Думки розбрату

Сьогодні, 26 квітня, Конституційний суд України (КСУ) почав розгляд закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб» на предмет його конституційності. Розгляд почався з подачі Верховного суду, який розглядав позов вкладника банку «Таврика», що ліквідується з 2013 року. Вкладник заявив, що укладаючи договір з банком, не давав ФГВФО права розпоряджатися грошима. ВСУ не зміг в цьому розібратися і подав конституційне подання.

До сьогоднішнього засідання КСУ зібрав позиції органів держвлади, громадських організацій і наукового співтовариства, повідомив доповідач у справі, суддя КСУ Станіслав Шевчук. Усі держоргани запевнили КСУ, що діяльність Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) і система повернення депозитів є абсолютно законними. Голова Верховної Ради вказав, що ухвалюючи в 2012 році новий закон, парламент керувався суспільною необхідністю. Кабмін зазначив, що ухвалення закону було умовою співпраці України зі Світовим банком та МВФ, а визнання його неконституційним означало б відмову країни від адаптації законодавства до норм ЄС. У НБУ попередили, що визнання закону неконституційним сприятиме масовому відтоку депозитів і зруйнує банківську систему.

Вчені дотримуються іншої думки. Представники КНЕУ ім. В. Гетьмана, Академії банківської справи, університетів ім. Т. Г. Шевченка, Івана Франка, Ярослава Мудрого визначили, що ФГВФО виконує зараз функції органу державної влади, не будучи їм при цьому. Також вони вважають, що нова черговість виплати вкладів порушує права частини клієнтів банків.

ВСУ проти

Представник ВСУ пояснив своє звернення значним суспільним інтересом.

«Звернення народилося не у ВСУ, а в суспільстві, в зв'язку з тим, що існує багато судових справ через банкрутства банків. У 2012 році в законі було змінено черговість повернення коштів: вимоги громадян опустилися у четверту чергу, а ФГВФО – піднялися на третю. Люди розміщують депозити, а потім не можуть отримати назад ані вклади, ані відсотки. Якби цим займався Нацбанк, то всі питання були б до нього. Але є Фонд, якого це ніби не обходить і який не є держорганом, тому є сумніви, що він може бути чесним і справедливим. Виникають сумніви у правильності поділу влади», – зазначив суддя ВСУ Василь Гуменюк.

За його словами, до ВСУ надійшло півсотні звернень від громадян, перш ніж вони звернулися до КСУ.

Судді КСУ скептично сприйняли позицію ВСУ.

– Ви говорите про вклади як про приватну власність, яка є недоторканною. А якщо людина йде в казино і там програє свої гроші, чи має бути компенсація? – запитав суддя КСУ Ігор Сліденко.

– Це різні речі. Людина має право програти гроші в казино, викинути їх або спалити. Але в банках гроші гарантуються до повернення, – парирував Василь Гуменюк.

– Ви собі уявляєте наслідки визнання закону неконституційним? Які гарантії будуть в цьому випадку у громадян? Може, краще було б звернутися до парламенту з пропозицією змінити закон? – запитав голова КСУ Юрій Баулін.

– Вклади гарантуються Конституцією, Цивільним кодексом та депозитними договорами. Тому ніякої катастрофи не було і раніше, і тепер не станеться. Це питання просто перейде у судову площину, і суди вирішуватимуть їх у кожному конкретному випадку, – відповідав суддя ВСУ.

– Яка ваша позиція щодо обмеження права власності? – запитав постійний представник Верховної Ради в КСУ Анатолій Селіванов.

– Однозначно, є обмеження в захисті прав власності. Конфіскація майна може проводитися тільки в період воєнного часу. А зараз такого немає! – відповів Василь Гуменюк.

У парламенту є питання, а Кабмін захищає Фонд

Представник парламенту не вказав чіткої позиції щодо цього питання. «Фонд має прямі та делеговані повноваження. Але незрозуміло, коли Нацбанк їх делегував, він повинен був їх підтвердити? Фонд акумулює кошти, випускає облігації, застосовує санкції до банків. Але чи має він такі повноваження? – запитав Анатолій Селіванов.

Він зазначив, що з 1 січня 2016-го набули чинності зміни до закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб». Однак вони не торкнулися ст. 52, яка регулює черговість виплат депозитів.

В уряді вважають, що оспорюваний закон повністю відповідає усім вимогам. «Закон включає кращий світовий досвід гарантування вкладів. Повноваження Фонду та НБУ поширюються на різні сфери. Законом поліпшені умови відшкодування вкладів порівняно з попереднім законом. Раніше Нацбанк міг під час дії тимчасової адміністрації ввести повний мораторій на повернення депозитів. Тому зараз інструмент відшкодування депозитів є оптимальним», – повідомив суду міністр фінансів Олександр Данилюк.

Нацбанк шокований діями ВСУ

У Нацбанку вважають чинну систему гарантування вкладів абсолютно правомірною і справедливою. «Нацбанк стурбований позицією ВСУ. Суддя ВСУ Гуменюк назвав Фонд гарантування нелегітимним, це розхитує фінансову систему. Фонд гарантування має спеціальні функції. У світі немає країн, крім Нової Зеландії, які не мають фондів гарантування вкладів. Але в Новій Зеландії немає гарантій депозитів, – повідомила суду голова НБУ Валерія Гонтарева. – В Україні гарантія без обмеження сум є тільки в Ощадбанку. Тому якщо ухвалитити рішення про 100-відсоткову гарантію вкладів, то в країні повинен працювати тільки один банк – Ощадбанк. І Нацбанк не буде потрібен, оскільки йому буде нікого регулювати».

