Бізнес чекав і вірив обіцянкам влади, що податкова реформа триватиме. Його очікування поки виправдовуються: президент вніс до парламенту законопроект № 8557 про податок на виведений капітал. «Цей закон значно спростить життя бізнесу, як це сталося в Естонії, де такий закон вже діє. Приємно, що цей законопроект сьогодні під час зустрічі з бізнес-спільнотою мав величезну підтримку», – заявив минулого тижня Петро Порошенко під час зустрічі з бізнес-асоціаціями, коли він підписав і направив до Ради податковий законопроект.

Через терни до зірки

Ініціатива замінити податок на прибуток податком на виведений капітал обговорюється давно. Ще в жовтні 2016 року Національна рада реформ затвердила дату впровадження податку на виведений капітал – з 1 січня 2018 року. Цю ідею підтримувала низка бізнес-асоціацій та експертів, зокрема СУП, УСПП, «Реанімаційний пакет реформ», «Український інститут майбутнього». Їх ключовий аргумент – у підприємців залишиться більше грошей для модернізації бізнесу, а це прискорить зростання ВВП і, як наслідок, збільшить надходження до бюджету інших видів податків.

Бліцкригу не вийшло: тільки через рік, у жовтні 2017-го, уряд схвалив проект нового закону, підготовлений Мінфіном. Але до парламенту його так і не передали, оскільки дискусії навколо доцільності заміни одного з ключових податків стали ще спекотнішими, а серед його критиків опинилися міжнародні кредитори уряду. Навесні 2018-го про можливі ризики заміни податку заявив провідний економіст Світового банку Фарук Кхан: «Цей податок працює в деяких країнах. Але в перші роки його впровадження загрожує податковими недонадходженнями, тому ми вважаємо, що його введення на даний момент є несвоєчасним в Україні».

Розкритикували документ і в МВФ. Міністру фінансів Олександру Данилюку навіть довелося виправдовуватися, що Адміністрація президента направила до МВФ «голий» документ без «компенсаційного плану», і там злякалися, що в доходах держбюджету виникне «дірка». У перший рік Мінфін недорахується 25 млрд грн, говорив навесні Олександр Данилюк, а в другий – вже 31 млрд грн. Свої побоювання висловлювали і представники Європейської Бізнес Асоціації, а в Американській торговельній палаті спрогнозували «істотні проблеми» від нового податку.

Хто заплатить податок

Незважаючи на хвилю критики, Петро Порошенко воскресив ініціативу скасування 18-відсоткового податку на прибуток підприємств. У його законопроекті йдеться про те, що новим податком за ставкою від 5% до 20% обкладатиметься лише виведення прибутку з компанії (наприклад, виплата дивідендів). При цьому якщо бізнес все зароблене реінвестуватиме у виробництво, не буде й податку.

Базовою стане ставка 15% за операціями виведення капіталу: виплата частини прибутку державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, а також виплата дивідендів на користь неплатника податку або повернення йому внеску до капіталу.

Це означає, що податок до бюджету гарантовано заплатять тільки державні компанії, а також іноземні інвестори, які отримують дивіденди від українських «дочок», і українські акціонери-фізособи. Тоді як у разі виплати дивідендів українському акціонеру – юридичній особі ця компанія де-факто не платитиме ні старий податок, ні новий.

Ставка податку при операціях, які прирівняні до виведення капіталу, складе 20%. І знову ж таки більшість таких операцій пов'язані з виведенням грошей з країни, а не з їхнім рухом всередині України. 20-процентною ставкою оподатковуватиметься виплата відсотків нерезидентам і пов'язаним особам в офшорах; страхові виплати на користь зарубіжних компаній; будь-яка фінансова допомога пов'язаній особі або неплатнику податку, яка не підлягає поверненню, а також допомога непов'язаній особі, яку не повернуто протягом року. За такою ставкою сплачуватиметься податок з переказів на закордонні рахунки платника податків, погашення зобов'язань за договорами, господарських операцій з трансфертного ціноутворення, інвестицій з України за кордон, виплати роялті, а також оплати купівлі товарів, робіт, послуг у фізосіб-підприємців.

