Фрілансити стане легше

Програма USAID «Лідерство в економічному управлінні» розробила законопроект, яким запропонувала спростити процес укладення зовнішньоекономічних договорів. Зокрема, передбачається, що контрагент для валютного контролю у банку повинен буде надавати тільки один документ – інвойс, у тому числі в електронній формі. Також українців хочуть звільнити від необхідності надавати документи з оригіналами підписів і мокрими печатками з боку їхніх іноземних партнерів. Зараз це значно подовжує весь процес, і щоб уникнути цього, великі підприємства використовують офшори, а невеликі – готівку та грошові перекази.

Законопроект також забороняє банкам вимагати від клієнтів переклад документів на українську мову. «Ми пропонуємо замінити зовнішньоекономічний договір та акт виконаних робіт на інвойс. За його допомогою можна буде перевірити наявність договірних відносин, підтвердити легальність походження валюти, провести контроль за поверненням виручки і провести ідентифікацію платежу», – розповів експерт з правових питань програми USAID «Лідерство в економічному управлінні» Андрій Саварець. Законопроект планується подати до парламенту. USAID має намір заручитися підтримкою МВФ.

Запущений процес

Часткова дерегуляція в цьому напрямку вже розпочалася. Нацбанк роз'ясненням № 22-01012/46746 від 7 липня «Про здійснення контролю над операціями резидентів, які передбачають експорт послуг нерезидентам через інтернет» визначив, що українському фрилансеру – експортеру послуг та обслуговуючому банку достатньо мати тільки інвойс про надання послуг зарубіжному замовникові.

Теоретично, для проведення валютного контролю тепер достатньо пред'явити банку звичайні рахунки-фактури (інвойси) з одним підписом – виконавця, а також роздруковану оферту. Печатки та переклад також не обов'язкові. Однак банки все одно вимагають від своїх клієнтів усі ці документи. «Нацбанк дав банкам можливість приймати документи без перекладу на українську. Але вони можуть за власним рішенням вимагати переклад. А іноді контракт прописано на 200 сторінках, і переклад коштує недешево, – зазначає Андрій Саварець. – Те ж саме стосується підписів і печаток. Часто домовленість з іноземним агентом досягається під час електронного листування. І іноземний партнер не розуміє, що саме він має підписати».

Банкіри бояться перевірок

Банкіри пояснюють бюрократичні вимоги до валютного контролю вимогами регулятора. «Нацбанк, звичайно, сказав, що можна працювати з інвойсами і без перекладу. Але потім приходить інспекція з Нацбанку і питає, чому немає всього списку документів. Тому банки і не ризикують швидко проводити лібералізацію. Має бути чіткий перелік, що необхідно для контролю, а не залишати це на рішення банку», – говорить заступник голови правління одного з великих банків.

Роз'яснення НБУ банкіри вважають недійсним. При здійсненні будь-якої операції з валютою в розрахунках з ЗЕД банк все одно повинен вимагати від клієнта документи, що підтверджують сутність операції (договір, рахунок, специфікацію). Якщо банк не запросить документи, то штраф для нього складе 25% від суми операції. Якщо попросить і клієнт не надасть – банк повідомляє ДФС про порушення.

«У банк все одно треба надати якийсь документ, завірений клієнтом (і в паперовому вигляді). Інвойс необхідно надавати під кожен платіж, а договір був «довгостроковим», тож невідомо, де легше. І найважливіше: телеграма – це роз'яснення, до жодного іншого документа – постанови, законів – зміни не внесено. Таким чином, кожен банк на свій страх і ризик приймає рішення», – розповідає перший заступник голови правління ПриватБанку Володимир Яценко