Під знаком МВФ

Україна виходить на зовнішній ринок публічних запозичень, щоб залучити близько $2 млрд. Про необхідність до кінця року позичити у зовнішніх кредиторів саме таку суму в. о. міністра фінансів Оксана Маркарова заявила всього тиждень тому. В той момент її плани звучали нереалістично: спочатку цей обсяг Мінфін хотів отримати на борговому ринку ще в I півріччі, але безстрокове заморожування співпраці з МВФ ставило хрест на цих очікуваннях.

Однак минулої п'ятниці МВФ зробив обнадійливу заяву: з Україною готується нова угода SBA, яка дозволить країні отримати майже $4 млрд у найскладніший для неї період президентських і парламентських виборів. Ця обіцянка виникла відразу після прийняття бюджету-2019 в першому читанні та підвищення ціни газу для населення і ТКЕ на 23,5%.

Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса вважає, що випуск облігацій можливий завдяки підтримці МВФ. «Заява МВФ прямо пов'язана з бажанням Мінфіну залучити борг на зовнішніх ринках. Одного без іншого не було б. Нам МВФ відкрив вікно для запозичення, і Мінфін зобов'язаний його використовувати з максимальною віддачею», – вважає керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Тим часом нова угода з МВФ може бути підписана лише в грудні – після затвердження фінальної версії держбюджету-2019, а випуск євробондів вже стартував. Це головний ризик для інвесторів, які захочуть купити цінні папери уряду, вірячи, що влада України проводитиме реформи під наглядом МВФ. «Заява МВФ про продовження програми підтримки України надає інвесторам оптимізм, але обережність у їхніх діях все одно буде. По-перше, від слів МВФ повинен перейти до справи, оскільки рішення про виділення траншу ще необхідно затвердити радою директорів МВФ, а для цього Україна повинна затвердити реалістичний бюджет на 2019 рік. По-друге, нікуди не подівся ризик нашої країни як ринку, що розвивається», – пояснив старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко очікує складний бюджетний процес, в рамках якого уряду необхідно утримати низький дефіцит і реалістичний план доходів. Він зазначає, що багато депутатів розуміють, що їхнє голосування за держбюджет у другому читанні буде фінальним в цьому складі парламенту, тому намагатимуться отримати від уряду бонуси, які невиправдано збільшать видаткову частину бюджету.

Підтримку цьому випуску бондів надасть рішення агентства S&P підтвердити довгострокові та короткострокові суверенні кредитні рейтинги України за зобов'язаннями в іноземній та національній валюті на рівні «B-/B» зі «стабільним» прогнозом. Це означає, що ризики України під контролем, а її платоспроможність за рік не погіршилася, але й не покращилася.

У пошуках кредиторів

Урядова делегація в складі представників Мінфіну, Нацбанку і МЕРТ ще 22 жовтня вилетіла з Києва для проведення роуд-шоу нового випуску бондів. Зустрічі з інвесторами в Лондоні пройшли 23 і 24 жовтня, в Нью-Йорку – 23 жовтня, а в Бостоні – 24-го.

В організації цих зустрічей Мінфіну допомагали BNP Paribas, J.P. Morgan, Goldman Sachs і Citi. Усі ці фінансові організації, крім Citi, організовували для України розміщення євробондів минулого року. Відмінністю цього року також став новий фінансовий радник – Rothschild.

Якщо потенційні кредитори зацікавляться українським боргом, уряд випустить доларові єврооблігації. І хоча роуд-шоу в тому числі проводилися і в США, ці євробонди випускатимуться на європейському ринку – традиційно Україна їх розміщує в Ірландії.

Експерти вважають, що Україна не має вибору, і вона зобов'язана скористатися «вікном можливостей» на борговому ринку. Мінфін в останньому кварталі повинен виплатити за зовнішнім держборгом 17,25 млрд грн. Оксана Маркарова заявляла, що для секвестру бюджету немає підстав, а без цього випуску бондів неможливо в повному обсязі профінансувати витрати.

