Росбанки б'ють не по паспорту

Росбанки б'ють не по паспорту

НБУ ініціює санкції проти російських держбанків, якщо отримає підтвердження, що вони визнають «паспорти» так званих ДНР і ЛНР. В цьому випадку росбанки не зможуть заробляти до $90 млн на рік на кредитуванні українських «дочок». Втім, «паспорти» визнають також росбанки, що належать європейським банківським групам, проте НБУ не обіцяє їх покарати.



Дійшли до санкцій

Національний банк пропонує покарати російські материнські структури українських дочірніх банків. «Нацбанк України направив офіційні запити до російських банків щодо обслуговування ними клієнтів з використанням паспортів «ЛНР» і «ДНР». У разі офіційного підтвердження цієї інформації НБУ звернеться до секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова з пропозицією застосувати санкції до материнських структур представлених в Україні банків з державним російським капіталом», – заявили в п'ятницю у прес-службі.

Нацбанк таким чином відреагував на скандал з наданням в Росії офіційного статусу так званим паспортам, що випускаються терористичними організаціями ДНР і ЛНР на тимчасово неконтрольованій владою території України – в ОРДЛО.

Президент РФ Володимир Путін ще 18 лютого видав указ № 74 «Про визнання в РФ документів та реєстраційних знаків транспортних засобів, виданих громадянам України та особам без громадянства, які постійно проживають на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України». Цей указ надав банкам РФ право обслуговувати клієнтів з «паспортами» так званих ДНР і ЛНР.

Майже на місяць тема затихла. Але 7 березня російський Сбербанк заявив, що почав обслуговування клієнтів за цими «паспортами» у всіх своїх відділеннях і філіях. «Від моменту підписання указу президента РФ про визнання паспортів ДНР і ЛНР Сбербанку потрібен час для організації прийому в якості документа, що посвідчує особу, нових видів паспортів. Жителям ДНР і ЛНР доступні продукти і послуги банку, які надаються іноземним громадянам/особам без громадянства», – йшлося в повідомленні.

Аналогічну заяву зробив і Газпромбанк: «Газпромбанк приймає паспорта ДНР і ЛНР до розгляду, як і паспорти будь-яких інших громадян іноземних держав». Після цього лояльність «паспортам» окремих районів Донбасу продемонстрували Юнікредитбанк і ОТП-банк, повідомила російська газета «КомерсантЪ».

Це викликало відповідну політичну реакцію в Україні. Ще 7 березня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков закликав НБУ застосувати до Ощадбанку санкції, зазначивши, що «Сбербанк Росії повинен припинити свою роботу в Україні». До вечора того ж дня НБУ заявив: «У разі підтвердження цієї інформації НБУ ініціюватиме перед РНБО питання про застосування санкцій до дочірнього банку Сбербанку Росії в Україні – ПАТ "Сбербанк"».

Минулої п'ятниці український Сбербанк заявив, що, працюючи за ліцензією НБУ в рамках законодавства України, не може приймати для ідентифікації клієнтів документи, які не визнає Україна. «Банк не обслуговував, не обслуговує і не має наміру обслуговувати фізичних і юридичних осіб на підставі документів, виданих на непідконтрольних українській владі територіях, і не здійснює фінансові операції на даних територіях», – заявили в прес-службі Сбербанку.

Це логічно: український банк може приймати лише документи, дозволені НБУ, а норми російського права не діють за межами РФ. Саме тому НБУ заговорив про санкції не до українських, а до російських банків, які в РФ приймають «паспорти». «Клієнти і вкладники зазначених банків в Україні обслуговуватимуться в звичайному режимі», – говорила заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

НБУ не бере на себе усієї відповідальності: рішення про санкції (в рамках закону «Про санкції») прийме РНБОУ (ст. 5) за рекомендаціями Нацбанку, який, крім запобігання виведенню капіталу за межі України (ст. 4), може анулювати банківську ліцензію. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман підтримав можливе впровадження санкцій. «З огляду на ситуацію, доцільним буде обмежити ПАТ «Сбербанк» у праві користування певними активами, або, в разі продовження порушення законодавства, ініціювати питання про скасування ліцензії на здійснення банківських операцій. В результаті, банк втратить можливість працювати як фінансова установа», - говорить старший юрист юркомпанії «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Інна Рудник.

До кого будуть застосовані санкції

НБУ каже про санкції до російських держбанків, яким в Україні належить п'ять банків (Ощадбанку належать Ощадбанк і ВіЕс Банк, банку ВТБ – ВТБ Банк і БМ Банк, ЗЕБу – Промінвестбанк), хоча указ Путіна повинні виконувати усі шість сотень російських банків. А отже, під санкції України можуть підпадати УСІ установи, в тому числі й російські банки з іноземним капіталом, материнські структури яких володіють банками в Україні.

У НБУ не виключають, що європейські банки можуть опинитися під санкціями, хоча це й виглядає неправдоподібно, навіть незважаючи на те, що їхні російські «дочки» працюватимуть з «паспортами». «Остаточне рішення щодо виду санкцій і переліку банків – у компетенції РНБО», – сказали FinClub в прес-службі НБУ на питання про можливі санкції до європейських банків.

Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків каже, що указ про визнання Росією паспортів, які видають бойовики, поширюється не тільки на банки з державним капіталом, а й на всі інші банки, що працюють в РФ. «А до цього кола входять і західні банківські групи, що мають дочірні банки як в Росії, так і Україні. За логікою, вони повинні будуть або не обслуговувати клієнтів з такими «паспортами», або отримати санкції тут. Більш того, PayPal, яка активно працює в РФ, має там ліцензію небанківської фінансової установи, і перед нею постає аналогічна дилема», – зазначає експерт.

Багато що в цій історії буде залежати від того, який саме функціонал російські банки нададуть носіям «паспортів» «ДНР» і «ЛНР». «Річ в тому, що указ Путіна не поширюється на політику банків «знай свого клієнта», а це ключовий елемент політики протидії відмиванню брудних грошей. Ніхто не заважає навіть Сбербанку виробити внутрішній документ, за яким паспорти визнаються, наприклад, для купівлі валюти або відправлення переказів без відкриття рахунків, але ні картку, ні депозити за ними відкрити не можна, ні кредити взяти, а поява директора компанії-позичальника з таким паспортом може автоматично означати негативне рішення щодо кредиту для бізнесу», – припускає член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

На його думку, важливо те, як поведуть себе самі російські банки, а також чи буде зовнішній тиск на них з боку НБУ, МЗС і закордонних партнерів України. «Якщо це викличе шквал обурення не тільки в Україні, але й в Західній Європі, я не виключаю, що ситуація складеться так само, як і з банками в Криму: начебто вони там є, але їхня кількість впала з 30 до 10, і всі вони настільки дрібні і не дорожать своєю репутацією, що в сукупності банківською системою назвати їх не можна», – вважає Віталій Шапран.

Про які санкції йдеться

НБУ назвав тільки одну можливу санкцію – заборону на отримання відсотків за кредитними лініями «дочкам». «Йдеться про запобігання виведення капіталів банками з державним російським капіталом шляхом повернення отриманих від материнських структур позик, сплати відсотків за ними», – заявила Катерина Рожкова.

Заборгованість українських банків перед російськими установами швидко скорочувалася в минулі роки, оскільки кредитні лінії материнських структур конвертувалися в капітал для виконання програми докапіталізації та покриття проблемного кредитного портфеля. «Незважаючи на те що банки з російським державним капіталом в 2014-2016 роках були змушені збільшити капітал на 72,8 млрд грн за рахунок конвертації кредитів від материнських структур, за нашими оцінками, у них ще залишається близько $1,3 млрд кредитної заборгованості. У разі заборони на сплату відсотків материнські банки недоотримають $70-90 млн на рік», – підрахував Михайло Демків.

Які можуть бути інші наслідки визнання «паспортів»

В історії з «паспортами» питання викликає не тільки те, чи приймуть російські банки ці документи для ідентифікації. Цікаво, чи прийме український банк грошовий переказ на ім'я українського громадянина, який надав банку український паспорт, але отримує грошовий переказ/платіж з РФ від особи, яка надала в Росії в якості ідентифікуючого документа «паспорт» «ДНР-ЛНР».

В українському Сбербанку сказали, що вони це не коментують. У Промінвестбанку і ВТБ Банку не відповіли на запит FinClub.

«Український банк, як суб'єкт первинного фінансового моніторингу, має право запитувати і проводити аналіз документів, що підтверджують операцію, в тому числі і тих, які стосуються відправника грошових коштів. При отриманні грошового переказу від громадянина невизнаних держав немає правових підстав вважати таку операцію законною. Тому банк може призупинити операцію до з'ясування всіх обставин або відмовити в її проведенні. Малоймовірно, що український банк видасть гроші на руки одержувачу, оскільки тим самим він побічно підтвердить операцію і може накликати на себе розслідування», – вважає Інна Рудник.

Питання до російських банків виникнуть не тільки з боку України, але й інших країн. Юрист Інна Рудник вважає, що санкції можуть бути різними: від відмови в подальшому проведенні операції до більш глобальних, в тому числі і від FATF, організації, яка займається боротьбою проти легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом. «FATF – зараз невиконавчий орган, це бюрократи, які просто проводять обмін досвідом боротьби з відмиванням. Обмін інформацією між фінрозвідками ведеться переважно в Егмонтській групі. І члени цієї групи можуть запитати: «А що саме нам надає РФ? Адже вона визнає паспорти ДНР і ЛНР, але не контролює якість цих документів, які виробляються на території, де, по суті, триває війна, і людина може мати три-чотири паспорти на різні прізвища». Що швидше фінрозвідки ЄС поставлять це питання РФ, то швидше ми досягнемо формалізації виконання указу Путіна», – підкреслює Віталій Шапран.

Другий парадокс, на його думку, полягає в тому, що вже у так званих громадян ДНР і ЛНР може виникнути бажання випатрати той же Сбербанк РФ, взяти кредити на ці паспорти, проводити перекази на незрозумілі цілі тощо. «Поява документів з території, де немає державності та системи контролю за документами, є невигідною для самих російських банків. От саме через те, що Путін поспішив, протягом двох-трьох місяців усе поступово зведеться до кримського сценарію. Указ Путіна, так би мовити, відкрив двері криміналітету в банківський сектор, але через російські банки, які самі недалеко відійшли від цього поняття», – вважає він.

 

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.

Долучайтесь