Дізнатися про кожного

У Нацбанку шукають способів дізнатися про кінцевих бенефіціаріїв банків. «На початку лютого у Верховній Раді зареєстровано законопроект про посилення відповідальності власників банків. Проте в ряді установ немає власників, чию відповідальність необхідно посилювати», – заявив голова департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко.

Йдеться про законопроект № 2085 про посилення відповідальності пов'язаних з банком осіб, поданий до парламенту 10 лютого. «Ми знаємо, що цей документ недосконалий і ще потребує доопрацювання. Але було прийнято рішення його зареєструвати, щоб робота пришвидшилась», – пояснив Леонід Антоненко.

Зараз публічною є інформація про власників банку, що володіють більше 10% акцій кредитної установи. «Інформація про акціонерів банків – банківська таємниця. Вірніше, ті з акціонерів, які володіють більше 10% акцій банку, повинні розкриватися на сайті НБУ. Але якщо у банку 11 та більше акціонерів, то інформація про них стає банківською таємницею на тій підставі, що вона отримана регулятором в ході здійснення його наглядових функцій», – розповідає Леонід Антоненко.

Тому НБУ пропонує знизити поріг публічності для юросіб з 10% до 2%, а список акціонерів-фізосіб розкривати майже повністю. «Якщо власників-фізосіб більше 20, то нас влаштують найкрупніші 20», – уточнив Леонід Антоненко. Зараз дані про власників істотної участі (понад 10% акцій) відсутні у 13 банків.

Затаврують ганьбою

Якщо розкривати структуру власників потрібно буде для акціонерів, які володіють понад 2% акцій, то пакети можуть «дробити» навіть менш ніж 2%, якщо мета – ухилитися від нагляду НБУ. «Хто розбивав, той і надалі розбиватиме. А якщо є питання до банку, то треба не ускладнювати йому життя, а виводити з ринку. Або, наприклад, ввести для всіх банків обов'язкове отримання нової ліцензії з новими вимогами. Усі відразу покажуть всю інформацію або підуть з ринку», – говорить екс-голова Укргазбанку Сергій Мамедов.

У Нацбанку готують відповідь на такі кроки. Зокрема, регулятор пропонує ускладнити роботу банків з непрозорою структурою власності. «Якщо ми побачимо, що юрособа володіє 1,99001% акцій банку, то саме цей факт ми будемо використовувати як доказ «непрозорості» структури власності установи», – сказав Леонід Антоненко. Представник НБУ пропонує, наприклад, відмовляти таким банкам у збільшенні статутного капіталу.

Окремі санкції застосовуватимуться до банкірів, які працюють у непрозорих кредитних установах. «Якщо посадові особи працювали в банках з непрозорою структурою власності, то це дискредитуватиме їхню ділову репутацію. Особливу увагу ми будемо приділяти особам, які обіймали квазікерівні посади», – уточнив Леонід Антоненко.

Учасники ринку підтримують пропозиції Нацбанку. «Усе розумні заходи з підвищення прозорості банківської системи і якості її контролю я вважаю хорошою ініціативою. Шкода, що це не було прийнято раніше», – вважає голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач. Наприклад, у країнах ЄС структура власності банків уже давно є прозорою. І нинішня ініціатива Нацбанку – це імплементація норм європейського законодавства.

У той же час застосування «санкцій» до банкірів самі учасники ринку не вважають виправданими. «Завдання топ-менеджерів – ефективно працювати, дотримуючись закону і встановлених нормативних актів, а не відстежувати зміни в структурі акціонерів і походження капіталу банку. Задля цього існують спеціальні державні структури», – говорить Сергій Мамедов. «Крім того, топ-менеджер може прийти працювати в банк з прозорою структурою власності. Зміни можуть відбутися вже потім, а керівник на цей процес ніяк вплинути не може. Більш того, часто між власниками банку і його керівниками є свої домовленості, на які «загрози» регулятора не вплинуть», – вважає керівник одного з банків з українським капіталом.