Слідом за Туреччиною, ОАЕ та Китаєм проблеми з платежами у російських компаній виникли у Монголії.

Про це у середу на конференції «Перспективи розвитку торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва Монголії та країн ЄАЕС» розповів керівник міжнародної лабораторії дослідження зовнішньої торгівлі РАНХіГС Олександр Кнобель, пише The Moscow Times.

За його словами, монгольські банки побоюються ризику вторинних санкцій США — тобто заходів щодо порушення чинного санкційного режиму. У грудні американський Мінфін отримав додаткові повноваження, які дозволяють йому відрізати від фінансової системи США будь-який банк світу, який сприяє російському ВПК.

«Цю проблему необхідно вирішувати на двосторонньому рівні», - заявив Кнобель. Однак поки що дипломатичні зусилля російського МЗС і Кремля не принесли плодів.

Переговори з Туреччиною, банки якої з початку року блокують платежі із росії, точилися з лютого. Але вирішити проблему так і не вдалося, визнав у квітні посол РФ в Анкарі Олексій Єрхов. Він звинуватив у тому, що відбувається, «американців та євросоюзівців», які, за словами дипломата, «руйнують будівлю російсько-турецького торговельно-економічного співробітництва».

Після труднощів виникли в ОАЕ — одному з найбільших антисанкційних «хабів» російської економіки. За даними Reuters, банки масово посилили вимоги щодо дотримання санкцій, а First Abu Dhabi Bank (FAB) та Ісламський банк Дубая (DIB) заблокували кілька рахунків, пов'язаних із торгівлею російськими товарами.

У Китаї на березень було припинено 80% розрахунків із росією, підрахували експерти Інституту фінансових досліджень Чон-ян при Китайському народному університеті в Пекіні. У найбільших банках платежі зависали на тижні, розповідали The Moscow Times російські імпортери. Китайські ж експортери звертаються за допомогою до дрібних банків або підпільних операторів платежів, а деякі, зневірившись, відмовляються від роботи з росією в принципі, писав Reuters.

Візит до Китаю президента рф Володимира Путіна, схоже, виявився безсилим виправити ситуацію. За підсумками переговорів із головою КНР Сі Цзіньпіном Путін не повідомив про конкретні заходи щодо вирішення проблеми платежів. «Зрозуміти мотиви поведінки великих фінансових установ можна - ніхто не хоче зазнавати якихось втрат», - виправдовувався російський президент.