Таке рішення ухвалив Слов`янський міськрайонний суд Донецької області 20 травня 2021 року у справі №243/1387/21, яке набуло чинності 21 вересня, повідомляє Юридична практика.

Загалом суд вказав, що для отримання експреспереказів банки не мають права:

• вимагати ставати клієнтами банку;

• вимагати авторизації шляхом відтворення фото.

Суд також зобов’язав банк віддати грошовий переказ у розмірі 699 грн без авторизації та відшкодувати витрати на судовий збір у розмірі 908 грн.

Згідно з матеріалами справи, позивачка 19 жовтня 2020 року отримала на мобільний телефон повідомлення про наявність на її ім’я грошового переказу у розмірі 699 грн через мережу РrіvаtМоnеy, що належить державному ПриватБанку. Це була сума коштів за повернутий товар.

Позивачка звернулася до відділення ПриватБанку, де надала для отримання оригінал паспорту та довідку про реєстраційний номер облікової картки платників податків.

Однак банк відмовив у видачі переказу, вказавши, що наданих документів недостатньо. Для отримання грошового переказу банк вимагав від жінки зареєструватися клієнтом банку та пройти ідентифікацію за допомогою фото.

Позивачка відмовилася проходити зазначені процедури, тому банк не віддав належні їй кошти. Жінка вказала у позові, що банк порушує її право власності на кошти, які їй належать, та просила суд:

• зобов`язати ПриватБанк повернути їй переказ в сумі 699 грн, що надійшов через мережу РrіvаtМоnеy в жовтні 2020 року, без проведення ідентифікації за допомогою відтворення фото;
• стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 908 грн.

Суд нагадав, що за законом банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, які перебувають на його рахунку, не допускається.

Суд звернув увагу, що за приписами ч. 2, 3 ст. 64 закону «Про банки і банківську діяльність» банк зобов`язаний ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства:

• клієнтів (крім банків, зареєстрованих в Україні), що відкривають рахунки в банку;
• клієнтів, які здійснюють фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
• клієнтів (осіб) у разі виникнення підозри в тому, що їх фінансові операції (фінансова операція) можуть (може) бути пов`язані (пов`язана) з фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
• клієнтів, які проводять перекази без відкриття рахунка, на суму, що дорівнює чи перевищує 150000 грн, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою ніж 150000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості;
• клієнтів, що здійснюють фінансові операції з готівкою без відкриття рахунка на суму, що дорівнює або перевищує 150000 грн, або у сумі, еквівалентній зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах;
• клієнтів, у яких банк залучає кошти на умовах субординованого боргу;
• клієнтів, що укладають з банком кредитні договори, договори про зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
• осіб (крім банків, зареєстрованих в Україні), з якими банк як професійний учасник ринку цінних паперів укладає договори для здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (фондовому ринку). З дня укладення договору така особа є клієнтом банку;
• осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів/осіб (представника клієнта);
• клієнтів (осіб), визначених нормативно-правовим актом Національного банку з питань здійснення фінансового моніторингу.

Однак норму закону, на яку посилається банк, було виключено на підставі закону №361-ІХ від 6 грудня 2019 р.

Суд нагадав, що фінансова операція підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 грн та має одну або більше таких ознак, зокрема, фінансові операції осіб, щодо яких встановлено високий ризик.

Суд дійшов висновку, що ПриватБанк, відмовляючись повернути грошовий переказ позивачці без так званої ідентифікації перевищив свої повноваження та порушив права позивачки на користування власними коштами на свій розсуд.

Посилання ж відповідача на положення п.3 ч.5 ст.17 закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» як на причину відмови у видачі переказу є хибним, вважає суд.

Таким чином ПриватБанк незаконно відмовив у видачі коштів позивачу, оскільки у працівників банку не було обґрунтованих сумнівів щодо незаконності походження коштів на рахунку позивача, а доказів незаконності походження коштів не було надано суду.

У вересні Верховна Рада уточнила норму щодо можливості переказів без верифікації до 5000 грн.