Про йдеться в звіті про фінансову стабільність Нацбанку.

Поточна прибутковість банківського сектору та значний запас капіталу свідчать про своєчасність впровадження НБУ запланованих регуляторних змін: вимог до капіталу під операційний ризик, підвищених ваг ризику за незабезпеченими споживчими кредитами та ОВДП в іноземній валюті.

Також до 1 січня 2024 року банкам потрібно сформувати буфери капіталу.

Водночас очікування відновлення та зростання економіки погіршилися через ескалацію конфлікту з Росією, стрімке зростання цін на енергоносії, поширення нових штамів коронавірусу. Відповідно зросли ризики інвестування в Україну.

Також триває згортання монетарних стимулів розвиненими країнами та зростання безризикової дохідності. Це ускладнює для України доступ до ресурсів на світових фінансових ринках, тому збереження співпраці з МВФ є важливим.

Українська економіка має достатній запас міцності для протистояння зазначеним ризикам, однак зростає повільніше, ніж очікувалося. Тож для її пришвидшення потрібні інвестиції.

При цьому банківський сектор не залежить прямо від зовнішніх ринків капіталу – зовнішні запозичення зараз несуттєві, це переважно кредити МФО. Вперше за тривалий період з’явився інтерес іноземних інвесторів до українського банківського сектору, зараз він сконцентрований на сегменті споживчого незабезпеченого кредитування.

Попит бізнесу та населення на кредити зростає, якість кредитного портфеля поліпшується. Гривневий корпоративний кредитний портфель банків зростає на понад 40% у річному вимірі, найшвидше – у сегменті кредитування мікро-, малого та середнього бізнесу. Значний попит бізнесу на кредити зумовлений зростанням обсягів виробництва, загальним зниженням процентних ставок, частково – державними програмами підтримки. Якість корпоративного кредитного портфеля покращується.

Споживчі кредити відновили докризові темпи зростання – понад 30% у річному вимірі – завдяки попиту з боку населення та привабливості сегмента для банків через високу дохідність. Підвищення ваг ризику за споживчими незабезпеченими кредитами до 150% з 1 січня 2022 року сформує належний запас капіталу на покриття кредитного ризику цього портфеля.

Фондування банків є достатнім для подальшого кредитування. Поточна структура банківського фондування, у якій переважають кошти на поточних рахунках, не перешкоджає активному кредитуванню. Однак приплив коштів населення до банків сповільнився. Вища інфляція, підвищення облікової ставки та бажання подовжити структуру фондування мотивує банки підвищувати ставки за строковими депозитами.

Банківський сектор отримує рекордні прибутки. Активне кредитування сприяло зростанню чистих процентних доходів, а значні обсяги транзакційного бізнесу – збільшенню чистих комісійних доходів. Це разом із низькими витратами на формування резервів та помірними адміністративними витратами забезпечило рекордну прибутковість сектору. Кредитні ставки все ще мають потенціал для зниження насамперед за кредитами малому, середньому і мікробізнесу та за іпотечними кредитами. Водночас очікується помірне зростання вартості фондування у 2022 році. Тож збережеться тенденція скорочення чистої процентної маржі банків.

Банки мають сформувати буфери капіталу протягом наступних двох років. Проведене цьогоріч стрес-тестування найбільших банків продемонструвало, що ризики капіталу банків суттєво знизилися порівняно з попередньою оцінкою у 2019 році. Кредитний ризик нині не є основним джерелом потреби в капіталі, вищу вагу має процентний ризик. Банки, для яких виявлено суттєві ризики, вже працюють над їх мінімізацією в межах програм реструктуризації.

Рекордна прибутковість банківського сектору та значний запас капіталу дають змогу фінансовим установам виконати низку вимог до капіталу, що впроваджуватимуться з початку 2022 року. Йдеться про вимоги до покриття капіталом 50% розрахункового розміру операційного ризику, підвищення ваг ризику до 150% для незабезпечених споживчих кредитів та до 50% для ОВДП в іноземній валюті.

Також зараз сприятливий час для початку активації буферів консервації капіталу та системної важливості. Банки повинні до 1 січня 2023 року сформувати половину розміру буфера консервації капіталу та буфер системної важливості. До 1 січня 2024 року обидва буфери мають бути сформовані в повному обсязі.