Нацкомфінпослуг затвердила нові ліцензійні умови для надання фінансових послуг, щоб уніфікувати вимоги до всіх учасників небанківського фінансового ринку. Регулятор посилив вимоги не тільки до матеріально-технічної бази та документів ліцензіатів, але й їхніх керівників. До керівництва фінансовою установою не допускатимуть топ-менеджера з небездоганною діловою репутацією. Зокрема, під заборону підпадає «особа, яка не менше шести місяців обіймала посаду керівника, фінансового директора або головного бухгалтера фінансової установи, що визнана банкрутом, піддана процедурі примусової ліквідації, або до якої було застосовано захід впливу регулятора у вигляді відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації». Цей мораторій діятиме протягом п'яти років з дня настання однієї з вищевказаних подій.

Підставою для неузгодження кандидатури стане «неналежне виконання обов'язків як платника податків, наявність інформації про те, що особу включено до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності, або застосування міжнародних санкцій до фізичної особи», йдеться в ліцензійних вимогах.

Логічне продовження

Учасники підконтрольних Нацкомфінпослуг ринків вважають такий крок очікуваним. «Після того як Нацбанк вжив аналогічних заходів по відношенню до банків, ми очікували аналогічних дій і по відношенню до нас», – говорить президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Вікторія Волковська. Більш того, якщо все-таки буде ухвалено рішення про розділення повноважень Нацкомфінпослуг між Нацбанком і НКЦПФР, банківські вимоги вся одно поширяться на страхові, лізингові компанії, кредитні спілки та ломбарди.

Представники асоціацій кредитних спілок та страхових компаній вже навіть увійшли до робочої групи зі створення апеляційної комісії, яка займатиметься люстрацією банкірів і відбілюванням їхньої репутації. Тоді генеральний директор Української федерації страхування Галина Третьякова попереджала, що банкіри, які втратили можливість керувати банками, перейдуть на роботу в страховий сектор або на ринок кредитної кооперації. А на небанківському ринку саме від керівників залежить стійкість компаній. «Якщо в банках не завжди відповідальність за банкрутство лежить на керівнику, а винним може виявитися власник установи, то в кредитних спілках причиною краху найчастіше є умисні або ненавмисні дії керівників», – зазначає Вікторія Волковська.

На відміну від банківського ринку, де через «банкопад» під санкції потрапило більше тисячі топ-менеджерів і акціонерів, на небанківському ринку норма зараз торкнеться небагатьох. Тимчасову адміністрацію запроваджено лише в деяких компаніях. Наприклад, останніми роками від управління компанією відсторонювалось керівництво «Оранти», «Еталону» і «Гарант-Авто».

Оцінити ефективність таких заходів поки складно. «Досвід банківського ринку показав, що найжорсткіші норми або обмеження можна обійти. Якщо фахівець з небездоганною репутацією не має права очолити компанію, він стане радником, керуючим директором або кимось ще, чию кандидатуру не потрібно погоджувати з регулятором. Але саме він де-факто керуватиме компанією. А чинний голова з бездоганною репутацією буде номінальним керівником», – попереджає голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський.