Банкопад закінчився

Минулий рік виявився для банківської системи найспокійнішим з 2014-го. Хоча кількість банків скоротилася на 14, великих банкрутств вже не було. Найбільші закриті установи – Платинум та Діамантбанк – не входили навіть до двадцятки найбільших. А чотири установи самостійно здали ліцензії, оскільки не впоралися із завданням НБУ збільшити капітал до 200 млн грн. Проблема мінімального капіталу залишається актуальною тільки для чернігівського Полікомбанку.

Банкопад закінчився, і 2018 рік не обіцяє нових потрясінь. «Банки вже сформували резерви, пройшли стрес-тести, більшість з них докапіталізовані. Серед великих банків банкрутств не очікується. Проведена цього року Нацбанком діагностика невеликих банків показала навіть вищу середню якість їхніх активів і достатність капіталу», – говорить виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Коробкова.

Дрібні установи можуть продовжити добровільне здавання ліцензій, хоча їм вже немає сенсу поспішати, адже НБУ наприкінці грудня відклав черговий етап докапіталізації – до 300 млн грн – відразу на два роки, до липня 2020 року. Перестати нервувати можуть 38 банків з 82 діючих, але на ринку все ж таки залишаться не всі. «У 2018 році, напевно, на банків шість-вісім, а може й 10 буде менше», – упевнений голова банку «Глобус» Сергій Мамедов. Серед об'єктивних причин такого кроку банків він наголосив на необхідності докапіталізації та підтвердженні бізнес-стратегії.

Голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач вважає, що навіть якщо ринок залишать декілька банків, «загін не помітить втрати бійця». «Що стосується подальшого очищення системи, то я б використовував приклад з футболу. Коли команду залишають кілька гравців з другого чи третього неосновного складу, цього не помічають ні глядачі, ні інші гравці, і в цілому це не позначається на грі. Це ж стосується й тих банків, які ще можуть бути виведені з ринку», – заявив банкір.

 

Але «слабкі» місця в банківській системі залишаються. Одним з них є російські банки, які з березня працюють під санкціями. «Банкам з російським державним капіталом буде непросто покинути український ринок. Поки що новим інвесторам було продано лише невеликий VS Bank, що належав Сбербанку Росії. Але скорочення їхнього бізнесу і спроби виходу триватимуть», – зазначила пані Коробкова. Це стосуватиметься насамперед Сбербанку і Промінвестбанку, інтерес до придбання яких інвестори проявляли більш активно, ніж до ВТБ Банку або його «дочки» – БМ Банку. Ці ж банки поки «усихають»: у ВТБ від початку року активи скоротилися на 32%, у БМ Банку – на 12%.

Фокус на роздробі

Головне завдання банківського сектора – відновлення кредитування – у 2017 році не було виконане. Банки обирають безризикові фінансові інструменти – ОВДП і депозитні сертифікати НБУ. Незважаючи на надліквідність системи (92 млрд грн в депсертифікатах і на коррахунках), пожвавлення кредитування спостерігається тільки в роздрібному сегменті.

Інтерес банків до роздробу зрозумілий: ефективна ставка за короткими кредитами перевищує 40%, а вартість фондування постійно падає і в середньому ледве перевищує 14%. Надихнувшись зростанням доходів населення, банки видали населенню понад 20 млрд грн кредитів.

У 2018 році установи можуть наростити кредитування населення. Про це свідчать опитування банків, які регулярно проводить НБУ. Останнє місце України в Європі за рівнем проникнення кредитів фізосіб говорить про потенціал подальшого зростання. «Після тривалого затишшя банки почали збільшувати кредитні портфелі, але цей процес почався пізніше, ніж очікувалося або хотілося. Найбільш помітним виявилося зростання в споживчому сегменті – близько 25% за рік. Таке збільшення не викликає побоювань через низьку базу порівняння. Але в майбутньому потрібно буде дивитися, чи не росте сегмент занадто швидко», – вважає аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків.

Єдиний сегмент, де кредитування тупцює на місці, – іпотека. Серед нових позик тільки 5% припадає на придбання нерухомості. «У сегменті іпотечного кредитування ситуація навряд чи зміниться. На зростання в цих сегментах істотно впливає цілий ряд факторів, таких як рівень депозитних ставок і, в тому числі, відсутність необхідних законів про захист прав кредиторів, збереження мораторію на стягнення майна», – говорить директор з розвитку роздрібного бізнесу Альфа-Банку Україна і Укрсоцбанку Олексій Пузняк.