Мінімальну ставку – всього 5% – треба буде заплатити при погашенні боргів пов'язаним особам-нерезидентам. Йдеться про кредитування іноземними компаніями своїх українських «дочок».

Відмінностей законопроекту Порошенка від законопроекту Данилюка, якого нещодавно звільнили, небагато. «Законопроект є альтернативою проекту закону про виведений капітал Мінфіну, який був представлений торік, але ідейно мало чим відрізняється від нього. Президентський проект передбачає більш детальний перелік операцій, який, з точки зору податку на виведений капітал, є виведенням капіталу або еквівалентними операціями», – каже FinClub старший консультант KPMG в Україні Катерина Гамрецька. Крім того, президентський законопроект дозволяє банкам продовжити розрахунок бази оподаткування, виходячи з отриманого фінансового результату, і далі платити податок на прибуток, а також подавати декларації та виплачувати дивіденди за попередні періоди відповідно до норм, що діють на даний момент.

Від малого до великого

Головні аргументи прихильників податку на виведений капітал полягають в тому, що новий податок стимулюватиме власників інвестувати в розвиток свого бізнесу, що призведе до створення нових робочих місць. «У виграші будуть практично всі компанії малого та середнього бізнесу, які активно розвиваються, а також зростаючі великі компанії, які готові інвестувати кошти в дочірні структури, в бізнес своїх партнерів або навіть у стартапи», – перераховує старший економіст центру «CASE Україна» Володимир Дубровський.

Деякі компанії роками показують збитки, «малюючи» звітність, щоб не платити податок на прибуток, при цьому їхні акціонери збагачуються, виводячи гроші з компанії, нарікає він. «Податок на виведений капітал змусить такі компанії платити податки до бюджету», – пояснює експерт.

Ще один аргумент – зниження тиску на бізнес з боку податкових органів. «Виведений капітал – це конкретна сума, яка проходить через банк, тому відпадає необхідність у перевірках. Ні для кого не секрет, що зараз ДФС може «намалювати» будь-який прибуток компанії та змусити її платити податок на прибуток. Оскаржити рішення можна через суд, але в наших судах не завжди можна відстояти свою позицію, тому деякі компанії навіть не звертаються до суду», – пояснює Володимир Дубровський.

З впровадженням нового податку звітність компаній може стати більш прозорою, що поліпшить бізнес-клімат. «Адміністративний тиск на бізнес також може зменшитися, оскільки не потрібно документальне підтвердження кожної операції та обгрунтування її видаткової частини», – вважає Катерина Гамрецька. Виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Коробкова говорить, що податок на виведений капітал зробить невигідними схеми з відмови від оподаткування через страхові компанії. «Не буде необхідності в мінімізації податків. Усі такі компанії, які цим займаються, просто підуть з ринку», – спрогнозувала вона.

Новий податок ускладнить виведення коштів до офшорів. «Україна входить до топ-15 країн за рівнем виведення коштів до офшорів, але при цьому посідає лише 50-і позиції за рівнем ВВП», – пояснює Володимир Дубровський. Мова не йде про те, що виведення коштів до офшорів буде повністю заблоковано, просто такі операції обкладатимуться за максимальною ставкою – 20%.

«Сирий» проект

У законопроекті є також «білі» плями, які не усунули за рік доопрацювання. «Усі зауваження, які подавалися експертами й консультантами, не враховано. І це насторожує», – розповів FinClub співрозмовник в одній з консалтингових компаній. Немає в законопроекті також детального опису адміністрування податку на виведений капітал. «Це не дозволяє впевнено говорити про виграшність або невигідність законопроекту для сторін», – каже Катерина Гамрецька.

Більш того, об'єктом оподаткування стануть операції, спрямовані на виведення коштів з обороту. «Такі операції рано чи пізно будуть у будь-якого бізнесу. Але застосування 20-відсоткової ставки податку до операцій, які еквівалентні виведенню капіталу, складно назвати виграшем, враховуючи, що діюча ставка податку на прибуток підприємств – 18%, а на доходи нерезидентів – 15% з можливістю її зменшення на підставі положень конвенцій про уникнення подвійного оподаткування», – вважає Катерина Гамрецька. У новій реальності ці договори перестануть «працювати», оскільки податок на виведений капітал в Україні не буде еквівалентом податку на прибуток в зарубіжних країнах, і іноземцям доведеться платити податки двічі. А це зупинить приплив інвестицій в Україну, каже інший співрозмовник.

