Президент відмовив мораторію
Вчора президент Петро Порошенко ветував прийнятий парламентом в грудні мораторій на стягнення іпотечного житла за виконавчим написом нотаріуса. На думку глави держави, цей механізм не вирішує проблем позичальників, а лише розширює діючу з червня заборону на стягнення майна неплатників. Закон лише відкладає вирішення проблеми погашення кредитів в іноземній валюті на невизначений термін, залишаючи позичальника наодинці зі зростаючим боргом.

Крім того, мораторій збільшуватиме ліквідаційну масу активів неплатоспроможних банків і створюватиме можливості для штучного доведення банків до банкрутства через третіх осіб, стверджує глава держави. Нагадаємо, що для вирішення питання валютних позик банкіри разом з НБУ підготували меморандум про реструктуризацію кредитів за докризовим курсом. Однак така конвертація позик можлива лише після внесення змін до Податкового кодексу.

Перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко («Блок Петра Порошенка») сказав FinMaidan, що він не очікував, що президент застосує вето. «Я спробую вислухати тих, хто запропонував президенту накласти вето. Якщо їхні аргументи вагомі – прислухаємося, якщо ні – будемо наполягати на своїй позиції», – відповів депутат.

Кредитори незадоволені
Заборона на стягнення іпотечного житла порушує права кредиторів, вважають банкіри. «Законопроект № 1610 не передбачає введення мораторію, а вносить зміни до закону від 3 червня, яким запроваджено мораторій. Пропоновані зміни не полегшують банкам роботу з проблемною заборгованістю за іпотечними валютними кредитами фізосіб. Дії президента говорять про те, що нарешті подумали і про банківську систему, і про наслідки подібних законів», – говорить FinMaidan директор департаменту стягнення заборгованості в судовому порядку банку «Фінанси та Кредит» Олег Андрієвський.

Запровадження заборони на відчуження майна збільшило б і так вже досить великий проблемний портфель банків. «Він порушує право кредитора отримати кошти за рахунок заставного майна, що призведе до збільшення неповернень за кредитами. Навіщо позичальникові платити, якщо все одно банк нічого не зможе зробити? Якщо всю різницю між сьогоднішнім курсом і курсом 7,99 грн банк компенсуватиме самостійно, це додасть банківській системі ще більше проблем, яких і так вистачає після останніх подій в Криму й на Донбасі», – зазначає керівник управління обслуговування VIP-клієнтів Укрінбанку Олег Чорненький. У Незалежній асоціації банків України вже оцінили майбутні збитки банківської системи від конвертації валютних кредитів у гривню за пільговим курсом в $1,2 млрд.

Потреба в рішучості
Для вирішення проблеми валютних кредитів потрібне втручання влади. «Необхідно перевести питання з області чуток і голослівних заяв у реальну площину, а саме: президент, уряд і НБУ повинні підтримати програму врегулювання іпотечних кредитів. Програма НАБУ є зваженим компромісом між банками та позичальниками. З прийняттям програми мораторій треба скасовувати. Без таких дій навколо цього питання триватимуть спекуляції та спроби зірвати дешеві дивіденди, провокуючи соціальну напругу», – вважає начальник відділу методології та організації процесів контролю за кредитними ризиками ОТП Банку Євген Ратушнюк.

Учасники ринку вважають, що лише меморандуму між банкірами недостатньо для того, щоб домовитися з клієнтами щодо реструктуризації позик. «У першу чергу необхідно узгодити умови реструктуризації валютних кредитів між банками й споживачами. Виробити умови компромісу. Зараз НБУ узгоджує меморандум за валютними кредитами, в якому прописуються умови, що влаштовують обидві сторони – боржників та банки. Наступний крок – внесення необхідних змін на законодавчому рівні, що дозволить остаточно врегулювати це питання», – резюмує начальник управління по роботі з проблемними активами корпоративного та малого бізнесу ВТБ Банку Світлана Кулик.

Позичальники в соціальних мережах висловлюють невдоволення вето президента. На їхню думку, найближчими днями необхідно проводити черговий мітинг під парламентом.

Олена Губар