Бізнес в очікуванні кредитів

Кредитні ставки для юросіб досягли мінімального значення і навряд чи знижуватимуться на тлі підвищення облікової ставки з 12,5% до 14,5%. Але ключове питання не в бажанні бізнесу брати кредити за новими ставками, а в бажанні банків видавати їх. «Банки готові брати на себе кредитні ризики, але правові ризики залишаються досить високими, особливо у роботі з заставами, що стримує зростання обсягу кредитування корпоративного сегмента», – говорить Олексій Пузняк.

На думку банкірів, поки тільки сегмент МСБ має великий потенціал для зростання, тоді як в сегменті «корпорейт» триватиме розчищення балансу. «На різке відновлення кредитування корпоративного сектора поки що не варто розраховувати на тлі високого рівня непрацюючих кредитів та слабкого зростання економіки», – попереджає Олена Коробкова.

Україна має найнижчу частку кредитів малого та середнього бізнесу в загальному портфелі кредитування – 9% проти 56% в Польщі та 70% в Чехії. МСБ цікавий банкірам насамперед у зв'язку з низьким рівнем NPL. За оцінкою Сергія Мамедова, рівень простроченої заборгованості МСБ – менше 1%. І, за його словами, бізнесу варто розраховувати на ставки за цільовими кредитами, де ризики набагато менше, на рівні 14%, за нецільовими – 20-22%. «Ми бачимо зараз велику конкуренцію на ринку МСБ, ставки в банках з іноземним капіталом доходять до 13-14%, але пройти комплаенс цим клієнтам і потрапити в такі банки дуже важко. Що стосується нецільових кредитних продуктів, ставка буде за 20% у гривні», – прогнозує Сергій Мамедов.

На думку голови правління банку «Південний» Алли Ванецьянц, цільовий фокус більшості банків зосередиться на позичальниках з річним оборотом від 10 млн грн до 1,5 млрд грн. Також банки просуватимуть партнерські кредитні програми: Німецько-Український фонд, держпрограми Білорусі, міжнародні фінансові організації.

Тамаш Хак-Ковач вважає, що доступними кредити будуть лише в рамках партнерських програм, поки ринкові ставки не опустяться нижче 10%. «Як в роздрібному, так і корпоративному сегменті кредитування має всі шанси розвиватися на основі партнерських програм, оскільки партнери (торговці, дистриб'ютори, автодилери, девелопери) можуть компенсувати частину процентних ставок. Вже зараз в портфелі нашого банку є автокредити зі ставкою від 0,01% і партнерські кредити для аграріїв від 9,5%», – говорить він.

Зниженню ставок сприятиме зменшення операційних витрат банків за умови розвитку ними дистанційних каналів обслуговування. Але поки немає підстав для повного переходу клієнтів в онлайн. «Незважаючи на загальне сподівання на діджіталізацію та фінтех, банківські відділення залишаться основним каналом обслуговування. Брак робочої сили змушує нас інвестувати в технології, щоб підвищити операційну ефективність», – додав Тамаш Хак-Ковач.

Робота з боржниками

Корпоративні гривневі кредити зросли на 32,1 млрд грн, але переважно це короткі позики. Підприємства транспорту, енергетики, легкої та добувної промисловості привабливі для кредитування, запевняють в НБУ. Водночас банкам не варто кредитувати усіх клієнтів. «Велика частина компаній сьогодні не можуть і не повинні ставати новими позичальниками. Це ті підприємства, які в минулому в усілякий спосіб уникали виконання своїх зобов'язань перед кредиторами», – зазначає Михайло Демків.

Розчищення балансів від поганих активів є одним з головних викликів для банківської системи. Частка проблемних кредитів тримається на рекордному рівні – 56%. І поки, за словами Демківа, найбільший успіх в розчищенні поганих кредитів демонструють тільки приватні банки. Тоді як лідерство з NPL утримують держбанки – 56,5%, зокрема, ПриватБанк – 86,5%. «Більший акцент на роботі з поганими активами мають зробити держбанки, платоспроможність яких підтримується за рахунок платників податків. ПриватБанк може похвалитися локальним успіхом в боротьбі за повернення поганих кредитів – рішенням про замороження $2,5 млрд лондонським судом. А решта держбанків, у яких було в рази більше часу? Сьогодні знову докапіталізується Ощадбанк у зв'язку з погіршенням якості кредитного портфеля. Чому вони не судяться настільки активно зі своїми недобросовісними позичальниками?» – дивується аналітик.

