Зачепило фонди

Від списання частини держборгу України постраждають не тільки іноземні кредитори, а й українські недержавні пенсійні фонди (НПФ). Вони також купували єврооблігації, а отже, втратять 20% їхньої вартості. Але не це засмутило НПФ. Прив'язані до ВВП варранти, які уряд надасть всім кредиторам, які погодилися на реструктуризацію, не можуть бути включені в пенсійні активи, а для фондів їх вартість дорівнюватиме нулю. І лише виплати за ними, які почнуться не раніше 2021 року, будуть включені в активи НПФ.

Українська асоціація адміністраторів пенсійних фондів (УААПФ) пропонує владі дозволити НПФ інвестувати в похідні інструменти. «Інвестори, які вкладали кошти в облігації зовнішньої держпозики України (у тому числі вітчизняні НПФ) отримають в рамках реструктуризації державний дериватив, який за своєю суттю є похідним інструментом. Але закон «Про недержавне пенсійне забезпечення» забороняє включати похідні цінні папери в пенсійні активи НПФ, – обурена асоціація. – Це зачіпає інтереси майбутніх і нинішніх пенсіонерів – учасників НПФ, які довірили свої особисті накопичення державі, придбавши її зовнішні облігації».

Підтримають

У Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку готові підтримати такі поправки. «Дозвіл на використання НПФ інструментів реструктуризації держборгу є доцільним як з позиції розширення переліку доступних напрямків інвестування коштів НПФ, так і з точки зору заохочення використання ширшим колом інвесторів нової групи цінних паперів», – говорить заступник директора департаменту спільного інвестування та регулювання діяльності інституційних інвесторів НКЦПФР Віталій Дерев'янкін.

«Проблема розширення спектру надійних фінансових інструментів для інвестування пенсійних активів вельми актуальна, враховуючи ситуацію в банківській системі, а також впровадження з 1 січня 2016 року жорсткіших вимог до лістингу», – зазначає перший заступник генерального директора Української асоціації інвестиційного бізнесу Ольга Трипільська. Такі правки врегулюють проблему, що виникла, але не відкривають НПФ нові можливості з інвестицій за кордон. Хоча формально законодавство дозволяє розміщувати активи НПФ в цінних паперах іноземних емітентів. «Наше валютне законодавство продовжує перекривати вихід українських компаній на зарубіжні ринки капіталу. Відсутній рух і у випуску інфраструктурних облігацій, хоча така пропозиція УАІБ включена до комплексної програми розвитку фінансового ринку України на 2015-2020 роки», – нарікає вона.

Ціна питання

УАІБ підрахувала, що на кінець серпня обсяг єврооблігацій в портфелі НПФ становив усього 15 млн грн (приблизно $708 тис.), або 1,6% всіх пенсійних активів в управлінні КУА. Опитані FinClub учасники ринку не зізналися, що в їхніх активах є суверенні єврооблігації. Наприклад, не проводила подібних операцій і КУА «Універ Менеджмент» (ІГ «Універ» відома завдяки своїй підтримці запровадження в Україні подвійного лістингу для іноземних акцій). Але відомо, що іще в 2009 році покупцем єврооблігацій на суму 1,59 млн грн виступила КУА «Всесвіт» (близько $200 тис.) в інтересах НПФ «Всі». У КУА «Всесвіт» на запит FinClub не відповіли. Всього в Україні працює 70 фондів під управлінням 42 КУА. У НКЦПФР розповіли FinClub, що «йдеться про поодинокі випадки інвестування в бонди».

Можливість купувати деривативи учасники ринку оцінюють обережно. «Це дозволить істотно збільшити інвестиційні можливості для НПФ, проте потрібно враховувати можливі додаткові ризики, пов'язані з використанням деривативів», – говорить директор департаменту з питань інвестиційної діяльності «ОТП Капітал» Тарас Єлейко. «Система недержавного пенсійного забезпечення вкрай консервативна. Її головний принцип – це надійність і низькі ризики для учасників. Деривативи, як похідні цінні папери, є за визначенням набагато ризикованішими цінними паперами, ніж ті, які відповідно до закону про недержавне пенсійне забезпечення можуть бути в портфелі НПФ», – вважає генеральний директор ТОВ «АРТА Управління активами» Гліб Кабальнов.

Економіка України перебуває в стані системної кризи, і подібні радикальні зміни в законодавстві можуть спричинити суттєве зростання ризиків для НПФ, які не мають досвіду роботи з похідними. «Потрібно враховувати, що звернення похідних цінних паперів в Україні не врегульовано, відсутня методологія оцінки. І чи готові НПФ нести ризики інвестування в державні бінарні опціони?» – запитує фахівець з управління активами КУА АПФ «Альтана Інвестмент Менеджмент» Ольга Лисицина.