Пряме рухається до загального

Моторне (транспортне) страхове бюро ініціює перехід всіх учасників ринку ОСЦПВ на пряме врегулювання збитків. Це питання буде розглянуто 12 квітня. «На загальні збори асоційованих членів МТСБУ винесено питання внесення змін до статуту бюро, щоб взаєморозрахунки в рамках прямого врегулювання стали обов'язковими для всіх страхових компаній. Ми сподіваємось на підтримку страховиків», – заявив генеральний директор МТСБУ Володимир Шевченко.

Пряме врегулювання означає, що потерпілому в ДТП автовласникові не треба звертатися за виплатою до страхової компанії винуватця ДТП. Потерпілий може звернутися до страховика, у якого сам купив поліс ОСЦПВ. Його страхова компанія проведе виплату, а потім стягне компенсацію з іншого СК. Ця модель покликана спонукати автовласників купувати собі не дешеву, а якісну страховку ОСЦПВ.

Пілотний проект прямого врегулювання страхових випадків стартував у добровільному порядку 1 грудня 2016-го. Його почали 17 СК з 54 членів МТСБУ: «АХА Страхування», «Арсенал Страхування», «PZU Україна», «ВУСО», «АСКА», «Оранта», «Універсальна», «УНІКА», «ПРОСТО-страхування», «Провідна», «ІНГО Україна», «Міжнародна страхова компанія», «Країна», «КРЕДО», «АСКО-Донбас Північний», «Колоннейд Україна», «Брокбізнес». «Можна упевнено констатувати, що система прямого врегулювання повністю працездатна. Ми протестували всі етапи процесу, починаючи від реєстрації збитків з 1 грудня і до розрахункової сесії в березні за збитками, врегульованими в грудні-січні», – говорить віце-президент СК «АХА Страхування», голова робочої групи при МТСБУ щодо впровадження прямого врегулювання Максим Межебицький.

Швидше, більше, вище

Страховики констатують зменшення середнього терміну врегулювання і підвищення якості обслуговування клієнтів. «Всі учасники проекту націлені саме на результат – виплатити страхове відшкодування своєму потерпілому клієнту», – стверджує директор департаменту врегулювання збитків регіональної мережі «Арсенал Страхування» Костянтин Палазов.

За даними МТСБУ, з грудня до березня за системою прямого врегулювання надійшло понад 1,5 тис. звернень, а це понад 10% від усіх заявлених страхових випадків. Вже проведені взаєморозрахунки за 323 випадками на 4,5 млн грн. Середня сума виплати у справах прямого врегулювання виявилася на 20% вище суми звичайних виплат. «Середній термін врегулювання за цими збитками склав 24 календарних дні, що в рази менше, ніж середній термін на ринку ОСЦПВ у рамках загальної системи», – підкреслює пан Межебицький. За його словами, в «AXA Страхування» до третього місяця роботи проекту частка виплат за прямим врегулюванням досягла 20% виплат з ОСЦПВ і продовжує рости.

У «PZU Україна» частка заяв з прямим врегулюванням становить 13%, а середня виплата за цією системою відрізняється від звичайної всього на 4%. «Говорити про тенденції зарано: порівнюються 1382 виплати з ОСЦПВ і 90 за прямим врегулюванням», – говорить менеджер управління автотранспортного страхування «PZU Україна» Павло Корсун. «Більш показовими будуть результати першого року роботи проекту», – вважає Володимир Шевченко. На його думку, комунікація між страховиками вже покращилася. «Всі спірні питання вирішуються в рамках проекту шляхом листування за допомогою електронних каналів зв'язку. Кількість претензій істотно знизилося, бо взаєморозрахунки між страховиками стали автоматичними. Рівень взаємної довіри зростає», – зазначає він.

Не все так райдужно

«Потенціал системи прямого врегулювання, якщо зберігається нинішня кількість учасників, – не вище 30%», – вважають в «Оранті». Приєднатися до проекту може будь-який член бюро. Але страховики не поспішають: добровільно в проект з грудня вступила всього одна компанія – з 1 лютого 2017-го до проекту підключився «Європейський страховий альянс».