Одним з механізмів, який мав допомогти держбанкам врегулювати проблемну заборгованість, стала добровільна фінансова реструктуризація, яка повноцінно запрацювала з липня. Її результати поки скромні: 5 млрд грн з 270 млрд грн NPL всіх банків. Ще один вихід із ситуації, що склалася, запропоновано законопроектом «Про діяльність з управління заборгованістю», який має спростити продаж безнадійних боргів.

Повернення довіри

Приплив грошей до банків повинен тривати: темпи зростання гривневих вкладів у 2018-му можуть зрости до 15% з 13% в минулому році, якщо добробут українців поліпшуватиметься, а валютний ринок не буде лихоманити.

Через відсутність попиту на валютне кредитування ставки за валютними вкладами до серпня впали до історичного мінімуму і зараз 12-місячний депозит в доларах коштує 3,7%. Дешеві ресурсі дозволять банкам відмовитися від зовнішнього фондування. «Банкам, які мають запозичення на зовнішніх ринках, дешевше залучати ресурс у населення під 4%, ніж платити за єврооблігаціями 8-11%. Тому такі банки, як Ощадбанк, активно нарощують портфель валютних депозитів, щоб замістити єврооблігації в майбутньому більш дешевими внутрішніми ресурсами», – вважає Михайло Демків.

 

 

Висока інфляція послабила бажання банкірів продовжити зниження гривневих ставок, але воно можливе у другій половині року. «Ймовірно, ставки за річними депозитами у гривні знизяться на 1,5-2 п.п. – до 12,3-12,8%. Нацбанк, схоже, не поспішатиме зі зниженням облікової ставки і залишить її незмінною до III кварталу», – прогнозує Михайло Демків. Юрособам також платитимуть менше. «Рівень процентних ставок за депозитами юросіб залежатиме від динаміки облікової ставки НБУ, але в цілому не очікуємо істотного зниження нижче 8-9%», – говорить Алла Ванецьянц.

Ключові ризики

Крім правових і бізнес-ризиків, банкіри стурбовані зовнішніми факторами. «Наступний рік передвиборний, тому дуже ймовірним є зростання популізму. Це зазвичай негативно позначається на реформах в країні та банківському секторі. Зростання політичної нестабільності може розхитати й валютний ринок», – говорить Олена Коробкова.

Ключовий макроекономічний ризик для фінансової системи на найближчі роки – неотримання грошей МВФ та інших міжнародних кредиторів. Це значно ускладнить рефінансування Україною $20 млрд держборгу в 2018-2020 роки. На думку Алли Ванецьянц, невизначеність підтримки МВФ чинитиме тиск на курс гривні.

Питання капіталізації залишається вкрай важливим для учасників ринку. У 2017 році банки впоралися з новими правилами оцінки кредитного ризику, і зараз їхня достатність капіталу становить 15,4% за необхідних 10%. Від початку 2018 року банки перейшли на стандарт МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Попередньо нестача капіталу оцінювалася у 30 млрд грн. Але Нацбанк вважає, що масова докапіталізація системі не знадобиться, оскільки нові стандарти багато в чому дублюють норми постанови № 351 щодо кредитних ризиків. «Резерви, сформовані банками в 2017 році, можуть перекрити нові потреби в капіталі», – сказали FinClub в прес-службі регулятора.

Ще одне «гальмо» для розвитку сектора – це велика питома вага в системі та низька ефективність держбанків. Після націоналізації ПриватБанку частка держави за активами зросла до 56%, за зобов'язаннями – до 62%.

Заступник голови правління Банку Кредит Дніпро Сергій Волков вважає, що безпрецедентне домінування держбанків негативно впливає на конкуренцію. Мінфін обіцяє приватизацію активів, але терміни постійно відкладаються. Тепер очікується, що до кінця 2018 року має бути продано до 20% в Укргазбанку, Ощадбанк проведе IPO в 2021 році, а ПриватБанк виставлять на продаж у 2022-му. Але для цього держава повинна поліпшити корпоративне управління в держбанках, позбавивши політиків впливу на установи.

Враховуючи це, зменшення частки держбанків на ринку в 2018 році є малоймовірним. «З одного боку, в якості державних вони мають чимало преференцій в обслуговуванні окремих категорій клієнтів, з іншого – високий рівень непрацюючих кредитів. Якщо взяти до уваги ризики політичної нестабільності та затримку з реформами, то на швидку приватизацію великих держбанків розраховувати не доводиться», – коментує Олена Коробкова.

 

Іван Пальчевський

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.