Довгоочікуваний нагляд

Парламент в четвер провів реформу корпоративного управління в державних банках – Ощадбанку та Укрексімбанку. Законопроект № 8331-д про «вдосконалення функціонування фінансового сектора в Україні» ухвалено у другому читанні та в цілому.

Змінити корпоративне управління в держбанках Мінфін захотів ще три роки тому, але проект закону оприлюднив лише рік тому. Мінфін тоді запропонував формувати наглядові ради держбанків із семи осіб: по одному представнику від уряду і президента, а п'ять членів ради мають бути незалежними. Цю модель запропонували замість нинішніх наглядових рад, до яких може входити 15 осіб: по п'ять представників від Верховної Ради, Кабміну і президента.

«Корпоративному управлінню в Ощадбанку та Укрексімбанку бути! Дискусія тривалістю майже три роки, розпочата ще Наталією Яресько та Артемом Шевальовим, продовжена мною і Юрієм Буцою, завершилася ухваленням закону 263 голосами», – відреагувала на результати голосування в. о. міністра фінансів Оксана Маркарова.

Фінальна версія закону відрізняється від первісної ідеї. У наглядовій раді буде дев'ять осіб: шість незалежних членів і по одному представнику від президента, уряду й парламенту.

Розгляд законопроекту був стрімким: тільки 4 липня в. о. голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко вніс до Ради законопроект № 8331-д, як 5 липня він був ухвалений відразу за основу і в цілому. Але перед його швидким прийняттям були численні провали голосування аналогічних законопроектів.

Що ж ухвалили депутати

У законі виписані критерії незалежності членів наглядової ради, які вибиратимуться на конкурсі. До конкурсної комісії увійдуть три представники від Кабміну і по одному – від президента і профільного комітету Ради. Представники міжнародних фінансових організацій отримають право дорадчого голосу в роботі цієї конкурсної комісії. Наглядові ради формуватимуться на три роки, після чого буде оголошуватися новий конкурс.

Прописані повноваження членів наглядових рад та підстави для їх дострокового припинення. Також уряд на підставі однієї з трьох зазначених в законі причин зможе на шість місяців відстороняти члена наглядової ради від виконання своїх повноважень.

Законом дозволяється передання членам наглядової ради і Мінфіну інформації, яка містить банківську таємницю, якщо ця інформація необхідна для «проведення моніторингу роботи держбанку і стану виконання стратегії розвитку держбанку». На держбанки не поширюватиметься дія закону «Про управління об'єктами державної власності».

Поза політикою

Головне завдання реформи – позбавити держбанки політичного впливу та наділити їх працюючими наглядовими радами. «Незалежна наглядова рада повинна мінімізувати вплив політиків і чиновників на операційну діяльність держбанків. Це зменшить корупційні ризики, а також ризики використання банків у політичних і популістських цілях», – сподівається заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський. Наглядова рада Укрексімбанку тільки в червні отримала кворум (10 членів з 15), коли президент увів до ради Олексія Перевезенцева. Квота парламенту досі не заповнена. Відсутня працююча наглядова рада і в Ощадбанку, але в цьому держбанку, на відміну від Укрексімбанку, хоча б йдуть на контакт з Мінфіном і звітують про динаміку своєї роботи.

На думку Дмитра Яблоновського, реформа корпоративного управління – це не тільки створення незалежної наглядової ради, а й забезпечення рівних правил гри для державних і приватних банків. «Реформа корпоративного управління, безумовно, не є панацеєю від проблем, які накопичилися в держбанках, але це крок у правильному напрямку», – підкреслює фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Держбанки поки залишаються лідерами за обсягом проблемних активів, а політично мотивоване кредитування – ключовий ризик, якому піддаються держбанки. У Нацбанку неодноразово визнавали, що частина проблемного портфеля держбанків – це «політичні» кредити, видані компаніям, близьким до влади, і часто на пільгових умовах. Будівництво сонячних електростанцій в Криму компаніями братів Клюєвих кредитувалося в Ощадбанку. Були й більш «свіжі» приклади видачі кредитів бізнесменам, наприклад, пов'язаним з «Народним фронтом».

