Фінансовий клуб
Уряд включив Австрію, Туркменістан, острів Ніуе біля Нової Зеландії та особливий адміністративний район Китаю Гонконг до переліку країн, торгові операції з якими підлягають посиленому контролю в рамках трансфертного ціноутворення. Розпорядженням Кабміну № 449-р від 14 травня зі списку було виключено Албанію. У переліку тепер 76 країн.
Підставою для перегляду списку стало розширення з 1 січня 2015 року переліку критеріїв для відбору країн, торгові операції з якими підлягають посиленому контролю: відповідні зміни наприкінці 2014-го були прийняті до Податкового кодексу. «Якщо раніше єдиним критерієм була більш низька ставка податку на прибуток – не менше ніж на 5 процентних пунктів нижче, ніж в Україні (тобто менше 13%. – FinMaidan), то тепер контролю підлягають також операції з країнами, з якими Україна не має підписаних договорів про обмін інформацією, а також якщо держава не розкриває в публічному доступі інформацію про структуру власності юросіб», – говорить директор податково-юридичного департаменту Deloitte Олександр Черінько.
Логічне рішення
Включення до списку Туркменії, Гонконгу та Ніуе у експертів не викликає питань. «У Туркменістані ставка податку на прибуток становить 8%, а для приватних юридичних осіб – 2%, в Ніуе – 30% і 0%, яка поширюється на офшорні фінансові компанії та інвестиції. У Гонконгу ставка податку становить 16,5%, при цьому компанії, в тому числі торгові та сервісні, можуть подати заявку на офшорне звільнення, якщо їх прибуток не був отриманий на території Гонконгу і, таким чином, не підлягає оподаткуванню податком на прибуток», – розповідає FinMaidan юрист юрфірми FELIX Інна Плескач. «Система оподаткування в Гонконзі аналогічна тій, що діє в Сінгапурі. При цьому Сінгапур був у списку ще в 2013 році. Логічно, що зараз до нього включили і Гонконг», – пояснює директор департаменту міжнародного податкового планування ЮФ ICF Legal Service Наталія Ульянова.
За даними Держстату, в I кварталі 2015 року обсяг експорту товарів України до Гонконгу склав $4,1 млн, до Туркменії – $52,2 млн, на острів Ніуе – невідомий.
Виключення зі списку Албанії є логічним (експорт склав $8,5 млн): ставка податку на прибуток у країні становить 15%, тобто усього на 3 п.п. нижче, ніж в Україні. «Я жодного разу в своїй практиці не стикалася з випадками реєстрації бізнесу в Албанії», – говорить Наталія Ульянова.
Вибірковий підхід
Експерти здивовані включенням до цього списку Австрії. Ставка податку на прибуток в цій країні навіть вища, ніж в Україні – 25%. «У той же час до холдингових компаній, які отримують прибуток з іноземних джерел, застосовується нульова ставка», – уточнює Інна Плескач. «Аналогічні правила роботи бізнесу діють ще в ряді країн ЄС, але до списку включено лише одну країну», – здивована Наталія Ульянова. «Не виключено, що рішення про включення до списку Австрії було політичним, прийнятим в рамках деолігархізації. Саме через цю країну вели бізнес бізнесмени, пов'язані з колишньою владою», – уточнили в одній з юрфірм. За даними Держстату, за підсумками I кварталу обсяги експорту в Австрію склали $89,8 млн.
Олександр Черінько зазначає, що якщо Кабмін формально підійшов би до виконання вимог Податкового кодексу, список країн був би набагато ширше. «Але будь-яке розширення списку тягне за собою збільшення обсягу контрольованих операцій з непов'язаними особами, що не відповідає змісту правил трансфертного ціноутворення. У нинішній ситуації уряду швидше потрібно вдосконалювати механізми докази пов'язаності між українськими компаніями та нерезидентами. При успішному виконанні цієї задачі сама необхідність існування такого списку відпаде», – вважає він.
Девальвацію зарахували
Національний банк знову встановив «наглядові канікули» для підшефних установ. Постановою № 313 він вирішив не вживати заходів впливу до банків, які отримали збитки або у яких частка негативних активів перевищила 10%, якщо погіршення ситуації було викликане девальвацією гривні після 6 лютого 2014 року. Відтоді долар подорожчав у 2,5 раза – з 7,99 грн до 20,7 грн. Досі НБУ постановою № 129 обіцяв не вживати заходів впливу тільки до тих банків, у яких через девальвацію порушилися нормативи. Проблемні банки тепер мають подавати в НБУ не тільки план виконання нормативів, як раніше, а й план забезпечення адекватності регулятивного капіталу.
Це не перша спроба Нацбанку полегшити життя банкам. Наприкінці березня регулятор через депутатів комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подав законопроект № 2449 з поправками до закону «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків». Документ пропонував дати центробанку право не вважати банки проблемними і неплатоспроможними, якщо причиною порушення їхніх нормативів стала девальвація гривні. Поки цей законопроект не став законом, НБУ продовжує виводити кредитні установи з ринку – з початку минулого року з ринку пішли 48 банків.
Банкам полегшає
Через девальвацію багато банків отримали збитки, які зменшили їхні капітали нижче мінімальних позначок – норматив адекватності капіталу став менше 10%. Тому банкіри чекали на послаблення. «НБУ врегулював цю ситуацію, інакше до порушників потрібно було б застосовувати різні адміністративні заходи впливу. Але є розуміння, що ці порушення здебільшого є наслідком, якщо можна так сказати, форс-мажорних обставин, – говорить начальник управління загальнобанківських ризиків банку «Фінанси та Кредит» Микола Войтків. – У сьогоднішніх умовах деякі акціонери банків можуть миттєво збільшити капітали в обсязі, достатньому для виконання всіх економічних нормативів. НБУ це врахував і пішов назустріч власникам банків».
