Від приватного до державного

Уряд звернувся до НБУ з пропозицією ухвалити спільну постанову, яка «фактично зобов'яже ФГВФО реалізовувати майно виключно в електронному режимі, виключно на електронних торгах, виключно на одному публічному майданчику». «Голова НБУ категорично підтримує цю позицію», – заявив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк під час засідання Кабміну. «Ми проводили зустріч в НБУ. Відтоді минуло два місяці, НБУ поділяє позицію уряду, що все майно ліквідованих банків має продаватися виключно на одному публічному майданчику. У нас є майданчик Мін'юсту – Система електронних торгів арештованим майном. Зараз ФГВФО продає майно ліквідованих банків на 59 різних майданчиках. Я намагався їх знайти – не знайшов», – обурився прем'єр-міністр.

Міністр юстиції Павло Петренко підказав прем'єру, що майданчики, з якими працює Фонд, «неелектронні». «ФГВФО, на жаль, поки не підтримує позицію уряду і намагається залишити стару модель», – заявив він. На кону, за словами міністра, продаж активів на 47 млрд грн. «Я хотів би публічно звернутися до Фонду гарантування вкладів фізосіб. ФГВФО – це окрема незалежна державна установа, яка займається ліквідацією банків. Мільярдні активи банківського сектора потрапляють до Фонду. Що більша сума буде виручена від майна ліквідованих банків, то більше буде відшкодування людям, які мали депозити в цих банках, юрособам, які мали в них рахунки, і відшкодування державі в тому числі», – сказав прем'єр.

«Ми готові простягнути руку допомоги ФГВФО. Ви ж, Мін'юст, безкоштовно надаватимете послуги?» – запитав Арсеній Яценюк. Міністр юстиції у відповідь промовчав. Рішення затвердили.

Список компаній, відібраних Фондом для продажу активів, опублікований на його сайті. На 22 лютого в ньому було 50 майданчиків: за 2012-2013 роки дозволи отримали 13 з них, в 2014-му список поповнився 11 компаніями, а в 2015-му – ще 26 компаніями (12 лютого і 21 грудня). Банки можуть реалізовувати майно на відкритих торгах (аукціон) або шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. «Продаж майна (активів) банку може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках)», – йдеться в порядку реалізації майна неплатоспроможного банку. ДП «СЕТАМ» стало 43-м майданчиком ФГВФО (з 21.12.2015).

За перше півріччя 2015 року до системи СЕТАМ занесено 57 тис. лотів загальною вартістю 5,2 млрд грн. Попередня модель продажу арештованого майна дозволяла продати за стартовою ціною не менше 0,5% лотів, інші 99,5% – лише після зниження ціни. Під час продажу через СЕТАМ середнє збільшення ціни продажу майна порівняно зі стартовою ціною склало 16,3%.

ФГВФО у роздумах

«Не все так добре в роботі з СЕТАМ. Є там деякі проблеми і неготовність за певними активами здійснювати продаж об'єктивно», – відповів директор юридичного департаменту ФГВФО Віктор Новіков на запитання журналіста FinClub про ініціативу Кабміну. Хоча Фонд вже використовує СЕТАМ для продажу забезпечення за кредитами рефінансування Нацбанку. «Найкращі активи неплатоспроможних банків перебувають у заставі НБУ під рефінансування. І майже за кожним таким активом використовується система СЕТАМ», – підкреслив Віктор Новіков.

За його словами, виконавча дирекція ФГВФО майже на кожному засіданні «приймає рішення щодо продажу активів ліквідованих банків через СЕТАМ» (докладніше див. інтерв'ю).

Антимонопольний рух

Інші майданчики обурені. «Продажем майна банків-банкрутів займаються товарні біржі зі своїми електронними системами. І рішення Кабміну, звичайно, дуже відчутно вдарить по біржах, бо у деяких бірж це основне джерело доходів, – говорить FinClub директор компанії «Універсальні електронні торгові системи» Віталій Козлов. – Біржі ведуть свій бізнес прозоро, оскільки над ними існує контроль і є конкуренція серед бірж: у будь-який момент біржу можуть замінити іншою, якщо вона не відповідає вимогам або замішана в махінаціях».

Монополізація ринку усуне стимули до поліпшення сервісу продажу і не дозволить окупити вже зроблені інвестиції в електронні майданчики. «На ринку багато гравців, і кожен намагається довести, що він кращий. СЕТАМ – це один з гравців, він може розвиватися і продавати більше. Але натомісць прем'єр заявляє, що інші учасники ринку не потрібні, а отже, не потрібна й конкуренція, – пояснює прес-секретар майданчики UBIZ.ua Володимир Бойко. – Компанії вклали десятки мільйонів гривень в розробку програмного забезпечення і роботу в регіонах. А тепер держава каже, що ми не при справах». За свої послуги приватні майданчики в середньому беруть 2-4%. Для об'єктів вартістю понад 20 млн грн комісія може впасти до 250 тис. грн (1,25%) і нижче.

Конкуренти говорять про збої в роботі СЕТАМ. «Протягом двох місяців 2016 року на сайті СЕТАМ було розміщено шість повідомлень про неможливість проводити торги усіма або частиною лотів. Найбільш популярна причина для скасування торгів – «технічні підстави». Які саме технічні підстави стали перепоною для проведення торгів, в СЕТАМ не пояснюють», – йдеться на сайті UBIZ.ua. Користувачі СЕТАМ активно скаржаться на форумі на роботу держбіржі. Основні претензії: неможливо додзвонитися в кол-центр, складності з подачею заявок на аукціони, нарікання на режим спецставки, затримки з поверненням гарантійного внеску в 10%.

