Відповідний лист є у розпорядженні редакції Фінклубу.

20 червня 2024 року Верховною Радою України був прийнятий важливий законопроект №10439 про перезавантаження Бюро Економічної Безпеки (БЕБ), на прийнятті якого наполягали міжнародні партнери, бізнес-спільнота та аналітичні центри, адже через поточну неефективну роботу БЕБ держава втрачає щорічно орієнтовно 100 млрд грн.

Бізнес вважає, що в умовах військового стану та необхідності акумулювати бюджетні кошти для фінансування військових потреб країни втрати надходжень до бюджету через “сірі” схеми є неприпустимими.

В той же час, на думку експертів, функціонування оновленого БЕБ не буде повною мірою ефективним без внесення змін до Кримінального процесуального кодексу.

У Верховній Раді України на опрацюванні перебуває проєкт Закону України №10440 від 29.01.2024 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України».

Серед прогнозів прийняття та реалізації даного проєкту анонсовано вдосконалення правових засад діяльності БЕБ, забезпечення гарантій дотримання прав юридичних осіб під час виконання ухвал слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів та про обшук іншого володіння суб’єкта підприємницької діяльності тощо.

Фахівці бізнес асоціацій очікують реальних зрушень по внесенню змін до чинного КПК, які гарантуватимуть захист бізнесу від тиску правоохоронців та неправомірного втручання в господарську діяльність. Бізнес спільнота детально проаналізувала законопроєкт 10440 та зазначають, що він не містить необхідних кроків для захисту бізнесу.

З огляду на складну ситуацію, коли довіра бізнесу до правоохоронних органів потребує відновлення - вкрай важливо невідкладно внести зміни до КПК України, які сприятимуть відновленню довіри бізнесу до правоохоронних органів. Зокрема це такі необхідні зміни:

• Передбачити, що у кримінальних правопорушеннях, підслідних Національній поліції та БЕБ, не може бути надано доручення оперуповноваженим СБУ.
• Будь-які дії чи бездіяльність, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора, прийняті за будь-якої процесуальної дії можуть бути оскаржені слідчому судді.
• Передбачити, що у прокурора після отримання судового рішення, відповідно до якого необхідно повернути тимчасово вилучене майно, з’являється обов’язок протягом 24 години надати вказівку слідчому щодо негайного повернення такого майна та 72 години на повернення такого майна, органом що його вилучив.
• Ввести строк дії ухвали слідчого судді про арешт майна. Зі спливом 60 днів, якщо арешт накладено на майно третьої особи (фізичної або юридичної особи), при цьому якщо така особа, засновник чи працівник такої юридичної особи не набув статусу підозрюваного, суд повинен скасувати арешт за заявою такої особи, якщо прокурор не доведе необхідність подальшого арешту такого майна.
• Ввести поняття критично важливого майна (засоби праці, що є складовою господарської діяльності) та встановити виключні підстави його вилучення
• Передбачити, що неповідомлення власника майна про розгляд клопотання про арешт майна є перешкодою у розгляді такого клопотання.
• Надати право також і слідчому скасовувати арешти - шляхом закриття кримінального провадження, за погодженням з прокурором.
• Встановити, що максимальний розмір застави не може перевищувати мінімального обсягу інкримінованих збитків, підтверджених висновком експерта, також прибрати виключні випадки для призначення застави, що перевищує встановлені кодексом розміри.
• Покласти на слідчих суддів обов’язок перевірки дотримання органом досудового розслідування вимог підслідності, при розгляді поданих клопотань.
• Передбачити, що порушення підслідності кримінального провадження, незаконна зміна підслідності кримінального провадження - може бути оскаржена до прокурора вищого рівня, а відмова у задоволенні такої скарги може бути оскаржена до суду.
• Передбачити, що особа в якої проведено обшук - має отримати право ознайомитись із матеріалами якими прокурор, слідчий обґрунтовував доводи клопотання. Передбачається надати право на скасування ухвали про обшук. Отримані докази по скасованій ухвалі не вважатимуться доказами.
• Заборонити вилучення речей та документів, які не зазначені в ухвалі слідчого судді.
• Встановити конкретні строки досудового розслідування та процедуру їх продовження у фактових кримінальних провадженнях, за виключенням злочинів, віднесених до підслідності НАБУ та ДБР (для них залишається поточна редакція КПК). Також пропонується врегулювати питання щодо строків у кримінальних провадженнях які припали на військовий стан (30 місяців на розслідування + всі строки що у них залишились до військового стану вони можуть використати шляхом додавання 30 місяців) з правом продовжувати такі строки у слідчих суддів.
• Ввести заборону стороні обвинувачення проводити експертизи у підвідомчих такій стороні органах, з метою недопущення монополії на проведення експертиз та зловживання нею. Така монополія призводить до того, що правоохоронний орган (наприклад, СБУ, Національна поліція) порушує кримінальні провадження і в своїх же НДЕКЦ МВС чи ІСТЕ СБУ призначають та проводить експертизи на підтвердження своєї позиції як сторони обвинувачення. Вказана монополія призводить до необ’єктивності при здійсненні кримінального провадження.
• Передбачити, що слідчий суддя, суд - можуть винести окрему ухвалу, якою визнати порушення строків повернення вилученого майна та направити її до дисциплінарного органу, або для вирішення питання про реєстрацію кримінального провадження до відповідних органів.

"Ми наголошуємо, без внесення змін до КПК, що зроблять БЕБ єдиним органом по розслідуванням економічних злочинів та інших фундаментальних змін у КПК України, зазначених у зверненні - неможливо вирішити проблему тиску на бізнес. Закликаємо народних депутатів провести обговорення напрацьованих бізнесом пропозицій та доопрацювати проєкт №10440 до першого читання, включивши у нього запропоновані представниками бізнесу норми", - додано у зверненні.