Постанова дає банкам тривалий термін – з 2016 до 2019 року, коли вони зобов'язані підвищити норматив адекватності свого капіталу до 5%, 7% і 10%. До того ж чим вищий капітал у проблемного банку зараз, тим швидше він має вийти на нормативний рівень 10%. До 1 лютого 2016 року у жодного банку не може бути норматив нижче 5%, навіть якщо на поточний момент він нижчий або навіть негативний. Такі пільги узгоджені з МВФ.
Існує також інший бік проблеми. До кризи багато установ вели дуже ризиковану діяльність, видаючи валютні кредити неперевіреним позичальникам. Зростання курсу долара позбавило позичальників можливості повернути ці позики, що збільшило портфель проблемних кредитів банків. І тепер НБУ фактично знімає з менеджменту і власників банків відповідальність за їхні дії. Однак банкіри вказують на те, що збитки через валютний фактор – не єдина проблема банківської системи. «Хоча ступінь загрози від неї є досить високою, в основі проблем неплатоспроможності лежить дефіцит ліквідності, що провокується низьким рівнем довіри між банками, з одного боку, та населення до банківської системи – з іншого. Цією постановою НБУ пом'якшує умови роботи банків у період кризи. Проте вона зовсім не означає, що регулятор готовий взагалі закрити очі на порушення нормативів. За кожним порушенням Нацбанк вимагає від таких банків детальний план-графік виходу на встановлені показники», – розповідає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.
Клієнтські ризики
Зменшення суворості нагляду Нацбанку за банками не повинно привести до того, що страждатимуть від цього вкладники. Банкіри вказують на те, що регулятор стежить за рівнем платоспроможності та виконання своїми підопічними зобов'язань перед клієнтами. «Банки, в яких виникають труднощі з поверненням депозитів клієнтам, відразу ж потрапляють на особливий контроль з боку Нацбанку. І труднощі з поверненням депозитів не обов'язково пов'язані з неповерненням кредитів клієнтами, а можуть бути наслідком відтоку коштів клієнтів, який розпочався після Революції гідності й триває досі. У будь-якому випадку в ситуації, коли банки тривалий час не виконуватимуть своїх зобов'язань перед клієнтами, до них з боку НБУ будуть застосовані заходи впливу, аж до введення тимчасової адміністрації та ліквідації самих банків», – говорить директор департаменту ринкового та операційного ризику Кредобанку Юрій Кубський.
А низька ліквідність автоматично не дозволяє розморозити кредитні програми, оскільки усі доступні кошти банки направляють на виконання своїх зобов'язань. «Додаткова капіталізація підвищила б ліквідність банків, але є й інші інструменти збільшення їхньої ліквідності. Наприклад, за необхідності банки менш активно розвиватимуть кредитні операції і направлятимуть грошові потоки від погашення кредитної заборгованості на повернення депозитів», – зазначає Микола Войтків.
Без права зняття
Банки досягли однієї зі своїх цілей – заборони громадянам достроково розривати депозитні договори і знімати гроші з рахунків до закінчення терміну «термінових» депозитів. Дотепер ст. 1060 Цивільного кодексу зобов'язувала банки повертати вкладникові депозит на першу вимогу, крім вкладів підприємств, які були розміщені на інших умовах. А будь-яка умова договору про відмову в поверненні грошей вважалася нікчемною. Відмова від такої практики обговорюється вже рік, але тільки вчора відповідний законопроект № 1195 було прийнято у другому читанні.
Після того як закон набуде чинності, безумовному поверненню на першу вимогу підлягають тільки вклади до запитання. Гроші за строковими договорами банки виплачуватимуть разом з відсотками після закінчення повного терміну, на який вони були розміщені, відповідно до умов договору. Дострокове повернення строкових вкладів буде можливим, тільки якщо таку умову банк спеціально пропише в договорі з клієнтом. Закон не має зворотної сили, тому не поширюватиметься на строкові депозити, розміщені в банках до набуття законом чинності.
Довгі можливості
Банкіри давно скаржилися на те, що громадяни мають право забрати свій депозит в будь-який момент до закінчення його терміну і часто користуються цією можливістю. А в момент кризи ця лазівка перетворює всі банківські вклади на «поточні рахунки», високі темпи відтоку грошей з яких не лише позбавляють банк ліквідності, але й загрожують йому введенням тимчасової адміністрації. До того ж гепи у строках залучених і виданих ресурсів скорочують можливості банків з видачі довгострокових кредитів. «Це правильна міра, її треба було прийняти давно. Зараз же у банків дуже велика частка депозитів розміщена на терміни до трьох місяців, тому поки вона навряд чи якось відчутно вплине, – відзначає заступник голови правління, фінансовий директор ПУМБ Ігор Кожевін. – Але в перспективі це може бути позитивом, тому що у банків буде більше довгострокових грошей для активізації кредитування».
Заборона на дострокове повернення строкових депозитів дозволить системі акумулювати ресурси, які не тиснутимуть на курс. «Строкові вклади додадуть стабільності банківській системи. Нарешті у банків з'явиться реальна термінова ресурсна база, яка меншою мірою тиснутиме на курс», – говорить заступник голови правління Сітібанку Владислав Сочинський.
