Від неплатоспроможності ПриватБанку і подальшої процедури bail-in (примусової конвертації 29,4 млрд грн зобов'язань кредиторів у капітал банку) істотно постраждала родина Суркісів. «Під каток націоналізації потрапили кілька сотень мільйонів доларів сім'ї Ігоря Суркіса», – заявляв екс-співвласник ПриватБанку Геннадій Боголюбов. Видання ZN.UA оцінило їхні втрати у $ 248,6 млн і 574 тис. євро грошей юросіб у кіпрській філії ПриватБанку, а також більш 1,04 млрд грн грошей фізосіб на рахунках банку в Україні.

Претензій до А-Банку (повне найменування – Акцент-Банк) на момент націоналізації ПриватБанку у регулятора не було. «А-Банк – це невеликий банк, але він пов'язаний з акціонерами ПриватБанку. Жодних планів на А-Банк немає. Він достатньо капіталізований», – заявляла в грудні 2016-го голова НБУ Валерія Гонтарева. Однак родина Суркісів була незадоволена, що вони повинні брати участь своїми грошима в покритті збитків від володіння ПриватБанком Ігорем Коломойським.

На початок 2017 року 32,4% акцій А-Банку належало Ігорю Суркісу, 32,2% – Григорію Суркісу, 16,1% – Світлані Суркіс, 16,1% – Марині Суркіс. Усі вони тримали вклади в ПриватБанку. Тому через кілька днів після націоналізації банку сім'я Суркісів оскаржила в суді рішення НБУ про визнання А-Банку і його власників пов'язаними з ПриватБанком особами. Позивачі також вимагали скасувати заборону ФГВФО на операції за їхніми заблокованими рахунками.

Повернути назад

17 травня 2017-го позивачі перемогли. Окружний адміністративний суд Києва під керівництвом судді Євгена Аблова у справі № 826/20221/16 скасував рішення комісії НБУ № 105/2016 щодо визнання пов'язаними з ПриватБанком особами таких осіб, як Ігор Суркіс, Світлана Суркіс, Поліна Ковалик, Григорій Суркіс, Марина Суркіс, Рахміль Суркіс. У справі № 826/20239/16 було винесено аналогічне рішення суду про нібито незв'язаність А-Банку з ПриватБанком.

Скасування рішення № 105/2016, а також усіх інших рішень НБУ про визнання цих осіб пов'язаними, викликало снігову кулю автоматичної втрати чинності іншими документами. Суд визнав неправомірною заборону ФГВФО позивачам розпоряджатися грошима і скасував bail-in – купівлю акцій ПриватБанку за рахунок заблокованих сум. Це не все. Також суд скасував саму операцію з купівлі Мінфіном 100% акцій ПриватБанку за 1 грн і доручив ПриватБанку повернути «постраждалим» кредиторам «неправомірно» списані близько 1,4 млрд грн.

Швидко «скасувавши» продаж банку уряду, Окружний адмінсуд, втім, не сказав, як реалізувати це рішення: чи повинен Мінфін забрати з банку 116,8 млрд грн вкладеного в нього капіталу у вигляді ОВДП, і чи стануть знову Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов власниками банку, в якому 100% кредитного портфеля юросіб було інсайдерськими, або ж усе треба повернути до моменту входження в банк тимчасової адміністрації та довести його до банкрутства.

Спочатку список вимог сім'ї Суркісів був менше, але апетит виник під час процесу. Нацбанк повідомляв суду, що ПриватБанк і А-Банк мають спільну інфраструктуру, наприклад, інформаційні системи, коррахунки, більшість грошей А-Банк розміщував у ПриватБанку. Співвласник А-Банку Ігор Суркіс одночасно володів істотною участю у ТОВ «Студія «1+1», яке є інсайдером ПриватБанку. НБУ акцентував увагу на тому, що А-Банк використовує типові форми договорів ПриватБанку, між банками відбувається «трудова міграція», наприклад, екс-заступник голови ПриватБанку Юрій Кандауров очолює А-Банк. Суд сказав, що трудова міграція має включати перетин кордону, чого в даному випадку не було. Сумарно в якості прикладу пов'язаності осіб НБУ навів близько півтора десятка різних характеристик, в тому числі й те, що співробітники ПриватБанку мали прямий доступ до інформації про клієнтів А-Банку, а сам банк повністю обслуговувався силами ПриватБанку – від IT-продуктів до кол-центру.

Суд вирішив інакше. Він акцентував на тому, що у А-Банку були коррахунки також в інших банках, а відділення А-Банку не розташовуються в приміщеннях, які належали б ПриватБанку. При цьому А-Банк отримував IT-послуги від третіх осіб, а не тільки від ПриватБанку, такі як послуги доступу до Інтернету (!). Не стали аргументом навіть дані про власників низки компаній групи. НБУ повідомив, що Ігор Суркіс володіє частками у ТОВ «Телерадіокомпанія "Студія 1+1"», ТОВ «Гравіс-Кіно» та ПрАТ «Телекомпанія ТЕТ» через Bolvik Ventures Ltd., а Ігор Коломойський є співвласником цих компаній через Harley Trading Ltd. Ігор Суркіс приніс виписку, що на 1 і 6 лютого 2017 року йому Bolvik Ventures Ltd. не належав. Суд вирішив, що це нормально, хоча НБУ визначав пов'язаних осіб в 2016 році, а в 2017-му власник зарубіжної компанії дійсно міг «змінитися». Відкинув суд і аргумент НБУ, що в керівництві двох банків працювали родичі.

Згідно з рішенням суду, ПриватБанк має повернути А-Банку 363,65 млн грн боргу, а також відсотки – 5,56 млн грн, 5,78 тис. євро, $15,8 тис. – за три місяці (з 22 грудня до 22 лютого).

Ідентичним, як під копірку, є рішення суду щодо родини Суркісів. НБУ не вдалося довести зв'язок між сім'єю Суркісів і ПриватБанку, який знаходився у «відносинах фактичного контролю» з А-Банком. Суд постановив повернути сім'ї 1,047 млрд грн, $266,9 тис., 7,86 тис. євро.

Суперечка за великі гроші

Одночасно в ці дні травня стало відомо, що власники єврооблігацій ПриватБанку, які також були залучені до процедури bail-in, подали до суду. «Нам потрібно було подбати про звичайних громадян. Усі інші є професійними інвесторами і повинні були самі стежити за долею своїх грошей. Тепер вони можуть виставити претензії до Ігоря Коломойського», – говорила раніше Валерія Гонтарева.

Але кредитори так не вважають. Сумарно у капітал ПриватБанку була переведена його зовнішня заборгованість на $555 млн: два випуски єврооблігацій на $335 млн і субординований борг на $220 млн. Власники єврооблігацій ініціювали судовий розгляд в Лондонському міжнародному арбітражному суді з наміром оскаржити примусову конвертацію своїх облігацій в капітал.

Юристи вважають, що кредитори мають право на такий позов. «Клієнти не можуть вимагати компенсацій будь-яких втрат у самого банку. Але мають право оскаржити дії Нацбанку і Фонду гарантування вкладів», – вважає керуючий партнер юридично-консалтингової компанії «Де-юре» Григорій Трипульський.

Ця ситуація не подобається НБУ. «Національний банк обурений останніми рішеннями судів про нібито неправомірність входження держави у капітал ПриватБанку і процедури bail-in, – йдеться в заяві Нацбанку. – Усі рішення щодо ПриватБанку були прийняті виключно в рамках спеціальної процедури, передбаченої статтею 41-1 закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"».

Тому НБУ оскаржить всі рішення у справі ПриватБанку. «Національний банк звернеться до судів вищих інстанцій з оскарженням таких неправосудних рішень і впевнений у законності проведеної процедури bail-in», – пообіцяв регулятор.

Олена Губар, В'ячеслав Садовничий

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.