За словами Олександра Паращия, якщо нічого надприродного не станеться, то наступного тижня Україна розмістить єврооблігації на $1,5-2,5 млрд. «Україна з ймовірністю у 99% зможе залучити гроші на зовнішньому ринку. Перешкодити в цьому можуть тільки форс-мажорні обставини в контексті вкрай негативної динаміки ринків. Якщо світові ринки будуть в нормальному стані до кінця тижня, то випуск здійснимо», – упевнений Сергій Фурса. Тарас Котович вважає, що фінальні умови емісії будуть визначені вже 25 або 26 жовтня.

Нижню планку подібного розміщення ще в серпні називав заступник голови НБУ Олег Чурій. Але тоді він говорив про перспективи випуску єврооблігацій відразу після отримання траншу МВФ на $1,9 млрд. «Україна зможе вийти на ринок євробондів і розмістить довші бонди на $1,5 млрд, і, сподіваюся, дешевші», – прогнозував він. Оксана Маркарова говорила про $2 млрд.

Необхідність отримання якомога більших грошей викликана бажанням Мінфіну не тільки профінансувати бюджет, а й віддати бридж-кредит на $693 млн. Ці гроші Україна залучила у приватних кредиторів наприкінці серпня на 6-місячний термін під ефективну ставку 9,1-9,2% . Бонди викупив пул неназваних інвесторів. І хоча погасити їх треба до 28 лютого 2019 року (див. «Україна уникла боргового колапсу»), Мінфін хоче повернути гроші ще поточного року. «Кошти від розміщення будуть спрямовані на фінансування викупу дисконтних єврооблігацій на $725 млн, емітованих 28 серпня 2018 року, а також загальних бюджетних витрат», – йдеться в попередньому проспекті емісії єврооблігацій.

Випуск Туреччиною єврооблігацій минулого тижня означає, що Україна може знайти інвесторів, готових в принципі їй позичати гроші. Саме на цей випадок вказав Тарас Котович як приклад, який вселяє впевненість в позитивному розміщенні єврооблігацій. «Багато що, звичайно, ще залежить від Мінфіну – за якою ціною і з якими прибутковостями Міністерство погодиться вийти на ринок, щоб ці параметри були цікаві також інвесторам, були прийнятні й достатні для потреб уряду», – зазначив він.

Якщо інвесторів Україна знайде, дискусія зведеться до термінів і прибутковості випуску.

Від дев'яти і вище

У вересні 2017-го Україна випустила єврооблігації на $3 млрд. Інвестори тоді викупили її 15-річні бонди з прибутковістю 7,375% річних. Цього разу йдеться про меншу суму позики і більш короткий термін звернення – обговорювався термін 10 років, але Мінфін вже точно не отримає настільки дешевих грошей. За рік прибутковість американських боргових паперів (10-річні U.S. Treasury) виросла з 2,4% до 3,1% річних, а проблеми ринків, що розвиваються, перелякали інвесторів (див. «Глибоке піке Аргентини й Туреччини. Як Україні не стати наступною»).

Фінансовий аналітик ICU Михайло Демків вважає, що Мінфін може зробити два випуски – на 5 і 10 років. «Прибутковості нових випусків можуть бути на рівні 9-9,5%, трохи вище за поточні котирування за існуючими випусками. Але фінальна цифра також залежатиме від міжнародної кон'юнктури на момент розміщення, зокрема, від доходностей казначейських зобов'язань США, які служать орієнтиром для ринку», – зазначив Тарас Котович.

Олег Устенко не сподівається на дешеве розміщення. «Якщо зараз Україна вийде на зовнішній ринок запозичень, то має бути готова до того, що платитиме від 9%», – сказав він. Ставка залежить від терміну розміщення паперів. «Ставка, найвірогідніше, буде вище, ніж минулого року: 8,5-9% за 10-річними облігаціями і 8-8,5% – п'ятирічними», – очікує Олександр Паращій.

Діючі випуски євробондів України на вторинному ринку котируються в діапазоні приблизно від 7% за бондами з погашенням в 2020 році до 8,8% – за бондами з погашенням у 2025-му.

На внутрішньому ринку Мінфін залучає долари на дворічний термін під 7,5% річних.

Мирослав Кравець