НБУ категорично не згоден з позицією ВСУ. «Повноваження Фонду і НБУ не перетинаються. Нацбанк займається наглядом за банками, але неплатоспроможні банки не є повноцінними учасниками ринку і не можуть бути об'єктами нагляду з боку Нацбанку. Коли пацієнт вже помер, його передають до Фонду гарантування», – повідомила голова НБУ. Вона звернула увагу на те, що нинішня редакція закону вигідніша вкладникам, ніж попередня. «Раніше тимчасова адміністрація впроваджувалася на 12 місяців, а у системні банки – на 18. Зараз адміністрація вводиться всього на місяць з можливістю продовження ще на місяць», – зазначила пані Гонтарева.

Голова НБУ попередила, що наслідки можливого визнання закону неконституційним вкладники зможуть відчути вже найближчим часом. «Законом про систему гарантування передбачена виплата до 200 тис. грн. І якщо, не дай Боже, закон буде визнано неконституційним, то Фонд не виплачуватиме цю суму вкладникам нещодавно збанкрутілого банку «Хрещатик». А отже, 300 тисяч киян залишаться без виплат», – заявила Валерія Гонтарева.

Судді цікавилися у голови Нацбанку рівнем довіри населення до банків:

– Чому не змінити черговість виплат: поставити спочатку громадян, а потім Фонд? Люди кажуть, що за рахунок вкладників, у яких було більше 200 тис. грн, виплачуються депозити до 200 тис. грн, – запитав суддя КСУ Віктор Кривенко.

– Фонд гарантування винен державі 70 млрд грн, за рахунок яких проводилися виплати до 200 тис. грн. Тому «держава» в особі Фонду гарантування вкладів стоїть у черзі, – відповіла голова Нацбанку.

– Коли вже закінчиться реформа банківського сектора і люди зможуть спокійно нести гроші в банки? – запитав суддя КСУ Сергій Сас.

– Коли я прийшла в Нацбанк, система була в жахливому стані. Олігархи, які володіли банками, – це не олігархи, а ніщо. Реформа проводиться, але це не справа однієї хвилини, – повідомила Валерія Гонтарева.

– Де ви бачите в Конституції місце Фонду гарантування? Я бачу тільки Нацбанк, – звернувся до голови НБУ суддя ВСУ Василь Гуменюк.

– Я не суддя Конституційного суду. Про це запитайте суд, – відповіла голова НБУ.

Фонд захищається

Директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін почав свій виступ перед суддями російською мовою. Голова КСУ попросив його не порушувати закон і перейти на державну мову, але пан Ворушилін відмовився. «Коли я хвилююся, мені складно говорити українською мовою», – пояснив він.

Тому суд замінив доповідача: систему гарантування замість Костянтина Ворушиліна захищав директор юридичного департаменту ФГВФО Віктор Новіков. «Раніше існували різні механізми виведення банків з ринку, але вони були неефективними. Наприклад, Градобанк вже 17-й рік поспіль виводиться з ринку через суд. Система гарантування не захищає вкладників, встановлювалися мораторії на повернення депозитів на термін до півтора року», – повідомив він.

Щодо черговості задоволення вимог кредиторів юрист Фонду послався на низку європейських директив, які визначають, що гарантовані депозити мають більший пріоритет, ніж негарантовані. І у нього виникло питання. «Цікаво, чи відповідають європейські директиви Конституції України?» – звернувся до суду пан Новіков.

Він зазначив, що головне навантаження через масові банкрутства зрештою ляже на діючі банки. «Держава дає Фонду гроші не в капітал, а в борг. Банки їх повертатимуть. Треба було ще на початку становлення банківської системи провести масову чистку. Тоді зараз у нас було б не 73 неплатоспроможних банки, а 2-3», – констатував Віктор Новіков.

Суддя ВСУ знову спробував визначити рівень відповідності системи гарантування Конституції:

– Де ви бачите місце Фонду в Конституції? – повторив своє питання суддя ВСУ Василь Гуменюк.

– Відповідно до закону, Фонд є юридичною особою публічного права, яка наділена повноваженнями видавати нормативно-правові акти. Джерело влади в Україні – це народ. Можливо, саморегулюючі організації – це прояв влади народу, – розмірковував Віктор Новіков.

Представник парламенту зазначив, що Віктор Новіков суперечить сам собі. «Ми слухали вас в цьому залі в 2013 році у справі Козлова про несвоєчасне повернення коштів. І тоді, як директор юрдепартаменту Нацбанку, ви казали протилежні речі», – зауважив Анатолій Селіванов.

Суд винесе рішення

Після цього суд заслухав доповіді представників банків і громадських організацій. Вони також посилили хаос думок.

«Визнання системи гарантування неконституційною призведе до повернення дії попереднього закону, який не передбачає гарантії в розмірі 200 тис. грн», – констатував представник Асоціації українських банків Юрій Білоконь.

«Органи влади не мають права втручатися в роботу Фонду. Тобто жодного контролю над ним немає», – обурювався голова ВГО «Фінансова грамота» Михайло Стрельников.

В процесі розгляду справи Верховний суд не почув аргументів на користь конституційності даного закону. «Сторони не навели аргументів, які спростували б нашу позицію. Тому закон має бути визнаний неконституційним в повному обсязі», – закликав суддя ВСУ Василь Гуменюк.

Після цього Конституційний суд визнав дослідження матеріалів справи завершеним і перейшов до закритої частини засідання для ухвалення рішення.