Більше не по 20%

Міністерство фінансів погодилося відступити від своєї позиції зробити ставки ключових для системи державних фінансів податків по 20%. Спочатку на засіданні Нацради реформ у вівторок увечері, а потім на засіданні Кабміну в середу міністр фінансів Наталія Яресько представила оновлений «компромісний» проект податкової реформи. Ставку податку на прибуток збережуть на рівні 18% (не буде підвищення до 20%), а в 2017 році навіть знизять до 17%.

Спочатку Мінфін пропонував замість нинішніх ставок податку на доходи фізосіб в 15-20% ввести єдину ставку 20%, тепер же пропонує 18%. При цьому Мінфін відмовився від своєї ідеї встановити соціальну податкову пільгу на рівні 1 мінімальної зарплати (МЗП) для всіх працівників. Як і зараз, соцпільга діятиме лише на 0,5 МЗП, і тільки якщо зарплата не перевищує певного рівня (зараз це 1,5 МЗП, а буде 3 МЗП). Пропонуючи раніше ввести податкову пільгу у розмірі 1 МЗП, Мінфін намагався знизити оподаткування доходів найбідніших категорій громадян. Але через відмову від 2 процентних пунктів базової ставки Мінфіну довелося знизити розмір соціальної пільги. Пенсії від 3 МЗП обкладатимуться за ставкою 15%.

Зміни, хоча й більш очікувані, відбулися в системі стягування ПДВ. Ставка 7% збережеться для фармацевтів, а для аграріїв діятиме гібридний спецрежим: зараз вони залишають собі 100% ПДВ, протягом 2016 року вони 75% нарахованих коштів віддаватимуть до держбюджету, а 25% залишатимуть собі на розвиток. З 2017-го всі кошти надходитимуть до бюджету.

Ставка єдиного соціального внеску (ЄСВ), як і в первісній версії, складе 20% (скорочення вдвічі від нинішнього середнього рівня в 41%). Щоправда, верхній поріг нарахування ЄСВ зросте з 17 до 25 МЗП. «На 2018 рік визначили орієнтир, за яким ми маємо досягти щонайбільше 20-процентного навантаження на фонд заробітної плати: 10% ПДФО і 10% ОСВ», – сказав після засідання Нацради реформ президент Петро Порошенко. «Якщо Мінфін зможе перекрити недоотримання коштів, що утворилося в результаті зниження ЄСВ, за рахунок інших джерел, ми можемо очікувати до 2018 року сумарного зниження навантаження на заробітну плату до 20%», – очікує керівник податково-юридичної практики EY в Україні Володимир Котенко.

Нікого не забули

Зміниться також спрощена система оподаткування. Нова розбивка груп і ставки для них залишаться тими ж, які Мінфін пропонував спочатку, але збільшиться порогова сума для групи «В» з 2 млн грн до 3-3,5 млн грн. «Завдання Мінфіну – зробити невигідною систему спрощеного оподаткування. Але, мені здається, він діє занадто швидко. Виходить, що, намагаючись боротися з «ухильниками» і «мінімізаторами», Мінфін вбиває чесний приватний бізнес, який справно платить податки», – вважає один з експертів. «Це не реформування, а знищення: відверте створення складнощів для роботи малого бізнесу, що робить «спрощенку» такою ж складною, як загальну систему. Впевнена, що загартовані в боротьбі з Азаровим підприємці не допустять її знищення Яценюком», – заявляє член комітету з питань податкової та митної політики Оксана Продан («Блок Петра Порошенка»).

На ряд поступок Мінфін обіцяє піти у відношенні адміністрування податків. «Щодо демілітаризації податкової міліції, створення електронного кабінету платника податків, створення прозорої автоматичної системи відшкодування ПДВ», – пообіцяла Наталія Яресько. Нові податкові ставки застосовуватимуться з 1 січня 2016 року, адміністрування – з 1 квітня.

Компромісу не було й немає

Експерти бачать готовність Мінфіну йти на поступки, але поки не оприлюднена фінальна версія законопроекту, неможливо оцінювати глибину «компромісу». «У короткій презентації Мінфіну проглядається готовність йти на компроміс з низки питань, зокрема, з питання ставок. Однак важливо бачити деталі, щоб оцінити масштаби зговірливості», – вважає Володимир Котенко. Співрозмовники FinClub стверджують, що компроміс у розумінні депутатів полягає у прийнятті їхньої версії. «На Нацраді реформ не представили Податковий кодекс, а тільки 15 сторінок презентації, тому про повну версію їхньої «реформи» не йдеться. Я виступала на Нацраді і говорила президенту, що насправді ніякого «компромісного» варіанту немає, а є варіант Мінфіну з його ж поправками», – розповідає FinClub Оксана Продан. Після того як Мінфін пожертвував частиною своїх ідей, його реформа стала ще більше схожа на косметичну корекцію кодексу, тому незрозуміло, навіщо приймати Податковий кодекс у новій редакції, якщо змін в ньому буде ще менше, ніж у первісній версії проекту.

Питання викликає і оподаткування агробізнесу. Аграрії, як і всі, платитимуть 20% податку (з урахуванням перехідного періоду, коли вони зможуть залишити собі частину суми), але зможуть отримувати відшкодування ПДВ. Великі агрохолдинги-експортери від нової системи не постраждають, але фермери, які не експортують продукцію, будуть незадоволені. «У першу чергу постраждає тваринництво. Підприємства вже працюють з мінімальною рентабельністю. У середньому пільга на одне підприємство становить 5-7 млн грн на рік. Ці кошти допомагали компенсувати наші витрати», – підрахував директор кооперативу «Промінь» Євген Третьков.

Ще один спірний момент – мораторій на внесення змін до Податкового кодексу. «Норму про мораторій на внесення змін до Податкового кодексу потрібно формулювати дуже обережно. Неможливо, та й не слід, закривати шлях, наприклад, до впровадження рекомендацій BEPS, спрямованих на боротьбу з ухиленням від сплати податків», – говорить Володимир Котенко.

Вчора на засіданні уряду «компромісний» варіант Податкового кодексу так і не затвердили. Як заявив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, Кабінет міністрів у четвер знову розгляне документ, після чого направить його президентові Петру Порошенку. І вже глава держави, можливо, наступного тижня, внесе його до Верховної Ради зі своїми правками.