Фізичний вплив
Для вкладників втрата можливості дострокового зняття депозитів створює певні проблеми, оскільки тепер термін депозиту, зазначений у договорі, більше не буде формальністю. І люди, які не можуть планувати свої фінанси на тривалий термін, просто не розміщуватимуть депозити на термін 1-1,5 року. А якщо розмістять, то за форс-мажорних обставин вони навряд чи зможуть отримати гроші назад раніше зазначеного в угоді часу. Крім того, вкладники банків, після того як дізнаються, що їх банк почав відчувати проблеми з поверненням грошей, не зможуть «побігти», щоб вимагати дострокового повернення своїх заощаджень. Це допоможе кредитним установам, які НБУ вже визнав проблемними, але їм надано шанс виправити своє фінансове становище. «Проте це можна віднести скоріше до тих банків, які вже знаходяться на шляху до неплатоспроможності», – зазначає Ігор Кожевін.
Заборона на дострокове повернення депозитів допоможе банкам протистояти паніці населення, яке під час будь-яких політичних чи економічних криз знімає гроші з рахунків, вважаючи за краще зберігати їх вдома або в банківських скриньках. Під час кризи 2008-2009 років НБУ довелося встановити незаконний мораторій на дострокове повернення депозитів. Постановою № 413 від 4 грудня 2008-го НБУ зобов'язав банки «вжити всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками». В НБУ вважали цю норму рекомендацією, але банки, посилаючись на неї, не повертали фізособам депозити з грудня 2008 року до травня 2009-го.
Під час кризи 2014 року НБУ не вводив мораторій, а лише обмежив щодобове зняття грошей: 150 тис. грн – у національній валюті та 15 тис. грн – в іноземній. Для того щоб банки впоралися з напливом клієнтів, НБУ масово надавав їм стабілізаційні кредити. Якщо ж банк не міг виконати понад 10% своїх зобов'язань, у нього вводили тимчасову адміністрацію.
Але й для клієнтів є «плюс» від прийнятого закону, щоправда, тільки один. За строковими вкладами банки можуть пропонувати більш високу прибутковість, ніж за вкладами з достроковим розірванням. На думку банкірів, клієнти придивлятимуться до нових правил, але нової хвилі відтоку клієнтів не повинно бути. «Значного відтоку депозитів не відбудеться, оскільки ті, хто хотів забрати свої гроші з банків, за півтора року вже забрали їх або поклали на більш короткі депозити. А враховуючи те, що банки платитимуть за довгими вкладами високі відсотки, значна частина клієнтів перейде на строкові вклади на більш тривалі терміни. Подовження термінів, на які розміщуватимуться вклади, відбуватиметься у міру того, як буде поліпшуватися економіка, тобто на початку 2016 року», – вважає заступник голови правління Вернум Банку Ростислав Дюк. Але клієнтам також варто пам'ятати, що якщо вони розмістять, наприклад, річний вклад з пролонгацією, а потім не встигнуть забрати свій вклад вчасно, то він буде автоматично продовжений ще на рік, і його відтепер не можна буде достроково розірвати.
Банки уникають конвертації
Незалежна асоціація банків України (НАБУ), за безпосередньою участю якої був підготовлений і підписаний 11 банками «Меморандум про врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті», несподівано виступила проти початку пільгової конвертації кредитів. У середу в НАБУ заявили, що, незважаючи на набуття чинності меморандуму (FinMaidan описав його умови в матеріалі «Кому банки спишуть валютні іпотечні кредити»), «зобов'язання банків-підписантів здійснити реструктуризацію виникне з моменту скасування мораторію на звернення стягнення на заставне майно».
У НАБУ послалися на пункт 10 меморандуму, в якому дійсно є така умова. Дві інші вимоги банків – поправки до Податкового кодексу та нормативні акти НБУ – уже виконані. Ця лазівка дозволяє банкам, які підписали меморандум, в ручному режимі вирішувати, кому списати частину боргу, а кому – ні. «Одну з найважливіших умов – скасування мораторію на відчуження валютної іпотеки – не виконано. Відповідно, банки можуть приймати звернення клієнтів на врегулювання і приймати індивідуальні рішення в кожному окремому випадку доти, доки мораторій не буде відмінено. Тільки після цього банки будуть готові задовольнити заяви усіх клієнтів, які будуть підходити за умовами, описаними в меморандумі», – розповів журналістам директор департаменту зі стягнення кредитів Альфа-банку Олексій Тесленко.
Скромна компанія
Як повідомляв FinMaidan, меморандум передбачає конвертацію валютної іпотеки громадян на суму до $158 тис. на гривневі кредити за курсом НБУ на момент реструктуризації. Після цього банки мають списати 50% боргу у випадку, якщо кредит брався на купівлю «соціального» житла (площа квартири – до 60 кв. м, будинку – до 120 кв. м), або «від 25%» – для більшої за площею нерухомості.
На ці умови погодилися лише 11 установ, дві з яких – банк «Надра» та Дельта Банк – в лютому-березні стали неплатоспроможними і перейшли під контроль Фонду гарантування вкладів фізосіб. Підписи під документом на початку року поставили також ПриватБанк, Альфа-банк, Креді Агріколь Банк, Фідобанк, Платинум Банк, Український професійний банк, «Михайлівський», «Грант» і Регіон-банк. Ні обсяг валютних кредитів, який підпадає під умови реструктуризації, ні кількість «щасливчиків» банки не розкривають.
На банки, які відмовилися підписати меморандум, припадає понад 73% позик
На ці дев'ять платоспроможних банків на 1 січня припадало валютних кредитів фізосіб на $243 млн, що становило всього 6,4% від загального обсягу таких кредитів. На два неплатоспроможних банки припадало ще $1,34 млрд, або 35,2%. Після введення в них тимчасових адміністрацій під велику частину цих позик були сформовані резерви, тому портфель банку «Надра» і Дельта Банку статистично скоротився в 4,5 раза – до $298 млн, а частка в системі – втричі, до 11,6%. Частка «живих» банків, чиї підписи стоять під меморандумом, зросла до 14,9%. На банки, які відмовилися підписати меморандум, припадає понад 73% позик.
