Українці перевели рахунки в готівку Фото прес-служби НБУ

Українці перевели рахунки в готівку

У серпні населення активно забирало гривню зі своїх рахунків – обсяг заощаджень громадян в банках скоротився на 3,1 млрд грн. Втім, для банків це не є проблемою: вже з вересня очікується відновлення залишків на рахунках, а труднощі з пошуком позичальників знижують потреби банків у нових депозитах.


Вкладники зробили виведення

У серпні населення зняло зі своїх гривневих рахунків 3,1 млрд грн, йдеться в оперативних даних НБУ. Такий відтік виявився рекордним від початку року, коли залишки на рахунках фізосіб «худнули» вдвічі швидше. Втім, регулятор відразу ж поспішив виступити із заявою, що українці не забирали вклади, а, навпаки, портфель строкових депозитів зріс на 0,3% – до 120,96 млрд грн. Провисання заощаджень громадян було викликано зняттям значних сум з поточних рахунків. Обсяг коштів до запитання скоротився на 4,8% – до 67,3 млрд грн. «Відтік має сезонний характер і пояснюється переважно активним використанням населенням коштів з поточних рахунків у відпускний період», – заявили в НБУ.

Портфель роздрібних валютних вкладів, який скорочувався майже весь час з осені 2013 року, вже два місяці поспіль стабільно зростає. За липень поточні рахунки і строкові вклади фізосіб у платоспроможних банках збільшилися на $50 млн, а за серпень – ще на $58 млн. Залишки на рахунках до запитання в серпні виросли на 3% – до $1,68 млрд, на депозитах – на 0,4 %, до $6,76 млрд.

У Нацбанку ці тренди вважають позитивними, акцентуючи увагу на зростанні за вісім місяців і гривневих (+4,7%), і валютних (+2%) заощаджень. «Строкові вклади населення демонструють від початку року сприятливу динаміку, що позитивно впливає на ліквідність банківської системи і створює міцну основу для пожвавлення кредитування. Важливо, що приріст забезпечили строкові вклади як в національній, так і в іноземній валютах, – зазначила в. о. заступника голови НБУ Катерина Рожкова. – Ми очікуємо подальшого зростання довіри населення до банків і збереження позитивної тенденції».

Гривневі депозити бізнесу в серпні скоротилися на 5,1 млрд грн, валютні – зросли на $87 млн.



Проблема вкладення

Для банків короткочасне зниження залишків на рахунках фізосіб не є значними труднощами. Швидше за все, їх проблема полягає в тому, що в довгостроковій перспективі вони не бачать, кого кредитувати за рахунок залучених з ринку грошей. «Банки хочуть давати кредити, але не можуть – через міжнародну і вітчизняну практику та законодавство щодо якості оцінки ризиків. Неправильно формувати в суспільстві думку, що банк повинен надавати кредит або відкривати рахунок. Банк не повинен, а має право це робити, оцінивши клієнта. Банк повинен демонструвати кращу поведінку, щоб отримати клієнта, і клієнт, щоб отримати кредит, теж повинен відповідати певним критеріям», – стверджує старший радник президента Альфа-банку Роман Шпек.

Але на коротких інтервалах банкам усе ж вдається показувати дивовижні результати. У серпні портфель гривневих корпоративних кредитів банківської системи зріс на 20,5 млрд грн. Портфель валютних кредитів усе ж таки скоротився – відразу на $0,5 млрд, але завдяки девальвації гривні загальний портфель корпоративних кредитів у гривневому еквіваленті знову збільшився.

І навіть роздрібне кредитування, яким захоплюються багато банків, не може абсорбувати усі зайві гроші. У червні гривневі роздрібні кредити скоротилися на 1,07 млрд грн, у липні – на 1,77 млрд грн, але в серпні виросли – на 0,8 млрд грн. «Банки зібрали у населення гроші, видали споживчі кредити, кредити фізособам і малому бізнесу, але аж ніяк не кредити в серйозний бізнес, у розвиток економіки, інфраструктурні проекти, в нові інвестиційні рішення – цього всього немає. Банки, по суті, лише стимулюють попит, але не пропозицію. А потрібні кредити, щоб запустити підприємства, створити нові робочі місця, тобто підвищити рівень монетизації економіки», – зазначає заступник голови правління Банку Форвард Дмитро Яковлєв.

Банкам, як і раніше, вигідно інвестувати в державні безризикові інструменти, але й тут тренди протилежні. Портфель довгострокових держоблігацій Мінфіну на балансі банків за серпень виріс на 16,08 млрд грн, тоді як вкладення в короткострокові депозитні сертифікати НБУ скоротилися відразу на 25,15 млрд грн. Банки також продовжили погашати дорогі кредити рефінансування – повернуто ще 2,82 млрд грн. «Ми бачимо, що Нацбанк протягом вже більше року тримає тенденцію зниження прибутковості таких безризикових інструментів, як депозитні сертифікати. Це теж тисне на рівень прибутковості, яку сьогодні можуть заробити банки, – говорить голова правління Вектор Банку Вадим Березовик. – Так, розрахунково-касове обслуговування та інші комісійні операції збільшуються в питомій вазі заробітків банків, але кредитування, як і раніше, є їхнім основним способом отримання доходів».

Це змушує банки знижувати прибутковість за депозитами. Якщо іще кілька місяців тому клієнти могли розмістити кошти під 25% річних, то зараз – максимум під 20%, говорить Дмитро Яковлєв. Вартість короткострокових гривневих депозитів, згідно з даними НБУ, знизилася від початку року з 20,1% до 16,7%, а довгострокових – з 22,5% до 17,1%. Валютні депозити подешевшали з 7,9% і 9,5% до 5% і 6,2% відповідно. «Валюта банкам сьогодні не потрібна, тому рівень 1-4% річних по валюті вже став буденним», – прогнозує Вадим Березовик.

 

 

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.

Долучайтесь