Повна реабілітація

Вищий адміністративний суд 19 серпня визнав вексель цінним папером, що дозволяє домагатися скасування донарахувань за підсумками податкових перевірок бізнесу. Конфлікти компаній з податківцями почалися в 2012 році, коли після внесення змін до закону «Про інвестиційну діяльність» вексель перестав бути об'єктом інвестування. Після чого Державна податкова служба вирішила, що операції з векселями не можна враховувати у валових витратах, а отже, на суму цих операцій збільшується база сплати податку на прибуток. «Податкова періоду Олександра Клименка, експлуатуючи цю ідею, додатково нараховувала мільйонні податкові платежі», – говорить юрист, правозахисник Леонід Бєлкін. За його словами, нинішнє керівництво фіскальної служби продовжило практику попередників, подавши апеляційні та касаційні скарги за усіма старими податковими спорами. «ВАСУ підтримав висновок, що вексель є цінним папером, і скасував усі податкові донарахування», – сказав юрист.

Рішення ВАСУ навряд чи поставить крапку в цьому конфлікті. «З правової точки зору векселі були й залишаються цінним папером – про це йдеться в законі «Про обіг векселів в Україні». Там є і вичерпний перелік документів, якими регулюється оборот векселів в Україні. Закону «Про інвестиційну діяльність» у цьому переліку немає», – зазначає експерт з питань вексельного обігу Тетяна Рудненко. Однак податківці трактують закон по-своєму. Екс-член НКЦПФР, засновник аналітичного центру Amelin Strategy Анатолій Амелін розповів, що комісія надавала за запитами компаній роз'яснення щодо обігу векселів. «Але зрозуміти, для податкової вони були чи ні, можна було не завжди», – уточнив він.

Добре забуте старе

Дефіцит оборотних коштів може відновити попит на векселі. «В умовах обмеженої ліквідності і високої вартості ресурсів розвинений ринок векселів міг би оживити економіку, адже вони можуть прийматися як засіб платежу і можуть бути навіть інструментом кредитування», – вважає Анатолій Амелін. «Серед інструментів, які намагаються популяризувати серед аграріїв – вексель, аграрні розписки і складські свідоцтва, – вексель є найбільш універсальним. Регулювання обігу векселів міжнародним вексельним правом значно знижує ризики не тільки аграріїв, особливо в порівнянні з аграрними розписками, але й вексельних кредиторів, а також вирішує проблему сезонності аграрного бізнесу і здешевлює ціну позикових ресурсів», – впевнена Тетяна Рудненко.

Але спочатку необхідно повернути довіру до інструменту не тільки учасників ринку, але й фіскальних органів. «В Україні векселі набули поганої репутації, і справа не лише в появі на ринку фальшивих векселів, а й у тому, що векселі протягом якогось часу були основним інструментом «конвертів», їх використовували в схемах переведення у готівку, оптимізації податків, «роздуванні» активів і боргів. Це створило критичні ризики для економіки і підірвало довіру до інструменту», – розповідає Анатолій Амелін. Він вважає, що частково проблему розвитку ринку векселів вирішило б їх звернення в електронному вигляді та створення єдиного відкритого реєстру виданих векселів: «Це допоможе простежити індосаментний ряд і перевірити відсутність ознак «фіктивності» векселя. Крім того, потрібно прибрати обмеження на емісію фінансових (нетоварних) векселів і повернути векселі на організований ринок».

Член ради Української асоціації інвестиційного бізнесу Ігор Когут вважає, що нинішня система фінансового моніторингу та податкова політика країни в більшості випадків ускладнили використання векселя як інструменту для сірих схем. «Головний акцент все ж варто зробити не на самому векселі, тому що вексель – це інструмент, а на самій природі виникнення необхідності або бажання у проведенні сірих і чорних схем», – вважає він.