Проблемне переведення
Мораторій на стягнення житла у неплатників, прийнятий у червні 2014-го, різко скоротив платежі. «Введення мораторію було від самого початку недоцільним, оскільки спровокувало погіршення платіжної дисципліни позичальників-фізосіб на 30%. Позичальники ще минулого літа могли позбутися валютного ризику, конвертувавши валютні кредити в гривню: на дату прийняття мораторію курс становив 11,83 грн/$», – заявила виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.
На її думку, мораторій дав «помилковий сигнал суспільству», і треба якомога швидше «прийняти закон, який з певної дати – наприклад, з 1 листопада – скасує мораторій». Протягом найближчих півроку до скасування мораторію банки зможуть провести реструктуризацію. Ті, хто не відмовиться від валютного ризику і продовжить не платити банкам, відповідатимуть майном за своїми боргами, впевнена Олена Коробкова.
До цього моменту банки вводять солідарну відповідальність позичальників: поки кредитори не зможуть виселяти поганих позичальників усіх банків, на пільгову конвертацію не можуть розраховувати хороші позичальники 11 банків-підписантів, які продовжують платити. «Як тільки дані умови будуть виконані, банк буде готовий розпочати роботу з клієнтами з конвертації кредитів, згідно з описаними в меморандумі умовами. До цього моменту клієнти, що мають іпотечний кредит, можуть скористатися запропонованими банком інструментами реструктуризації», – говорить в. о. голови правління Платинум Банку Катерина Рожкова. У таких програмах, які є також у банків, які не підписали меморандум, традиційно пропонуються менш вигідні позичальникам умови реструктуризації кредитів.
Юридичні невизначеності
У банків повністю розв'язані руки: вони зможуть не виконувати меморандум, навіть якщо буде скасовано мораторій, оскільки документ має декларативний характер. «Жодних юридичних наслідків для підписантів, які не виконуватимуть меморандум, не передбачено. Проте підпис під даним меморандумом означає, що банк має намір виконати його умови, коли він дійсно набуде чинності», – зазначає Олексій Тесленко. Тобто йдеться про чесне слово банкірів.
Ще одним спірним для позичальників моментом є невизначеність дати обіцяного банками списання 25-50% боргу після конвертації кредиту в гривню. Кредитори це питання також залишають на своїй совісті. «Згідно з поточними умовами, банк може пробачити частину боргу за фактом обслуговування заборгованості позичальником після конвертації кредиту. Іншими словами, з певною регулярністю, якщо позичальник своєчасно і в повному обсязі виконує взяті зобов'язання за конвертованим боргом, банк може прощати пропорційно погашеної частину боргу, не чекаючи кінця терміну погашення кредиту», – розповів FinMaidan директор з управління ризиками Фідобанку Юлія Ворчак.
Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
Набратися проблем
Антимонопольний комітет дозволив «Українській бізнес групі» (UBG) отримати контроль над перехідним банком, створеним Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) для виведення з ринку неплатоспроможного Омега Банку. UBG отримав добро на купівлю понад 50% статутного капіталу перехідного банку. Спочатку UBG була створена Русланом Демчаком, але в 2011 році він вийшов зі складу її засновників. Зараз власником і керівником UBG є Олександр Стецюк.
У UBG не змогли пояснити FinMaidan причину інтересу саме до Омега Банку. «Це поки що попередня інформація. Має відбутися придбання як таке, після цього будуть відомі деталі за усіма процедурними моментами», – лише сказала FinMaidan директор департаменту маркетингу UBG Юлія Бенцлер. Агентство УНІАН також процитувало Юлію Бенцлер, яка як «прес-секретар депутата Руслана Демчака» спростувала зв'язок депутата з корпорацією UBG. Втім, фінансисти ще в кінці минулого року розповідали FinMaidan, що Руслан Демчак шукає банк для покупки. «Ми не зрозуміли навіщо йому банк, мабуть, він і сам не розуміє», – заявив FinMaidan один з провідних інвестбанкірів. Нагадаємо, що для UBG це не перша банківська інвестиція. Раніше в групу входив Ерде Банк. Однак у 2012 році його було визнано неплатоспроможним, а в січні 2013-го почалася його ліквідація.
Довга історія
Омега Банк був створений в 1991 році під назвою «Інтелект». У 1996-му його придбали засновники ПриватБанку і він змінив назву на «Київ-Приват». У 2001 році банк викупила страхова група «ТАС» Сергія Тігіпка, і установа стала ТАС-Коммерцбанком. У 2007 році шведський Swedbank купив 100% ТАС-Комерцбанку і ТАС-Інвестбанку у Сергія Тігіпка за $735 млн. Установи були об'єднані у Сведбанк. У 2013-му інвестор покинув Україну і продав «дочку» Миколі Лагуну, який перейменував її в Омега Банк. У 2015 році регулятивний капітал Омега Банку став негативним, власник не підтримав його, тому установа збанкрутувала.
Тоді ж неплатоспроможними стали й інші активи банківської групи Миколи Лагуна – Дельта Банк, Кредитпромбанк і Астра Банк. Придбання Омега Банку для UBG – це фактично купівля банківської ліцензії. Стратегія розвитку Дельта Банку передбачала переведення у нього всіх активів і пасивів Омега Банку, тому в цій установі на 1 квітня 2015-го майже не залишилося коштів фізосіб (2,29 млн грн) і юросіб (6,59 млн грн). Кредитний портфель у банку взагалі був нульовим.
На 1 січня 2015-го Омега Банк перебував на 102-му місці за активами – 768 млн грн, до 3 березня активи зросли до 920,8 млн грн через девальвацію. У структурі пасивів майже усі кошти припадали на субборг (901,8 млн грн). Сведбанк в 2008 році отримав дозвіл на облік у капіталі десятирічного субборгу від Swedbank на $30 млн. В активах найбільша частка – у грошових коштів та їх еквівалентів (611,2 млн грн). При статутному капіталі у 5,751 млрд грн непокритий збиток до 1 квітня зріс до 6,241 млрд грн. Регулятивний капітал став негативним – мінус 489,7 млн грн.
Проблеми придбання
Досі інвестори не виявляли великого інтересу до придбання активів та пасивів неплатоспроможних банків. А купівля збанкрутілої установи взагалі відбувається рідко. Від початку 2014 року неплатоспроможними було визнано 47 банків. Поки тільки три з них пішли іншим шляхом, ніж ліквідація. Першим піддослідним ФГВФО став банк «Золоті ворота» – у листопаді його активи і пасиви були передані банку «Стандарт». Однак цей експеримент провалився – через 2,5 місяця приймаючий банк було визнано неплатоспроможним. Спроба вирішити проблеми неплатоспроможного Промекономбанку виявилася більш успішною: його активи і пасиви були передані Фідобанку. На основі Терра Банку був створений перехідний Крісталбанк, який було продано Марині Ленінг – дружині колишнього заступника міністра фінансів Вадима Копилова. Компанія «Екосіпан», яка володіє банком «Михайлівський», планує купити Всеукраїнський банк розвитку.
Купівля перехідного банку може виявитися дешевше, ніж створення нової установи з нуля
Низький попит на погані активи обгрунтований: зараз мало банків готові йти на великий ризик. «Ми ведемо досить консервативну політику розвитку. Тому не плануємо нарощувати обороти за рахунок купівлі кредитних і депозитних портфелів проблемних банків», – пояснює голова правління ПУМБ Сергій Черненко.
У Фідобанку, який має досвід приєднання активів неплатоспроможної установи, кажуть, що рішення про придбання банку залежить від цілей інвестора. «Інвестор купує не тільки активи і пасиви, але й банківську ліцензію, мережу, програмне забезпечення тощо. Це суттєво збільшує вартість угоди. У такій операції є економічний сенс, але головний ризик – здатність повернути банк до повноцінної ефективної діяльності. Крім докапіталізації, йому знадобиться грамотна бізнес-стратегія щодо відновлення платоспроможності та прибуткової діяльності», – прокоментували в прес-службі Фідобанку.
Купівля перехідного банку може виявитися дешевше, ніж створення нової установи з нуля. Влітку 2014 року набув чинності закон, який дозволив створювати нові банки зі статутним капіталом мінімум 500 млн грн. Але перехідний Крісталбанк наприкінці 2014-го був заснований з капіталом усього 120 млн грн. Тобто на перехідні банки поширюються вимоги, як до діючих банків. А їм дається 10 років на збільшення капіталу до рівня 500 млн грн. У 2015 році він складе 200 млн грн.
Нестримний відтік
Найкрупнішим банкам в I кварталі не вдалося переломити тенденцію минулого року і зупинити відтік грошей населення. FinMaidan вивчив динаміку роздрібних портфелів в національній та іноземній валютах найкрупніших 30 банків. Наростити гривневі вклади вдалося лише державному Укргазбанку (+54,8 млн грн, або 1,8%). Навіть в Ощадбанку та Укрексімбанку у населення залишилося менше грошей, ніж на початку року. Формальний плюс показав також ІНГ Банк Україна, який ще в 2008 році закрив роздрібний напрямок. Залишки на рахунках зросли на 1 тис. грн (до 1,783 млн грн).
Решта установ більше вкладів віддали, ніж залучили нових. Лідером в цьому процесі передбачувано виявився ПриватБанк – з його гривневих рахунків українці зняли 2,309 млрд грн (-4,5%). «Основний відтік був пов'язаний з різким зростанням курсу долара і припадає на цей період. Плюс військові дії на сході, – розповідає прес-секретар ПриватБанку Олег Серга. – У квітні ми запустили акцію, завдяки якій залучили 9,7 млрд грн, і продовжили акцію на травень». Друге місце з вилучення гривні посів Укрсоцбанк (-765 млн грн), третє – Укрексімбанк (-717 млн грн). «Після відтоку вкладів у I кварталі ми бачимо розворот тренду і зростання гривневих депозитів фізосіб на суму понад 100 млн грн у квітні. Це стало можливим завдяки стабілізації на валютному ринку і підвищенню довіри до нашого банку після оголошення про збільшення капіталу», – говорить фінансовий директор Укрсоцбанку Джакомо Волпі.
Лідером з відтоку став ОТП Банк – «дочка» угорського OTP Bank, з якого забрали 22,7% роздрібних вкладів в гривні
Фінансовий хаос
Статистика показує, що тільки частина населення на тлі масових банкрутств банків перейшла в державні установи. При цьому між ставкою за депозитом і динамікою портфелів не було прямої залежності. Ощадбанк закінчив минулий квартал зниженням портфеля на 0,4%, пропонуючи за річними депозитами 18,5%. А Укрексімбанк, який обіцяє 18,8%, втратив 9% гривневого портфеля. У той же час вилучення грошей з рахунків у «дочках» російських банків різко сповільнилося до 2,9-6%.
Лідером з відтоку став ОТП Банк – «дочка» угорського OTP Bank, з якого забрали 22,7% портфеля (-675,6 млн грн). «Відтік депозитів фізосіб в основному припав на січень, коли власники бізнесів знімали досить великі обсяги тимчасово вільних коштів, які були розміщені ними в ОТП Банку на період новорічних свят. В управлінні своєю ліквідністю ми спочатку класифікували ці кошти як тимчасово розміщені. І за результатами квітня ми вже зафіксували приплив», – запевняє FinMaidan член правління ОТП Банку Володимир Мудрий. Його банк зараз пропонує клієнтам 18%. А, наприклад, Райффайзен Банк Аваль і УкрСиббанк, які беруть річні вклади максимум під 13,3% і 14% відповідно, показали зниження своїх роздрібних гривневих портфелів усього на 4,5% і 2,1%.
