Заклик у порожнечу

Правоохоронці проігнорували звернення НБУ – жодної публічної реакції на заклик захистити банки з російським держкапіталом від вандалів та «агресивно налаштованих людей» не було. Нацбанк у четвер попросив силовиків забезпечити співробітникам п'яти банків і 1,7 млн їхніх вкладників доступ до відділень і банкоматів. «Діяльність цих банків обмежується під тиском агресивно налаштованих груп людей, які фактично блокують роботу відділень цих банків та банкоматів, заважають доступу клієнтів до їхніх рахунків, до можливості скористатися платіжними коштами», – заявила заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Найбільший роздрібний депозитний портфель на початок 2017 року був у Сбербанку – 11,42 млрд грн. У Промінвестбанку населення зберігало 5,3 млрд грн, у ВТБ Банку – 4,54 млрд грн, БМ Банку – 0,69 млрд грн, у ВіЕс Банку – 0,46 млрд грн. Сумарно це 22,41 млрд грн, але в банках з російським капіталом портфелі перманентно скорочуються і до березня склали 21 млрд грн. При цьому вклади до 200 тис. грн, що підпадають під гарантії ФГВФО, складають 40%, решта – великі вклади.

Блокадні будні

Напади на офіси «дочок» російських банків відбуваються з 2014 року, але на початку 2017-го вони вийшли на новий рівень. 30 січня активісти праворадикальної партії «Національний корпус» пікетували Сбербанк, ВТБ Банк, Промінвестбанк, БМ Банк і Альфа-банк. Активісти обклеїли офіси банків плакатами із закликом забирати з них гроші, вимагали закрити пов'язані з РФ українські банки і заарештувати голову НБУ Валерію Гонтареву. 2 лютого радикали заблокували ланцюгами центральний офіс Сбербанку на вулиці Володимирській в Києві, а потім вони заварили ворота і двері відділення ВТБ Банку на розі вулиці Пушкінської та бульвару Шевченка. Аналогічні акції пройшли у Львові та Івано-Франківську, а 7 березня від вандалів постраждав Альфа-банк в Одесі.

На початку березня протестувальники вирішили сконцентруватися на Сбербанку, оскільки його «мама» заявила про готовність обслуговувати в Росії людей з «паспортами» так званих ДНР і ЛНР. Вже 10 березня учасники протесту знову «обклеїли» банк. «Ми даємо два тижні всім вкладникам Сбербанку Росії забрати свої гроші. Якщо уряд не закриє цю установу, ми закриємо її самі», – заявив координатор «Штабу блокади торгівлі з окупантами» Анатолій Виногородський.

Активісти висунули президенту та НБУ ультиматум «до понеділка» ухвалити «адекватне рішення щодо банків країни-агресора». Але ще в неділю, 12 березня, вандали знищили частину банкоматів. 13 березня вони символічно замурували вхід в центральний офіс Сбербанку. З метою безпеки робота офісу банку була тимчасово припинена. 14 березня в Києві мітингувальники напали на відділення Альфа-банку. Цими ж днями в декількох обласних центрах невідомі зіпсували понад сотню банкоматів російських банків – залили їх монтажною піною і заклеїли екран наклейками. Атаки на відділення Сбербанку, крім Києва, відбулися в Запоріжжі, Миколаєві, Дніпрі, Тернополі, Сумах. Активісти заклеювали вітрини і двері банків наклейками, обливали фарбою, закладали цеглою. Оскільки поліція не діяла, банк сам вирішував проблеми. 18 березня було заблоковано відділення Сбербанку в Тернополі, але в понеділок вранці «силами співробітників банку відділення було розблоковано». «Як і раніше, не працює одне з відділень банку в Дніпрі та одне київське відділення», – говорили в банку тиждень тому. Блокування центрального офісу Сбербанку ускладнює інкасацію банкоматів і відділень.

Вандалізм активістів завдає збитки банкам у сотні тисяч доларів. Ремонт і заміна обладнання в одному відділенні коштує до $50 тис. Заміна одного розбитого банкомату коштує від $10 тис., а ремонт банкомату, в залежності від характеру пошкоджень, оцінюється у 10-15% його ціни.

За словами співрозмовника FinClub у Сбербанку, банк вже зафіксував понад 100 випадків прояву вандалізму з боку радикальних активістів, але Національна поліція мляво реагує на ці випадки. «За всіма фактами правопорушень банк подає заяви до правоохоронних органів, але поки що у жодній справі не було прийнято рішення на користь банку, жодна людина не понесла покарання», – сказав співрозмовник. Через поточні події фіксується відтік вкладів, особливо він посилився після того, як деякі ЗМІ повідомили про те, що російський Сбербанк нібито планує ліквідацію своєї української «дочки». Щоб призупинити відтік грошей, банк ввів ліміти на зняття готівки з карток в розмірі 30 тис. грн на день і обнулив ліміти за кредитними картками.

Офіційно банки не хочуть спілкуватися з пресою – п'ять запитів FinClub були проігноровані.

Можливий продаж

Зараз тривають переговори про продаж чотирьох з п'яти російських банків, але найбільш вірогідним є продаж трьох – Промінвестбанку, БМ Банку («дочка» ВТБ) і ВіЕс Банку («дочка» Сбербанку). Найскладніше знайти покупців на Сбербанк і ВТБ Банк. НБУ готовий допомогти цивілізованому виходу російських держбанків з українського ринку. У Нацбанку кажуть, що переговори про продаж російських банків тривають, але документи на придбання будь-якого з них ніхто в НБУ не подавав.

«Блокада» банків не сприяє їхньому продажу. Російські акціонери регулярно говорять, що чимало інвесторів, готових вийти на ринок України або розширити присутність на ньому, цікавляться їхніми українськими «дочками». Але аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків вважає, що це лише спосіб підігріти інтерес до «товару» і спроба створити враження ажіотажу навколо нього.

У російських ЗМІ повідомлялося, що росіяни хотіли отримати за ВТБ Банк близько $200 млн, але за нього дають не більше $50 млн. Сбербанк, який росіяни оцінили в $680 млн, нібито цікавить президента групи DCH, екс-співвласника УкрСиббанку Олександра Ярославського. Промінвестбанку «сватали» двох-трьох покупців. Голова Зовнішекономбанку Сергій Горьков заявляв, що незабаром буде сформовано фінальне рішення з продажу Промінвестбанку. У ЗЕБ серед зацікавлених осіб називали OTP Bank, але голова угорського ОТР Шандор Чані стверджував, що знаходиться в переговорах з купівлі іншого банку. Серед можливих покупців Промінвестбанку називалися голова Федерації боксу Київської області Сергій Тронь та бізнесмен Валерій Хорошковський. Серед українських інтересантів також називалися ТАСкомбанк Сергія Тігіпка і ПУМБ Ріната Ахметова.

На початок року п'ять санкційних банків мали сукупний регулятивний капітал – близько $500 млн: у Промінвестбанку – в межах $200 млн, у ВТБ і Сбербанку – приблизно по $100 млн. «Якщо судити за обсягом капіталу, то очевидно, що російські акціонери занадто переоцінюють свої «дочки». Давно минули ті часи, коли мультиплікатори досягали декількох капіталів», – каже Михайло Демків. За його словами, навряд чи можна очікувати, що в ролі покупця виступатимуть іноземні банківські групи, оскільки їм заборонено купувати акції банків зі списку санкцій. Українські ж інвестори хотіли б купити, але дешево. «Блокада» триває.

 

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.