Весільний період

Вищий господарський суд України 13 січня відхилив касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізосіб, який оскаржував рішення судів двох попередніх інстанцій щодо угоди з нерухомістю в Криму. Історія почалася ще в липні 2013 року, коли банк «Надра», що належить Дмитру Фірташу, уклав з банком «Кліринговий дім», що належить його бізнес-партнеру Івану Фурсіну, попередній договір про купівлю нерухомості в Криму.

Банк «Надра» мав намір придбати будівлю весільного салону в Севастополі (вул. Сенявіна, 7) площею 171,8 кв. м. І тому 16 липня 2013 року перерахував аванс за операцію у розмірі 2,154 млн грн. Протягом року – до 15 липня 2014-го – мали підписати основний договір. Але навесні 2014 року Росія анексувала Крим, а НБУ заборонив усім українським банкам вести банківську діяльність на півострові. І оскільки влітку угода так і не відбулася, 29 вересня сторони домовилися відкласти угоду до липня 2015-го.

Кримські історії

У лютому 2015 року в банк «Надра» ввели тимчасову адміністрацію. Адміністратор звернувся до банку «Кліринговий дім» з проханням повернути аванс, але він відмовив йому. Фонд пішов до суду. Але суди першої та апеляційної інстанцій відхилили його позов, пославшись на те, що банк не був обмежений у праві купівлі нерухомості. «Жодним нормативно-правовим актом не передбачено втрату банками України права власності на нерухоме майно, що перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим. Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29 вересня 2014 року не містить жодних ознак нікчемності угоди», – ухвалили судді.

Вищий господарський суд підтвердив, що у тимчасового адміністратора немає шансів отримати свої кошти назад, оскільки ніхто нічого не порушив. Хоча банкам і заборонено вести банківську діяльність в Криму, їм не заборонено купувати і володіти там нерухомістю. У ФГВФО не змогли відповісти на запит FinClub, як і в банку «Кліринговий дім». У Group DF Дмитра Фірташа відмовилися від коментарів.

Шанси відігратися

Проблема полягає в тому, що такі сумнівні угоди не суперечать закону. «Гроші були заплачені ще до анексії. Коли сталася анексія, вони дійсно не могли укласти основний договір, тому уклали ще один попередній договір, сподіваючись на зміну ситуації. Адже тоді лунали заяви, що Крим ось-ось повернуть. Попередній договір не може бути укладений на термін більше року. До того ж гроші заплачені головному офісу в Києві. Тому описана ситуація не схожа на спробу виведення грошей», – вважає партнер адвокатського об'єднання «Правова група "Домініон"» Михайло Гончарук.

Тому у ФГВФО мало шансів відіграти назад такі угоди. «Очевидно, що нікчемності угоди тут немає. Цілком імовірно, що позов на інших підставах міг бути задоволений судом. Наприклад, через обставини непереборної сили, які роблять неможливим укладання основного договору», – зазначає Михайло Гончарук.

Підписуйтесь на фінансові новини FinClub в мережах Twitter и Facebook.