В сегменті валютних вкладів постраждали усі банки
Найбільше валютних коштів втратили ПриватБанк (-$501 млн), Сбербанк Росії (-$89,6 млн) та Укрексімбанк (-$88 млн). У процентному співвідношенні в лідерах – російські банки: Сбербанк Росії та ВТБ Банк віддали фізособам по 16% їхніх валютних вкладів, Промінвестбанк – 14%. Такий же мінус у ПриватБанку. Решта найкрупніших установ повернули населенню від 4% до 13%.
Період турбулентності
Банки пояснюють ситуацію, що склалася, збереженням невизначеності у політиці та економіці. «Банкам дуже складно утримувати депозити, оскільки фактори впливу на поведінку клієнтів більшою мірою пов'язані з нестабільною ситуацією на сході країни і невизначеним ринковим середовищем. Ефективність використання цінового фактора – підвищення процентних ставок за депозитами для утримання депозитів істотно знизилася, – вважає начальник управління загальнобанківських ризиків банку «Фінанси та Кредит» Микола Войтків. – Банк використовує різні джерела ліквідності для повернення депозитів клієнтів, у тому числі залучаючи кредити від НБУ. При цьому банк також направляє на виплату депозитів кошти від погашення кредитів позичальниками, а також вливання з боку акціонерів». Установа повернула фізособам 10,1% гривневих вкладів (-621 млн грн) і 4% валютних ($21,5 млн).
За оцінками банкірів, II квартал повинен показати припинення відтоку. «У числі важливих факторів, що впливають на зміну депозитного портфеля, є ситуація з ліквідністю в банку і потреба в ресурсах для активних операцій. У I кварталі спостерігався відтік коштів населення, але вже за підсумками квітня приріст депозитного портфеля фізосіб у гривні від початку року у нас склав 215 млн грн», – каже начальник управління заощаджень і банківських послуг Райффайзен Банку Аваль Сергій Анніков.
При цьому на приплив коштів здебільшого впливатиме ситуація в економіці, ніж рішення проблем банків. «Повернення грошей в систему буде можливим за умови припинення банкрутств банків, стабілізації курсу гривні, припинення військової конфронтації і зниження глобальних економічних і геополітичних ризиків. Тільки загальна стабілізація в економіці та ліквідація загрози вторгнення можуть повернути гроші в банківську систему», – упевнений заступник начальника управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Костянтин Варнін.
Приватні продажі
Міністерство юстиції погодилося залучити приватні торгові майданчики для реалізації арештованого майна. Учора було опубліковано типовий агентський договір з ДП «Інформаційний центр» Мін'юсту, після підписання якого продажем майна зможуть займатися приватні компанії та фізособи-підприємці як агенти-посередники. Вони шукатимуть потенційних учасників торгів, забезпечуватимуть їм доступ до системи електронних торгів, надаватимуть консультації з оформлення документів, знайомитимуть їх з майном і його характеристиками, забезпечуватимуть рекламу. Сума винагороди агентів складе 20% від винагороди організатора торгів, тобто 1% вартості проданого майна.
Рішення уряду про те, що продаж арештованого майна буде проводитися на електронних торгах на всій території України на постійній основі, а не тільки в рамках експерименту, прийнято ще два місяці тому. Про це йшлося у розпорядженні Кабміну № 212-р від 11 березня. Проте досі ніхто з приватних електронних торговельних майданчиків не міг підключитися до Системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ), через яку Мін'юст проводить реалізацію майна. Тепер така можливість у них з'явилася – міністр юстиції Павло Петренко підписав відповідний наказ 29 квітня.
«Перехід до продажу в інтернеті арештованого Мін'юстом майна – дуже добре, але монополізація цього продажу – погано, а монополія державна – це дуже погано. Тому що монополія – це корупція, відсутність якості, повна безвідповідальність за будь-які порушення. Мін'юст пішов на поступку і віддав частину функцій з організації аукціонів приватникам, а саме прийом заявок від бажаючих учасників тощо. Тобто вони працюватимуть ніби-то вітриною, фактично ж аукціон проходить на сервері СЕТАМ, а ДП «Інформ’юст» приймає гарантійні внески, зберігає і демонструє майно», – пояснює FinMaidan голова Всеукраїнської громадської організації «Українська палата арбітражних керуючих» Анатолій Родзинський.
CETAM працює в експериментальному режимі з 1 травня 2014 року в Київській, Львівській, Вінницькій областях, Києві. З 1 липня експеримент розширено на Запорізьку, Івано-Франківську, Одеську, Харківську та Чернігівську області. З 1 серпня через систему електронних торгів продавалося майно по всій території України. За останніми даними, в СЕТАМ було введено 50 тис. лотів на загальну суму 5,5 млрд грн.
Конкурентний підхід
На ринку десятки торгових майданчиків технічно здатні працювати з СЕТАМ. Деякі з них вже кажуть, що готові зайнятися продажем арештованого майна на запропонованих ним умовах. «Нам буде цікаво брати участь у продажу арештованого майна на таких умовах. Ми від самого початку хотіли зайти у цей проект, але Мін'юст поки один працював у даному напрямку. У нас на майданчику йде реалізація майна банків-банкрутів за такими тарифами та навіть нижчими, і нас вони влаштовують», – сказав FinMaidan директор ТОВ «Універсальні електронні торгові системи» Віталій Козлов.
