

Багато питань викликає і розмір відрахувань. «Такого розміру відрахувань немає ніде в світі. На жаль, на перший план вийшло питання: скільки коштів потрібно регулятору, а не скільки ринок може заплатити. Наш ринок такі платежі заплатити не зможе», – вважає голова «Української біржі» Олег Ткаченко.

На його думку, у запропонованій законопроектом схемі всі витрати учасники ринку перекладуть на інвесторів, яким стане вигідніше проводити операції не на біржі, а на неорганізованому ринку. «В результаті витрати інвесторів на біржовому організованому ринку будуть набагато вище, ніж на позабіржовому», – зазначив Олег Ткаченко.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.