Депозити більше не вилучають

Громадяни різко скоротили практично до нуля вилучення валютних вкладів з банківської системи. У жовтні всі платоспроможні банки сумарно втратили всього $11 млн, підрахували в Нацбанку. Це найнезначніший відтік валюти за місяць не тільки цього року, але за останні два роки – з осені 2013-го, коли почалося вилучення валютних депозитів. Регулятор давно обіцяв, що відтік валюти припиниться, але ситуація погіршувалася повільно. Ще у вересні темпи відтоку були в чотири рази вищі, тоді як влітку – в десятки разів більші.

Приплив валюти на роздрібні рахунки ще не відновився, але довіра українців до банків досягла «дна» – більше не погіршується. Нацбанк не поспішає скасовувати свої адміністративні обмеження. Зараз не можна забрати з таких депозитів понад 20 тис. грн у валютному еквіваленті. У Нацбанку вважають, що зняття обмежень може бути передчасним і планують скасовувати їх поступово. Обговорювалося, що це відбудеться не раніше середини наступного року.

Обмежувач відтоку

З одного боку, адміністративний ліміт оберігає банки від ризику дуже швидко втратити валютні депозити, якщо виникатимуть панічні настрої у суспільстві. Але з іншого боку, він не сприяє бажанню громадян нести свої заощадження в банки, тому що потім їх неможливо вільно зняти. До того ж, прикриваючись обмеженнями, деякі банки не вирішують проблеми з підтримкою кас вільною валютою. Тому деякі учасники ринку вважають, що обмеження можна сміливо скасовувати. «Давно пора скасовувати. До того ж банки, і наш зокрема, пропонують валютні сертифікати, які дозволяють обійти ці обмеження. Політика НБУ в даному випадку гранично обережна, a всі зроблені досі послаблення не є суттєвими», – говорить аналітик Укрсоцбанку Андрій Приходько.

Інші солідарні з Нацбанком і вважають скасування обмежень передчасним. «Питання підлягає вирішенню не тільки в послабленні обмежень щодо зняття валютних вкладів, оскільки для повного зняття валютного вкладу існує продукт – ощадний валютний сертифікат. Питання входить до комплексу антикризових дій НБУ. Тому гострої необхідності пом'якшувати норму видачі валютних вкладів на сьогодні немає», – розповідає директор департаменту роздрібного бізнесу банку «Хрещатик» Марина Нестеровська.

Банкіри не хотіли б одномоментної відміни обмежень. «Повністю скасовувати обмеження на зняття заощаджень з валютних депозитів до відновлення довіри населення до банківської системи ще зарано. Значне зниження темпів відтоку з валютних рахунків банків, яке спостерігається останніми місяцями, тільки підтверджує настрій населення: багато з тих, хто мав намір забрати свої гроші з банків, вже зняли свої заощадження. При цьому готовність розміщувати на депозити у валюті поки не перекриває обсягів відтоку з валютних рахунків, – зазначає директор з пасивних операцій Фідобанку Олена Дорошенко. – Скасування обмежень на зняття валютних депозитів, ймовірно, спровокує збільшення відтоку пасивів у валюті з банків. Ринок ще не готовий до таких рішень. Як і раніше, тисне складна політична та економічна ситуація в країні, а, отже, і на банківському ринку».

Далекі очікування

Ринок не очікує, що найближчим часом громадяни почнуть активно приносити валюту. «Зараз говорити про таку тенденцію передчасно. Показовими будуть листопад-грудень, і тоді можна буде розглядати можливість скасування обмежень на початку 2016 року. Обмеження на зняття валютних депозитів варто пом'якшувати поступово, з повною відміною за умови суттєвої стабілізації економічної та політичної ситуації, відновлення стійких темпів зростання банківського ринку», – говорить директор департаменту продуктів роздрібного бізнесу ПУМБ Ярослав Сковрон.

Чекати на різкі зміни у настроях вкладників найближчим часом не слід. «Найімовірніше, глобальних змін з точки зору припливу валюти на рахунки не відбудеться. Якщо говорити про рітейл, то до зняття обмежень припливу не буде. Що стосується корпоративного сектора, то вже в третьому кварталі пішов приріст валютних депозитів. Але цей приріст викликаний сезонними факторами: врожай, опалювальний сезон. Чи триватиме цей тренд, незрозуміло. Це залежатиме від динаміки експорту», – констатує Андрій Приходько.