Такі майданчики займаються продажем майна банкрутів, заставного майна, державними і комерційними закупівлями, співпрацюють з товарними біржами. Доступ до продажу арештованого майна розширює перелік їх послуг для своїх клієнтів. «Ми («Українська палата арбітражних керуючих». – FinMaidan) також подаємо заявку на підключення до СЕТАМ і хочемо показати, як потрібно працювати, аби усі побачили різницю якості та відповідальності між державним монополістом і приватною компанією», – заявив пан Родзинський.
Більше продажів
Банки від початку кризи позбавляються від непрофільних активів, у тому числі через електронні майданчики. Але розширення каналів продажів дозволяє їм лише охопити в повному обсязі усіх потенційних покупців, тоді як загальна кількість покупців через кризу скоротилася, як і ціни на майно, що було у використанні. «Вартість багатьох об'єктів від початку кризи знизилася, тоді як зобов'язання позичальників у гривневому еквіваленті збільшилися. Нерідко виходить так, що ринкова вартість застави не покриває заборгованості повністю», – пояснює проблему голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.
Як повідомляв FinMaidan, на останньому аукціоні Брокбізнесбанку із загального обсягу заборгованості в 654 млн грн куплено усього один лот. Заборгованість у 3,74 млн грн (вартість застав склала 10,5 млн грн) була продана з 68-процентним дисконтом (див. «Покупців не видно»). На інше майно не були подані заявки покупців.
Аналогічні проблеми переживає СЕТАМ, тому розширення каналів продажів було неминучим. Участь приватних компаній має підвищити якість інформації про об'єкти продажу. «Проблема СЕТАМ – у відсутності інформації про майно: наприклад, може продаватися офіс у Києві без жодної фотографії приміщення. При цьому неможливо приїхати і подивитися саме майно, також є труднощі з його оформленням після аукціону, – каже Анатолій Родзинський. – Тепер буде більше каналів продажу майна. Приватні майданчики контролюватимуть СЕТАМ, оскільки зацікавлені у продажах своїм клієнтам».
Прощення боргу
Громадяни, які конвертують валютні кредити в гривню, звільнені від сплати податку на доходи фізосіб. Президент Петро Порошенко вчора підписав закон № 321-VIII від 9 квітня «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо кредитних зобов'язань». Цей документ було прийнято для виконання вимог закону «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті». У ньому йшлося про те, що мораторій втратить силу, коли набуде чинності закон, який «врегулює питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті».
Відповідно до закону № 321-VIII, який набуде сили найближчими днями, сума боргу, яку банк пробачить позичальникові у розмірі різниці між розміром кредиту за курсом НБУ на дату реструктуризації валютного кредиту і за курсом на 1 січня 2014 року (7,99 грн/$), не вважається додатковим благом платника податків. Тому вона не включається до розрахунку загального оподатковуваного доходу, і позичальникові не доведеться платити 20% податку на доходи фізосіб і 1,5% військового збору. Також не вважається додатковим доходом сума прощених кредитором відсотків, комісій та штрафних санкцій за такими кредитами. Банки спишуть за рахунок створених страхових резервів суму збитків, яка виникне в результаті анулювання частини боргу. Ці норми застосовуватимуться до непогашених до 1 січня 2014 року кредитів, але конвертація яких і прощення частини боргів відбулися після 1 січня 2015-го.
Здешевлення переведення
Списання боргу зараз прирівнюється Податковим кодексом до отримання доходу. Якщо сума невелика, йшлося про податок у 15%, якщо велика – 17%, потім було введено 1,5-відсотковий військовий збір, а з 2015 року 17-відсоткову ставку було підвищено до 20%. Таким чином, зараз із кожної 1 грн прощеного боргу позичальник сплачує податок 21,5 копійки. Це робило конвертацію позик і списання частини боргу дуже витратними.
Новий закон має спонукати кредиторів і позичальників прискорити конвертацію валютних боргів у гривню. «Питання рефінансування заборгованості за кредитом з іноземної у національну валюту обговорюється банком з позичальниками постійно. Але, на жаль, більшість позичальників відмовляються від рефінансування, аргументуючи це очікуванням прийняття закону про врегулювання питань, пов'язаних з валютними кредитами, – раніше пояснювала начальник управління організації та супроводу роздрібного бізнесу Укрексімбанку Вікторія Грецька. – Умови реструктуризації обговорюються безпосередньо з позичальником, і обирається найприйнятніший для обох сторін варіант. Для погашення заборгованості за валютними кредитами необхідна сума за дорученням клієнта купується на міжбанківському валютному ринку за офіційним курсом на момент здійснення купівлі валюти». Тому в законі вказано офіційний курс реструктуризації, який, наприклад, сьогодні становить 21,13 грн/$ при середньому роздрібному курсі продажу в 23,2 грн/$.
Додаткові вимоги
Однак це далеко не усі зміни до законодавства, які можуть здешевити для позичальників конвертацію валютних кредитів у гривню. Купуючи валюту, вони зобов'язані платити 2-відсотковий збір. «Необхідно звільнити позичальників від сплати збору до Пенсійного фонду з операцій реструктуризації іпотечних валютних кредитів», – упевнений начальник юридичного управління ОТП Банку Олег Коробкін.
Позичальникам недостатньо ухвалення лише одного закону, який полегшує податкові витрати на конвертацію валютних кредитів. Вони також вимагають прийняття законопроекту № 1558-1, який зобов'яже усіх кредиторів примусово провести конвертацію валютних роздрібних кредитів за курсом на момент видачі кредиту – 4,9-5,05 грн/$. Перспективи прийняття законопроекту в другому читанні поки не гарантовані, але мораторій на виселення позичальників має бути скасований. «Може, не відразу, але протягом двох-чотирьох місяців треба скасовувати мораторій», – вважає заступник начальника управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Костянтин Варнін.
Позичальників впізнають за обличчям
Україна створить центральний кредитний реєстр, повідомив регулятор за підсумками зустрічі голови НБУ Валерії Гонтарєвої та віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса. ЄС згоден видати країні третій пакет макрофінансової допомоги на 1,8 млрд євро, третина з яких надійде в 2015 році. «Серед умов отримання цих коштів – створення центрального кредитного реєстру з метою поліпшення оцінки банками кредитного ризику і зниження в середньостроковій перспективі частки негативно кваліфікованих кредитів», – повідомили в Нацбанку 30 квітня. Того ж дня з релізу зникла дана обіцянка. Поки в НБУ цей «монтаж» не прокоментували.
Створення реєстру вимагають не тільки європейські партнери. Таке ж зобов'язання Україна взяла на себе в рамках березневої угоди з МВФ. У розділі «Політика у фінансовому секторі» програми EFF йдеться «про створення кредитного реєстру в НБУ» для «посилення нагляду за банківськими ризиками». У документі уточнюється, що «конкретні заходи будуть розроблені за технічного сприяння МВФ». Місія Фонду відвідає Україну вже 12 травня. Але це питання вона підніме не вперше.
У підписаній рік тому угоді stand-by також йшлося про створення центрального реєстру кредитних ризиків, щоб полегшити нагляд над великими ризиками і проблемними позичальниками. «Для цього існуючі правові рамки для кредитного реєстру будуть переглянуті до кінця серпня 2014 року, аби він запрацював не пізніше серпня 2015-го», – обіцяла влада рік тому. Наприкінці липня 2014-го цю проблему обговорили в профільному парламентському комітеті, але потім робота зупинилася.
Проблемне питання
Проблема неповернених кредитів є однією з найболючіших на ринку – частка проблемних позик досягає 17,2% портфеля банків. Намагатися боротися з поганими позичальниками НБУ почав в 2001 році, коли створив єдину інформаційну систему (ЄІС) «Реєстр позичальників». Відтоді у «добровільному» порядку він підключив до неї всі банки. Вони повинні передавати в ЄІС інформацію про компанії, які мають прострочені кредити перед банками, в тому числі перед тими, що ліквідуються. У теорії, внесення юрособи до реєстру повинно позбавити її права отримати кредит у банку.
На практиці реєстр не виконує цю функцію: дані, які до нього потрапляють, лежать у ньому мертвим вантажем, говорить керуючий партнер консалтингової компанії «Фінансова студія» Євген Невмержицький. «Банки не в повному обсязі подають до нього інформацію, а те, що подається, робиться на неймовірно низькому рівні, – зазначає він. – Наприклад, нафтогазова компанія має мільярди заборгованості, то що, це поганий позичальник? Кожен банк мріє отримати такого клієнта!»
Тому, на думку експерта, необхідно переглянути систему параметрів, на підставі яких НБУ присвоює позичальникам статус проблемних, зробити зручний інтерфейс для роботи банків з реєстром, а також найняти в НБУ фахівців, які зможуть перезапустити роботу реєстру. «Що хоче від нас МВФ? Реєстр позичальників робиться для кредитної безпеки: за вивіреними параметрами від банків має передаватися інформація про поганих позичальників у НБУ. Це не можуть бути одиничні параметри, це має бути їх сукупність. Не можна називати «проблемними» усіх позичальників, які не повернули банку, наприклад, понад 100 тис. грн. Це насправді нічого не говорить про платоспроможність позичальника. Потрібна нова методологія, яка визначить нову систему критеріїв», – пояснює Євген Невмержицький.
Створення реєстру, в якому можна буде побачити історію платежів за проблемними позиками, може виявитися недостатньо для поліпшення кредитних портфелів банків, якщо не буде посилена відповідальність позичальників. «На законодавчому рівні досі немає змін у ключі захисту прав кредиторів – неплатники користуються тими ж схемами, вдаються до послуг тих же юридичних компаній, які допомагають обманювати кредиторів і виводити кошти», – розповідає FinMaidan директор центру корпоративного бізнесу Укрсоцбанку Георгі Заманов.
Ризики кредиторів
Банкіри майже не видають нові кредити, тому зацікавлені не в тому, щоб отримати зручний інструмент перевірки кредитної історії нових позичальників, а в тому, щоб стягнути гроші зі своїх нинішніх клієнтів. У цьому контексті вони найчастіше кажуть про кредити, видані в Криму та на Донбасі. «У нас в зоні АТО близько 80% корпоративного кредитного портфеля обслуговується і близько 80% роздрібного – не обслуговується. З клієнтами ми ведемо індивідуальну роботу, здебільшого надаємо кредитні канікули на обслуговування самого тіла кредиту або відсотків за ним», – розповідає голова правління ПУМБ Сергій Черненко.
Другою важливою проблемою залишається питання валютних кредитів. «Варіанти виходу з ситуації з валютними кредитами повинні захистити банки від недобросовісних позичальників, які можуть повертати кредити, але не хочуть, чекаючи послаблень на законодавчому рівні», – зазначає заступник начальника управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Андрій Осипов.
Але в майбутньому, коли банки знову займуться активним кредитуванням, реєстр проблемних позичальників буде гостро необхідний. В ідеалі усі банки повинні мати прямий доступ до реєстру, під час видачі кредитів керуватися його даними і не видавати позики, які не будуть повернені, каже пан Невмержицький. «На ринку є профільні фахівці, але потрібна політична воля для змін», – зазначає експерт.
Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
Релізи
ТОП-новини
