Зміна правил

Як стало відомо FinClub, уряд готує нові правила відбору банків, які отримають монопольне право на виплату пенсій, державної допомоги та зарплат бюджетників (проектом документа володіє FinClub). Нові умови замінять вимоги жорсткої постанови № 37, прийнятої на початку року. Тоді рішення Кабміну не тільки обурило банки, а й змусило їх оскаржити документ у суді. Позови подали Незалежна асоціація банків України, ПриватБанк і УкрСиббанк.

«Нам вдалося домогтися судової заборони на проведення засідання постійної комісії Мінфіну щодо перегляду уповноважених банків. Поки засідання суду перенесли на 22 червня. Сподіваємося, що до цього часу уряд скасує постанову № 37 і ухвалить нову, більш зважену і справедливу щодо усіх гравців ринку», – повідомила FinClub виконавчий директор Незалежної ассоаціаціі банків України Олена Коробкова.

Оновлений документ буде масштабнішим. Якщо постанова № 37 стосується тільки відбору банків для виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги, то проект постанови, що готується, також зачіпатиме виплату пенсій.

Відсіють не усіх

Згідно з проектом документа, який є у розпорядженні FinClub, уповноважені банки повинні будуть відповідати вісьмом критеріям – на один менше, ніж раніше. Повністю ідентичні п'ять вимог.

Як і зараз, частка активів банку-кандидата на виплати має становити не менше 1% активів банківської системи; банк повинен працювати на ринку не менше трьох років; не допустять до роботи з бюджетниками банки, чиї власники або пов'язані особи перебувають під санкціями. Не допустять до таких виплат банки, які не є учасниками ФГВФО, «крім випадків, передбачених законом» (виняток стосується Ощадбанку), або мають борги перед ФГВФО зі сплати зборів, штрафів, пені, або ж мають заборгованість зі сплати податків і зборів до держбюджету.

Втім, з'явилося виключення з правила розміру активів: воно не поширюється на банки, контрольний пакет акцій яких належить міжнародним фінансовим та банківським установам, які мають інвестиційний рейтинг від міжнародно-визнаних рейтингових агентств.

Трохи жорсткішими будуть вимоги НБУ: до банків протягом шести останніх місяців (зараз – три) комісія НБУ не повинна застосовувати заходи впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних операцій. Не зможуть брати участь у конкурсі банки, які протягом останніх трьох місяців не виконували нормативи НБУ.

З'явилася нова вимога: співвідношення кредитів, виданих Нацбанком, до статутного капіталу банку не повинно перевищувати 50%. Але зникла норма про викуп ОВДП в розмірі не менше 20% регулятивного капіталу банку.

Як і зараз, банки повинні емітувати платіжні картки, але зникла вимога, що емісія карток держсистеми (мова про «Простір», раніше – НСМЕП) має скласти не менше 10% випущених карт.

Держбанки стають уповноваженими поза конкурсом. Їхній унікальний статус збережено.

Боротьба за статус

Цей документ почала готувати ще команда Наталії Яресько. «Як Мінфін і обіцяв, він відмовився від вимоги щодо обов'язкової емісії карток НСМЕП. А ось щодо вимоги з ОВДП йшли дискусії. На Мінфін давило банківське лобі. Більш того, штучна вимога з купівлі ОВДП – дуже адміністративний крок. Тоді й з'явилася вимога про обсяг рефінансування: він виглядає більш виваженим, його досить легко вираховувати. Головним «адресатом» як попередньої, так і нової норми є ПриватБанк», – пояснив FinClub екс-співробітник Мінфіну.

Голова Нацбанку Валерія Гонтарева заявила, що ПриватБанк винен регулятору близько 26 млрд грн (щомісяця погашає по 650 млн грн), тоді як статутний капітал банку – 27,86 млрд грн.

Втім, у Нацбанку пояснили FinClub, що з останньої версії постанови критерій рефінансування зник. Це означає, що ПриватБанк не усунуто з цього ринку. У ПриватБанку зараз відмовилися від коментарів. Раніше в банку заявляли про готовність виконувати постанову, але в підсумку оскаржили його.

«Про умови з рефінансування мова не йде. Цей проект постанови став результатом тривалих переговорів НАБУ з Нацбанком і новим Кабміном. Ми вважаємо цей проект більш зваженим і справедливим. Він в рівній мірі захищає населення, але в той же час не порушує принципів чесної конкуренції між усіма гравцями ринку. Якщо проект ухвалять у такій редакції, ми не будемо виступати проти», – розповіла FinClub Олена Коробкова.

Чищення рядів

У порівнянні з нинішнім списком, кількість уповноважених банків може скоротитися більш ніж удвічі з нинішніх 44 установ. Станом на 1 квітня, активи лише 17 банків перевищують 1% активів усієї банківської системи. З них три – Сбербанк, ВТБ Банк і Промінвестбанк – одразу відсіваються за критерієм міжнародних санкцій.

Завдяки особливому критерію ще 11 банків могли б пройти «у фінал» – у них є міжнародні акціонери: Кредобанк, Прокредит Банк, Універсал Банк, Правекс-банк, Піреус Банк, Марфін Банк, Ідея Банк, Кредит Європа Банк, Дойче Банк ДБУ, «форвард»,«СЕБ Корпоративний банк». Але власники лише менше половини з них мають інвестиційні рейтинги. Не проходять цей критерій Піреус Банк, Марфін Банк, «Форвард», Універсал Банк. Під питанням Ідея Банк і Кредит Європа Банк.

Директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов пропонує в новій постанові Кабміну прописати, що вона діятиме до набуття чинності закону, «яким будуть врегульовані питання захисту прав людини на вільне обрання банківської установи для отримання заробітної плати, пенсії, інших виплат, і заходів з економії коштів бюджетних установ, державних і комунальних підприємств, але не пізніше, ніж до 31 травня 2017 року». «Комплексною програмою розвитку фінансового сектора до 2020 року передбачені добровільний і особистий вибір громадянином банківської установи для отримання переказів, а також відсутність обмежень і зайвого регулювання для банків», – йдеться в листі ЄМА на ім'я прем'єр-міністра Володимира Гройсмана.

Хоча НАБУ й підтримує нову ініціативу уряду, окремі банки готові оскаржити її також. «Банк Кредит Дніпро в цілому виступає проти дії постанови № 37 від 20 січня 2016 року. Низку заходів, про які йдеться в документі, ми вважаємо дискримінаційними і такими, що порушують стандарти вільної конкуренції. І маємо намір боротися за скасування цих норм в суді», – говорить директор з юридичних питань Банку Кредит Дніпро Максим Грінченко. Щонайменше одна норма, проти якої виступає банк, прописана в новій постанові – вимога до активів.

Інші банки не оскаржуватимуть рішення уряду. «Ми вже два роки не займаємося виплатою пенсій, оскільки сфокусувалися на платіжних проектах через платіжну систему FlashPay. Тому це рішення для нас не є критичним», – говорить голова правління банку «Фамільний» Ольга Долженко.