Виникли питання і до оподаткування відсотків, які заробляє на українській компанії пов'язана особа – нерезидент. «Такі норми вб'ють фінансування в рамках бізнес-груп, що зараз в умовах відсутності банківського кредитування робить таке кредитування фактично єдиним джерелом коштів для бізнесу. Автори законопроекту розраховують, що такі кредити будуть заходити в Україну у вигляді інвестицій. Але є побоювання, що в результаті у нас не буде ні інвестицій, ні кредитів», – попереджає консультант.

Нездійсненним може виявитися очікування зменшення тиску податківців. «Зараз, наприклад, якщо мова йде про трансфертне ціноутворення, тобто чіткий перелік документів та їх характеристик, які компанія повинна подати до ДФС. У поданому проекті закону зустрічаються норми, згідно з якими податкові органи на свій розсуд можуть запитувати у компанії документи. Тобто виходить, ми нібито прибираємо податковий контроль і тиск, звільняючись від одного зобов'язання, але тут же створюємо формальні підстави для суб'єктивізму податкової», – вважає співрозмовник.

Противники закону також скаржаться, що він створить умови для «внутрішнього офшору» у вигляді приватних підприємців (ФОП на єдиному податку). Щоправда, Володимир Дубровський вважає подібні ризики безпідставними. «Багато компаній і зараз працюють через ФОП. Але обсяг коштів, які можна провести через фізосіб-підприємців, обмежений, тому обсяг виведених таким чином коштів не надто збільшиться», – вважає Володимир Дубровський.

Бюджетні втрати

Ще одна «слабка ланка» – відсутність офіційних підрахунків втрат держбюджету від зміни податку, тоді як оцінки експертів коливаються від 20 млрд грн до 80 млрд грн. У пояснювальній записці йдеться про те, що ухвалення закону не вплине на надходження до бюджету цього року, а оцінку впливу на бюджет 2019 року повинен зробити Кабмін під час підготовки бюджету наступного року.

Володимир Дубровський вважає, що бюджет недоотримає близько 25 млрд грн. «30 млрд грн – це прямі втрати від заміни податку з урахуванням компенсаторів у вигляді прикриття офшорних схем, а додаткові 5 млрд грн надійдуть від ПДВ», – пояснює експерт. Спочатку в якості компенсаторів також обговорювалося збільшення надходжень від податку на землю і нерухомість: «Але ми побачили, що до офшорів йде $10 млрд, і необхідність в компенсаторах відпала».

Але навіть 30 млрд грн – це немала для України сума, особливо напередодні виборів. Тому замість скорочення витрат влада може збільшити ставку ЄСВ, прибуткового податку або ПДВ. «Складно оцінити суми недонадходжень до держбюджету, бо при цьому необхідно враховувати велику кількість факторів, деякі з них передбачити неможливо. Використання оборотних коштів для власного бізнесу складно оцифрувати (потреба модернізації виробництва, розширення виробничих ліній, закупівлі сировини). Безумовно, цією можливістю скористається багато хто, оскільки це дозволяє зменшити витрати, пов'язані з використанням позикових коштів банків, але в водночас власникам бізнесу потрібні кошти на власні щоденні витрати», – пояснює Катерина Гамрецька.

Крім того, Україні складно спиратися на успішні приклади великих країн, адже закон на виведений капітал діє лише в трьох – Естонії, Латвії та Грузії. «Ідеологи законопроекту замовчують, що в Грузії неоднозначне ставлення до результатів експерименту», – говорить один зі співрозмовників FinClub. «Складно сказати, наскільки при розробці законопроекту використовувався невдалий досвід впровадження такого податку в Румунії та Македонії, які відмовилися від даної системи адміністрування податкових надходжень до державного бюджету на тлі різкого скорочення тих самих бюджетних надходжень», – підкреслює Катерина Гамрецька.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.