Вісім СК з 18 учасників проекту покривають близько 90% ринку прямого врегулювання як за кількістю вимог, так і за часткою виплат. При цьому середня виплата в рамках прямого врегулювання складає майже 15 тис. грн при 9 тис. грн за звичайною моделлю. Невеликі страховики скаржаться на те, що їм невигідно брати участь у новій системі. Нібито середня сума виплат у великих СК менше, ніж у невеликих. «Нинішня система виплат базується на бельгійській моделі. Коли запропонували цей варіант, ми попереджали, що в маленькій Бельгії вік автомобілів та їхня ціна рівномірні по всій країні. А у нас за межами міст-мільйонників 90% автомобілів старше 20 років. Ось і виходить, що компанія, яка працює в конкретному регіоні або місті, несе підвищений ризик необхідності платити більше, ніж отримає. Якщо у компанії менше ста виплат на місяць, вона отримуватиме постійний негативний результат», – вважає гендиректор Асоціації Страховий Бізнес В'ячеслав Черняховський.

За нинішнього механізму взаємозаліку що більше виплат у страховика, то менше ймовірність сильних коливань розміру виплат. «Невеликі компанії можуть отримувати додаткове фінансове навантаження за рахунок того, що за їхніми полісами частіше виплачують більш великі страховики, у яких набагато більше полісів. Але перша розрахункова сесія показала незначні відхилення виплачених відшкодувань від суми, яка була компенсована компанії в рамках розрахункової сесії», – розповідає Костянтин Палазов.

Похибка у взаєморозрахунках за першими понесеними збитками може бути помітною. «Це не проблема, оскільки за результатами наступних розрахункових сесій ця похибка буде накопичувальним підсумком знижуватися. У компанії є можливість накопичувати збитки в рамках прямого врегулювання і виставляти їх для участі в розрахунковій сесії в той момент, коли їхня кількість досить велика для того, щоб похибка була мінімальною», – переконує Максим Межебицький. «Що більше виплат включено в сесію, то нижче відхилення між сумою фактичних виплат і компенсацією в рамках взаєморозрахунків. Найменші відхилення будуть досягнуті тоді, коли всі виплати з ОСЦПВ відбуватимуться в рамках прямого врегулювання», – упевнений пан Шевченко.

Розбіжності виникають і у визначенні матеріального збитку за збитками в межах 50-100 тис. грн. Таких страхових випадків всього 3-4%, але вони займають 20-25% виплат. Пряме врегулювання віддає страховику потерпілого повноваження визначити розмір збитку. Цей страховик, ймовірно, поставить інтереси клієнта, якому потрібна виплата більше, вище інтересу страховика винуватця ДТП. В такому випадку можливий конфлікт, якщо один страховик пропонує обійтися рихтуванням частини кузова, а другий – замінити цілі деталі.

Скаржаться страховики й на те, що багато замовників послуг ОСЦПВ в тендерних умовах прописують вимогу бути учасником системи прямого врегулювання. «Коли в АМКУ погоджували документи за прямим врегулюванням, ми просили врахувати цей момент, але до нас не прислухалися, тому ми були змушені звернутися до суду», – сказав В'ячеслав Черняховський. Учасники проекту не бачать в цьому великої проблеми. «Якщо потенційні страхувальники включають в тендерні умови участь компанії в системі прямого врегулювання, то їм це потрібно. Страховик, який вирішив не брати участі в системі прямого врегулювання, сам поставив себе в такі умови», – вважає Павло Корсун.

Повільний зліт

На думку В'ячеслава Черняховського, система прямого врегулювання повинна враховувати інтереси і великих, і невеликих компаній. При цьому пряме врегулювання необхідно прописати в законах про страхування та ОСЦПВ, щоб уникнути юридичних колізій, коли клієнт захоче отримати виплату відразу в двох СК. «Хоча в існуючій системі прямого врегулювання прописано, що після того, як клієнт отримав розрахунок у своїй страховій компанії, він не може звертатися до компанії винуватця ДТП, на законодавчому рівні він має рацію, а також повне право оскаржити це рішення», – говорить пан Черняховський.

Європейський досвід показує, що добровільні ініціативи страховиків краще приживаються, ніж ті, що нав'язані державою, вважає пан Палазов. Але в Україні страхування часто розвивається «з-під палки». «Система прямого врегулювання охопить весь ринок, коли це стане обов'язковим, або коли з ринку підуть неплатоспроможні компанії, які байдужі до інтересів клієнтів», – вважають в прес-службі СК «Оранта».

У МТСБУ сподіваються, що страховики підтримають загальне пряме врегулювання. «Якщо загальні збори 12 квітня підтримають нашу ідею про внесення змін до статуту, то на підготовку положення, його затвердження і узгодження з Антимонопольним комітетом може знадобитися від півроку до року. І вже в 2018-му пряме врегулювання може стати обов'язковим», – прогнозує Максим Межебицький.