Монополізація ринку законсервує ці проблеми. «Майданчик СЕТАМ вже давно відомий своєю негативною репутацією, коли торги відбуваються під одного учасника, йде маніпуляція лотами, що продаються, – каже Віталій Козлов. – А взагалі це монополізація ринку з усіма наслідками». «Державі треба швидко продавати, швидко повертати свої гроші. А через боротьбу з корупцією може статися колапс продажів як таких. І що буде далі?» – запитує директор департаменту проблемних активів корпоративного бізнесу Олег Паденко.

Корекція правил

Однак порушення є і в роботі приватних бірж. «Їхня мета – домогтися, щоб учасників торгів було якомога менше. Це досягається створенням штучних труднощів при ознайомленні потенційних покупців з активами, що продаються, малим терміном між оголошенням про продаж майна і конкурсом-аукціоном, який може досягати усього 10 днів, навіть щодо активів на сотні мільйонів гривень. Аналогічні проблеми виникають також під час продажу Мін'юстом арештованого майна через СЕТАМ», – каже голова Всеукраїнської громадської організації «Українська палата арбітражних керуючих» Анатолій Родзинський.

Проблему може вирішити зміна правил продажу активів ліквідованих банків. «Правила можуть бути відкоректовані так, що зловживання будуть неможливі, а додатковою гарантією могло б стати перерахування компаніями, які бажають продавати, грошових сум до бюджету, що свідчило б про їхню сумлінність. При цьому всі компанії були б на конкурсній основі допущені до продажу як майна банків, так і майна, арештованого Мін'юстом, що створило б реальну конкуренцію, боротьбу за покупця і низьку вартість їхніх послуг», – вважає Анатолій Родзинський.

За 2015 рік ФГВФО реалізував активів неплатоспроможних банків на 1,2 млрд грн. Враховуючи, що в найближчі роки на торги загалом виставлять активи номінальним обсягом понад 400 млрд грн, то навіть якщо приватні біржі отримають невелику частку від ринку, вони зможуть заробити. За інформацією джерела FinClub у ФГВФО, вони розглядають можливість посилення умов роботи електронних майданчиків, що має виключити зловживання на торгах. Але нове рішення Кабміну впливає на ці плани.

Проблеми у потенційних покупців виникають не лише на етапі торгів і купівлі майна, але й на етапі отримання інформації про лоти. А за ці дані відповідають не біржі, а саме ФГВФО. «Ми хотіли б отримати доступ до окремих кредитів і активів банків-банкрутів. Хотіли зробити це ще в 2015-му, але не отримали доступу до інформації про ці активи», – розповів президент Альфа-банку Олександр Луканов.

Олена Губар, В'ячеслав Садовничий

Бліц-інтерв'ю з директором юридичного департаменту ФГВФО Віктором Новіковим:

– Ви з СЕТАМ працюєте за активами НБУ, але в заяві прем'єр-міністра Арсенія Яценюка йдеться про всі активи ліквідованих банків. Чи готовий Фонд перейти на СЕТАМ?

– А чи готовий СЕТАМ?

– Я спілкувався з банками, на їхню думку, СЕТАМ не справляється...

– Я б не хотів про це говорити, хоча натякну на це. Треба ще в ньому навести порядок.

– Яценюк анонсував спільне рішення НБУ-Кабміну про переведення Фонду на СЕТАМ.

– Ми погодили з Нацбанком, що ми вже через СЕТАМ проводимо торги з продажу забезпечення за їхніми кредитами рефінансування.

– А за іншими активами коли можна перейти?

– В процесі. СЕТАМ нами вже активно використовується. Фактично на кожному засіданні дирекції з продажу активів ми ухвалюємо рішення щодо продажу через СЕТАМ.

– Тобто ви не проти перевести з приватних бірж усі угоди на СЕТАМ?

– Розглядаємо. Це пов'язано з офісом консолідованих продажів. Ми в процесі.

– Тепер планується якась робоча зустріч?

– Ми зустрічаємося – Мін'юст, НБУ. У нас постійно зустрічі, в тому числі й щодо СЕТАМ. Ми не ховаємося, активно працюємо в цьому напрямку.

– У четвер приватні біржі на брифінгу протестуватимуть проти монополізації ринку. Що ви їм скажете?

– Ми все робимо в рамках закону. Хто скаже, що ми щось порушуємо, коли когось обираємо? До того ж йдеться про забезпеченого кредитора, і він має право вибору майданчика, адже його майно продаватиметься. Хто заборонить забезпеченому кредитору консультувати і направляти нас на СЕТАМ? Адже всі гроші (від цих активів. – FinClub) підуть не Фонду, а Нацбанку.

– Зараз немає документа, який би зобов'язав на конкретному майданчику проводити торги?

– Так, це право уповноваженої особи, а зараз і дирекції, рекомендувати з-поміж акредитованих майданчиків. «Конкурс» у нас – це фактично акредитація, а вже з акредитованих обирається майданчик. Сьогодні ознака – це найменша ціна послуг, але ми міняємо підходи, оскільки ціна не відображає якості. Робота триває. Скоро зміниться нормативна база.

– Коли?

– В березні.