«Простір» привабить українців низькою ціною
Нацбанк знизив тарифи системи «Простір», щоб переконати банки активніше пропонувати своїм клієнтам картки національної платіжної системи, а не її конкурентів – MasterCard і Visa. Однак банківські клієнти почнуть переходити на «Простір», тільки якщо картки прийматимуть усі термінали і банкомати країни, а функціонал картки не буде урізано.
Тарифні переваги
Національний банк шукає ринкові способи підвищити популярність національної платіжної системи «Український платіжний простір» («Простір»). У громадян на руках усього близько 200 тисяч карток системи «Простір» (раніше – НСМЕП), тоді як MasterCard обслуговує в Україні близько 18 млн карток, а Visa – 11 млн.
Щоб зацікавити банки просувати національні картки, Нацбанк переглянув тарифи на роботу системи «Простір» з банками. Впроваджено єдиний тариф на обробку операцій в рамках системи – 0,1 грн плюс 0,01%. Раніше тарифи залежали від типу операції та виду платіжного інструменту і досягали 0,2 грн плюс 0,02%. «Впровадження єдиного тарифу дасть учасникам можливість адекватно розраховувати собівартість банківського продукту і точніше прогнозувати власні витрати/доходи», – заявили FinClub в Нацбанку.
Крім того, запроваджено єдиний тариф на супровід роботи банку в системі. «Окремі тарифи на доступ до диспутної системи та обслуговування ідентифікаційного номера емітента були включені в один тариф. Тариф на супровід тепер становить 5100 грн/міс. – за пряме підключення і 1100 грн/міс. – за непряме; без ПДВ», – повідомив регулятор. Також Нацбанк скасував низку тарифів у зв'язку із закриттям технології НСМЕП-1. Зараз «Простір» працює за технологією НСМЕП-2.
Інфраструктурні проблеми
Учасники ринку визнають, що тарифи української платіжної системи стали її перевагою в порівнянні з міжнародними, оскільки дозволяють знизити транзакційні витрати банків і їхніх клієнтів. «Тарифи в електронній комерції – один з ключових чинників конкуренції, та їх зниження – це правильний крок, який ринок розцінить позитивно. Звичайно, ціна – не єдиний фактор успіху, оскільки основними критеріями для банків є технології та можливості, безпосередньо пов'язані зі зручностями користувачів. Серед них можна виділити впровадження передплачених карт, які не потребують ідентифікації власника і підписання договорів, реалізацію простих і зручних P2P-переказів, функціоналу «електронних грошей» в мережі інтернет з можливістю використання цих коштів платіжними картками, інтеграцію з електронним паспортом», – наводить приклади голова правління Неос Банку (ТМ Altbank) Ігор Волох.
Банкіри чекають, що українська система буде активніше розвивати свою інфраструктуру. «Важливим фактором приєднання до даної системи є масовість її використання: як величина банкоматної та термінальної мережі, так і кількість діючих карток, які здійснюють транзакції», – зазначає начальник управління платіжних карток Піреус Банку Олена Горлушко.
Вся інфраструктура ринку повинна приймати картки державної системи, щоб банки змогли переконати клієнтів, що їм пропонується зручний інструмент платежу. «Тоді банкам не потрібно буде пояснювати своїм клієнтам, де можна скористатися карткою «Простір», а де немає такої можливості. Крім того, щоб конкурувати з MasterCard і Visa, потрібно створювати сильний бренд «Простір», тому потрібні подальші активні дії з ребрендингу системи. Треба продовжувати розширювати функціональність: можливості оплати в інтернеті, впровадження нових способів і технологій розрахунку, можлива прив'язка до карток міжнародних платіжних систем для розрахунків за кордоном», – говорить заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.
В очікуванні технологій
Досить значною перевагою системи «Простір» банки називають відсутність валютних ризиків у роботі з нею. «На сьогодні вони існують в роботі з міжнародними платіжними системами, тарифікація послуг яких відбувається не в гривні. Також слід зазначити, що під час отримання членства платіжної організації «Простір» зникають або стають істотно меншими витрати на супровід кореспондентських рахунків, що відкриваються при роботі з міжнародними платіжними системами, відсутня плата за ліцензування емісії та еквайрингу, в десятки разів менше розмір гарантійного депозиту», – пояснює начальник відділу платіжних систем Вектор Банку Ігор Панченко.
В цілому ж банкіри очікують, що державна платіжна система буде поступово ставати все більш технологічною. «Щоб банки активніше стали випускати картки «Простір», необхідно більш активне впровадження інноваційних платіжних технологій: електронна комерція, безконтактні платежі, QR-коди. В такому випадку картки «Простір» будуть цікаві «просунутим» клієнтам, які активно використовують інтернет і мобільні додатки для здійснення платежів, і банки зможуть включити ці картки до пакетів послуг не тільки для пенсіонерів і працівників бюджетних підприємств. Також важливим є маркетингове просування продукту – міжнародні платіжні системи щорічно витрачають мільйони доларів для просування своїх продуктів та послуг», – говорить директор департаменту карткових продуктів та альтернативних каналів продажів Укргазбанку Інна Тютюн.
Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitterи Facebook.
ТОП-новини