На це розраховують банкіри, які взяли участь в круглому столі «Рік війни: як змінилася банківська система та чого чекати далі», організованого «Фінансовим клубом».

«Ми проводили вже три хвилі дослідження і зараз вже запущена четверта. Ми його проводимо спільно з МБКІ. Приблизно 30% з тих, хто виїхав і взяв участь у нашому дослідженні, не планують повертатися. Але багато хто з них користується послугами українських банків: рахунками і картками», – каже голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Третина з тих, хто поїхав, продовжують працювати в українських компаніях і отримують заробітну плату. «Частина персоналу українських банків також перебуває за кордоном. І вони констатують, що того рівня сервісу і технологічності, до якого вони звикли в Україні, там нема», – зазначає Олена Коробкова.

«Основні країни, де живуть наші клієнти – громадяни України, – це Польща, Німеччина, Іспанія та Чехія. Більшість їхніх трансакцій за кордоном – це абсолютно необхідні для життя повсякденні речі: їжа, одяг, взуття, – розповідає голова правління Сенс Банку Алла Комісаренко. – Щоб не втратити клієнтів, ми зробили відеоідентифікацію. І розуміючи, що люди за кордоном змінюють телефонні номери на локальні, ми зробили віддалену зміну фінансового номера із подальшим дистанційним обслуговуванням».

За кредитною поведінкою біженців легко визначити їхні справжні міграційні плани. «Коли почалася війна, ми дозволяли виїздити на заставних автомобілях. І потім ми помітили, що якість обслуговування кредитів погіршилася. Але через деякий час і за автокредитами, і за іпотекою ті люди, які знаходяться за кордоном, почали їх обслуговувати. Можливо, вони знайшли роботу або отримують компенсацію», – каже голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов.

Банкір впевнений, що позичальники, які сплачують кредит з-за кордону, повернуться. «У людей є бачення, що вони повернуться. Якщо б вони залишалися там, то вони б по-іншому дивилися на обслуговування іпотечного кредиту в Харкові. А ті, хто не обслуговує кредити, не планують повертатися. У нас є кейси, коли людина не виходить на зв’язок чи каже, що це питання не актуальне для неї», – зазначив Сергій Мамедов.

Клієнти, які хочуть зберегти свою відмінну кредитну історію, отримали таку можливість. «Ми, запустивши продукти через «Дія.Підпис», через нашу систему, знайшли варіанти, як зручно обслуговувати клієнта. Тим, хто хотів, ми реструктуризували заборгованість. І проблема вже не має такої критичності по клієнтам, які зараз перебувають за кордоном, незважаючи на те, що така застава, як автомобіль, також знаходиться там», – розповів Сергій Мамедов.

Щоб спростити українцям перебування за кордоном, банки поліпшують свій диджитал. «Ми запустили швидкі перекази з Польщі, а потім – з інших країн ЄС до України. Це робиться по IBAN. І українці в Польщі навіть не мусять бути клієнтами польського банку чи Кредобанку, якщо їм потрібно переказати гроші родині чи друзям, які залишилися в Україні. Крім того, PKO Bank Polski запровадив безкоштовне відкриття і обслуговування рахунків, безкоштовну картку для українців», – каже член правління Кредобанку Антон Кіркач.

Держава має створити умови, щоб біженці захотіли повернутися. «Дуже важливо, щоб ми швидко могли відновитися. І з відновленням економіки люди будуть сюди повертатися. Важливо повернути цих людей. Але ми розуміємо, що всі не повернуться», – каже член Ради НБУ Василь Фурман. «Для нас головне – зробити такі умови, щоб не в Польщі їм давали кредит під 3% на 20 років, а в нас були умови кращі. Тоді люди поїдуть сюди», – вважає Сергій Мамедов.

Це відбудеться не швидко. «Клієнти, в яких є маленькі діти і ті, які пішли до школи, – сподіватися на їх швидке повернення не варто. Це буде мінімум рік після війни, тому що потрібно завершити навчальний рік. Тільки тоді вони будуть планувати своє повернення. Напевно, 80% з тих, хто виїхав, мріють повернутися в Україну. І ми маємо зробити все, щоб це повернення для них було комфортним», – запевняє Алла Комісаренко.

Деякі українці вже повертаються. «Не всі зможуть працевлаштуватися за кордоном, і друга половина минулого року показала, що більшість громадян все-таки повертаються до України і продовжують користуватися послугами українських банків. Середня кількість клієнтів у нас практично не змінилася – 1,7 млн роздрібних і 42 тис. корпоративних клієнтів. Українці, які виїхали, обов’язково повернуться до наших банків», – вважає заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников.