У вересні інфляція пришвидшилася до 8,6% у річному вимірі й, за оцінками НБУ, надалі зростала в жовтні. Посилення цінового тиску в другому півріччі 2024 року було очікуваним та передбачалося попередніми прогнозами НБУ.

Водночас зростання показників як споживчої, так і базової інфляції (7,3% р/р у вересні) виявилося вищим, ніж прогнозувалося.

Вагомий внесок у таку динаміку мало подорожчання продовольчих товарів унаслідок гірших, ніж очікувалося, урожаїв різних сільськогосподарських культур і пов’язаного з цим зростання вартості сировини для харчової промисловості.

Пришвидшення інфляції також зумовлювалося подальшим збільшенням виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, та курсовими ефектами внаслідок послаблення гривні в попередні періоди.

З метою підтримання стійкості валютного ринку, приведення інфляції до цілі впродовж наступних років та збереження контролю за інфляційними очікуваннями правління НБУ вирішило залишити облікову ставку на рівні 13%.

Попри зростання інфляції впродовж останніх місяців, інфляційні очікування економічних агентів залишалися достатньо стійкими та контрольованими, хоч і маржинально погіршилися.

Оновлений прогноз НБУ передбачає триваліше утримання облікової ставки на рівні 13% – щонайменше до літа 2025 року.

У разі подальшого зростання цінового тиску понад прогноз та загрози розбалансування інфляційних очікувань НБУ буде готовий посилити процентну політику та застосовувати додаткові монетарні заходи.

Ураховуючи, що пік інфляції ще не пройдено, а проінфляційні ризики на найближчі місяці навіть посилилися, НБУ вважає за доцільне залишатися обережним у процентній політиці, а також вживати виважених заходів для забезпечення стійкості валютного ринку. Для протидії ціновому тиску НБУ з липня призупинив пом’якшення процентної політики. Це підтримало інтерес до гривневих заощаджень, ставки за якими нині забезпечують належний захист від інфляційного знецінення.

Зокрема, восени відновився приплив строкових депозитів населення в гривні, надалі збільшувалися вкладення в ОВДП у національній валюті. Політика захисту гривневих заощаджень від інфляції й надалі сприятиме обмеженню тиску на валютному ринку та збереженню міжнародних резервів. Використовуючи режим керованої гнучкості курсу, НБУ компенсуватиме структурний дефіцит валюти у приватному секторі та згладжуватиме надмірні курсові коливання.

Курс помірно коливатиметься в обидва боки, реагуючи на зміну ринкових умов, що і надалі посилюватиме адаптивність валютного ринку та економіки. Динаміка курсу узгоджуватиметься із завданнями НБУ зі збереження під контролем інфляційних очікувань, сповільнення інфляції наступного року та її повернення до цілі 5% на горизонті політики.

До кінця року очікується надходження понад $15 млрд, з яких $4,8 млрд – за програмою SPUR зі Світовим банком за підтримки фінансування з боку США. Крім того, досягнуто значного прогресу в підтвердженні майбутніх обсягів допомоги.

Міжнародні партнери суттєво наблизилися до надання Україні безповоротної позики, забезпеченої доходами від знерухомлених російських активів, обсягом до $50 млрд у межах програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans.

Війна триває. Зберігаються ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру і тривалості війни.

Крім того, російська агресія й надалі генерує такі ризики:

• виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності;
• можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск;
• подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

Зберігається також ризик посилення геополітичної напруженості у світі на тлі війни на Близькому Сході, електоральних циклів в окремих країнах і намагань росії сформувати коаліцію держав для конфронтації з демократичним світом. Водночас зберігається ймовірність реалізації низки позитивних сценаріїв, пов’язаних, зокрема, з подальшим пришвидшенням євроінтеграційних процесів та відновлювальних робіт в енергетиці.

Наступне засідання правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 12 грудня.