«Незалежні члени наглядової ради не гарантують, що така практика не повториться в майбутньому, але зменшують її за рахунок функцій контролю діяльності правління банку», – сподівається Михайло Демків. «Звичайно, реформа сама по собі не вирішить проблем в діяльності і балансах держбанків, але створить сприятливі для їх вирішення умови», – впевнена виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Крім того, розпочата реформа дозволить дати старт процесу приватизації держбанків, як це передбачено Основами стратегічного реформування державного банківського сектора, затвердженими Мінфіном в лютому. «Тепер ЄБРР може прискорити співпрацю з Ощадбанком», – заявив керуючий директор Європейського банку реконструкції та розвитку в країнах Східної Європи і Кавказу Франсіс Маліж. «Попереду не тільки величезна й складна робота, але й колосальні можливості та перспективи, адже реформа корпоративного управління була ключовою вимогою подальшого поглиблення стратегічного партнерства Ощадбанку з ЄБРР. Реформа корпоративного управління державних банків – показовий приклад послідовності державної політики, командної роботи і політичної синергії, а це те, чого так часто не вистачає», – заявив голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.

Хто прийде до наглядових рад

Багато чого залежатиме від того, хто саме увійде до складу наглядових рад держбанків. Відповідно до закону, незалежні члени призначаються Кабміном за рекомендаціями конкурсної комісії. Очевидно, що процес відбору не буде швидким. «Ми бачили як позитивні прецеденти, наприклад, формування наглядової ради ПриватБанку, так і зриви і затягування конкурсів», – каже Михайло Демків. «Насправді це тільки початок важкої роботи, достатньо подивитися на процес створення наглядових рад в «Нафтогазі», «Укрзалізниці» та «Укренерго». Водночас це колосальні можливості для розвитку сегмента державного банкінгу – від активізації роботи з «проблемкою» до розвантаження портфелів NPL, до зміцнення позицій на ринках капіталу», – вважає екс-заступник міністра фінансів, незалежний член наглядової ради ПриватБанку Артем Шевальов.

Михайло Демків не виключає, що після проведення конкурсів почнеться хвиля «зради» з приводу окладів членів рад, які, ймовірно, будуть ринковими, тобто високими. «На даний момент це неоплачувані посади. Хоча за неефективне кредитування державними банками в минулому державі довелося заплатити мільярди доларів», – говорить Михайло Демків. В ЄБРР підраховували, що на капіталізацію держбанків Україна з 2008 року витратила $15 млрд.

Серед незалежних членів можуть виявитися як місцеві банкіри, так і запрошені з-за кордону, як в наглядових радах Укргазбанку і ПриватБанку. «При відборі основні критерії – незалежність (відсутність конфлікту інтересів) і компетентність (наявність релевантного досвіду). Ніякі умови щодо походження кандидата не ставляться. Однак очевидно, що знайти людину з релевантним досвідом і щоб вона при цьому не мала конфлікту інтересів, іноді легше за кордоном», – говорить Дмитро Яблоновський.

Які поставлені завдання

Держава повинна буде поставити завдання перед новими наглядовими радами. «Основне завдання наглядової ради – імплементація прийнятої стратегії, яка містить не просто напрямки роботи банків, а й план їх реалізації. Своєчасна імплементація стратегії – найбільш важливий критерій», – впевнений Дмитро Яблоновський. Він уточнив, що залученість членів наглядових рад у діяльність компаній, як правило, обмежена колом функцій, які закріплені законами, статутом та внутрішніми документами банку. «Ефективною є практика, коли наглядова рада віддає на аутсорс збір інформації та розробку документів. Але при цьому наглядова рада після затвердження таких документів несе відповідальність за їх реалізацію», – пояснює експерт.

Подібна практика сформувалася в наглядовій раді ПриватБанку, який активно залучає платних консультантів. «Історія з ПриватБанком унікальна за масштабом і специфікою пов'язаних з колишніми акціонерами проблем, її не можна оцінювати за шаблонами, які можуть застосовуватися для звичайних банків. Крім того, рішення приймає все ж таки наглядова рада ПриватБанку, а не зовнішні експерти, і професійна експертиза зі сторони залучається для максимізації якості найважливіших управлінських рішень і дій, з огляду на особливості України», – вважає Олена Коробкова. Вона підкреслила, що інші банки (і не тільки банки) також залучають консультантів для пошуку топ-менеджерів, продажу активів або залучення інвестицій, але їхні дії не привертають такої уваги, як аналогічні кроки державного ПриватБанку.

Тому ефективність дій наглядової ради треба оцінювати за результатами банку. «Найбільш показовими критеріями змін стануть індикатори операційної ефективності (співвідношення операційного прибутку і активів повинно підвищуватися), концентрації ризику в кредитах підприємствам держсектора (повинна знижуватися) і частки проблемних кредитів (повинна знижуватися). Також досягненням стане відсутність необхідності в подальшій докапіталізації цих банків за рахунок бюджету», – перерахувала Олена Коробкова.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.