Банки пропонують вісім способів хеджування валютних ризиків
Закон «Про валюту і валютні операції», а також нормативні акти НБУ дозволяють фізичним і юридичним особам скористатися вже вісьмома інструментами хеджування ризиків.
Про це повідомила директорка блоку «Ринки капіталу» Альфа-Банку Тетяна Попович під час круглого столу «Які ризики для гривні несуть осінь-зима 20/21», проведеного онлайн «Фінансовим клубом».
«Зараз через низьку облікову ставку Нацбанку, низькі ставки, переліквідність системи страховка коштує 20 копійок (на кожному доларі. – Ред.) на місяць. За 20 копійок на місяць можна абсолютно спокійно керувати своїм грошовим потоком, прогнозувати свої операції», – сказала вона.
Перші два способи хеджування ризиків – купівля-продаж валюти на умовах «завтра» і «завтра + два робочі дні».
«У нашій термінології це ТOM і SPOT. І це вже страхування валютних ризиків. Адже якщо аналізувати всі фактори, дивитися на графік погашення держоблігацій, на графік виплати ПДВ, то завжди можна продати чи купити валюту на один-два дні раніше», – пояснила Тетяна Попович.
Наступний інструмент – купівля і продаж валюти юрособами на умовах форвард.
«Поставочний форвард можливий тільки під експортно-імпортні операції та кредитні зобов'язання у валюті, – розповіла Тетяна Попович. – Завдяки закону про валюту з'явився новий інструмент – розрахунковий форвард, або NDF по-українськи, який також доступний тільки при розрахунках за експорт-імпорт і кредити у валюті. Але при виконанні контракту відбувається не поставка базового активу – валюти, а розрахунок в гривневому еквіваленті на суму різниці між курсом угоди і ринковим курсом. Терміни обох інструментів не обмежені законодавством, вони будь-які».
П'ятий інструмент – своп, коли клієнти можуть обмінюватися з банком валютою.
«Зараз дозволено своп тільки в один бік: коли клієнт розміщує в банку валюту, а банк видає йому гривню. Такі операції «обміну» валюти є хеджуючими, оскільки дозволяють прорахувати можливі зміни курсу. З нерезидентами банки можуть проводити своп тільки у зворотний бік, коли банк від нерезидента гривню залучає, а валюту розміщує», – перерахувала Тетяна Попович.
Наступний інструмент – це купівля-продаж валютних ОВДП за гривню.
«Банки торгують валютними ОВДП, і будь-яка фізична і юридична особа може купити їх за гривню за сьогоднішнім ринковим курсом. Погашення здійснюється Мінфіном безпосередньо, оминаючи банк. До того ж ОВДП для фізосіб не обкладаються жодними податками і військовим збором», – підкреслила вона.
Сьомий інструмент хеджування – купівля єврооблігацій України за гривню всередині країни.
«Різниця в тому, що ОВДП – це інструмент внутрішнього ринку, і прибутковість за ним вкрай невисока. А ось за євробондами є можливість запропонувати більш високу ставку. Це дозволяє захеджувати, та ще й отримати дохід», – сказала Тетяна Попович.
Останнім інструментом хеджу валютних ризиків вона назвала валютний ф'ючерс.
«Донедавна біржі були не готові надати інфраструктуру з торгівлі ф'ючерсами. Адже потрібно забезпечувати маржування, страховий депозит тощо. Тобто ризик-процедури мають бути налагоджені дуже якісно. Зараз пара бірж вже готові надати сервіс, щоб ф'ючерси запрацювали в Україні. І я сподіваюся, що першу операцію з фізичними особами, можливо, і юридичними, ми проведемо вже в жовтні», – повідомила Тетяна Попович.
Підписуйтесь на новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter, Facebook
ТОП-новини